Як змінилося ставлення пацієнтів до трансформації системи охорони здоров’я

Сьогодні є проблеми з розумінням медреформи і серед лікарів, і серед пацієнтів.  Наскільки ті зміни, що проводяться сьогодні у первинній ланці, доступні і можливі на вторинній і третинній, у спеціалізованій і високоспеціалізованій медичній допомозі? Як люди сприймають зміни у системі охорони здоров’я та що впливає на їх оцінку? Ми вирішили проаналізувати, як змінилося ставлення громадян до трансформації системи охорони здоров’я, згідно із соціологічними дослідженнями.

За результатами опитування, що провела Соціологічна група «Рейтинг» у травні 2019 року, 20% опитаних зазначили, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг для країни покращилося. Водночас погіршення побачили 37% українців, 32% вважають, що на рівні якості державних медичних послуг змін не відбулося, а 12% не змогли відповісти. Варто зазначити, що з початку 2019 року вдвічі збільшилася кількість тих, хто говорять про покращення у цій сфері. Однак, деякі полтавці значної різниці не помічають.

– Кардинально нічого для мене та моєї родини не змінилося. Обрали лікаря, бо так було передбачено системою. Але коли довелося до нього звернутися зіткнулися з проблемою. Захворів чоловік, ми записалися на прийом на 9:20. Прийшовши до лікарні, нам сказали що лікарка прийде о 10 годині, а перед нами у черзі вже три людини за записом, – розповідає полтавка Наталія.

Інфографіка 1. Як за останні два роки змінилося якість державних медичних послуг для країни?

Чверть опитаного населення високо оцінили рівень як первинної, так і вторинної ланки медичної допомоги в Україні. Третина вважає, що ці рівні медичної сфери перебувають у задовільному стані, більше чверті – у незадовільному (жахливому). Значно вище оцінили зміни у якості медичних послуг і рівень їх надання у первинній і вторинній ланці медицини молоді респонденти.

82% українців заявили про те що знають свого сімейного лікаря або терапевта, інші – ні. За останній рік рівень обізнаності виріс майже у півтора рази.

Більшість полтавців обирали собі лікаря за принципом «сарафанного радіо»: за порадами родичів, друзів, знайомих або за відгуками у соціальних мережах. Але й такий принцип не завжди допомогає, розповідає Єгор, якому обрати лікаря допомогла величезна черга біля кабінету:

– Лікарку мені порадила подруга, дуже довго її нахвалювала. Прийшов до лікарні, у реєстратурі сказали, що вона приймає, але у кабінеті мене зустріла медсестра, каже «Приходьте завтра, сьогодні прийом закінчено». До лікарки у сусідньому кабінеті стояла велика черга, яка складалася не тільки з пенсіонерів, як це є зазвичай. Після 20 хвилин очікування потрапив на прийом, поспілкувався і підписав із нею декларацію.

Інфографіка 2. Як українці оцінюють рівень первинної медицини: сімейних лікарів і лікарів загальної практики?

Трохи вище українці оцінюють рівень вторинної медицини: 25% опитаного населення поставили високу оцінку лікарям, які мають відповідну спеціалізацію, 27% більш менш задоволені якістю послуг, а чверть українців зовсім не задоволені лікарями вторинної медицини.

У той же час до реформи вторинної ланки надання медичної допомоги, тобто лікарень, у МОЗ вирішили підійти з обережністю. Для цього спочатку в Полтавській області проводять пілотний проект, в рамках якого буде відпрацьовуватися механізм оплати послуг за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Повноцінна реформа на вторинному і третинному рівнях, тобто високоспеціалізованих рівнях надання медичної допомоги, по всій країні стартує тільки з 2020 року. Для цього планується розробити програму медичних гарантій, в якій буде визначено конкретний перелік безкоштовних послуг і ліків на всіх рівнях медичної допомоги. Вона буде прийнята Верховною радою разом з держбюджетом на 2020 рік.

Інфографіка 3. Як українці оцінюють рівень вторинної медицини?

За результатами опитування, проведеного фахівцями Інституту аналітики й адвокації, майже 14% полтавців відзначили проблему медичного обслуговування (якість, ціна) як одну з найбільш важливих проблем міста, які потребують негайного вирішення. Полтавці нарікали на високі ціни медичних препаратів, незручності під час запису на прийом до лікаря, недостатню кількість лікарів у сільській місцевості. Однак і зазначили зменшення хабарів та дбайливе ставлення лікарів до пацієнтів.

Довідково:

Соціологічне дослідження ІАА проведене за кількісною стратегією у період з 15 по 23 червня 2019 року в форматі анкетного опитування за місцем проживання. Вибірка репрезентативна за статтю та віком. В опитуванні взяли участь 1968 респондентів, з яких: 54% — жінки, 46% — чоловіки. Похибка дослідження — 2,2% з імовірністю 0,950.

Соціологічне дослідження групи «Рейтинг» проводилося серед населення України віком від 18 років. Вибіркова сукупність — 2200 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення дослідження: 21-29 травня 2019 року.

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: