У яких випадках лікар може відмовитись від подальшого ведення пацієнта

Марія Мигаль
12 днів. тому
3

У кожного лікаря є право на відмову від подальшого ведення пацієнта. Однак є важливий момент: пацієнт заждоних обставин не може залишитись без медичної допомоги. Тож, у яких випадках лікар може скористатися своїм правом?

Лікар має право відмовитися від ведення пацієнта, якщо:

1. Пацієнт не виконує медичних приписів і при цьому нічого не загрожує життю пацієнта чи здоров’ю людей, які його оточують. Усі порушення мають бути зафіксовані і задокументовані, а задовільний стан здоров’я пацієнта підтверджений. З фактами порушень і відповідною заявою лікар має звернутись до керівника медичного закладу.

2. Пацієнт порушує правила внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я і при цьому нічого не загрожує життю пацієнта чи здоров’ю людей, які його оточують. Так само, як і в попередньому випадку, усі порушення мають бути зафіксовані і задокументовані, а задовільний стан здоров’я пацієнта підтверджений. З підтвердженими фактами порушень і відповідною заявою лікар має звернутись до керівника медичного закладу.

Правила мають бути у вільному доступі — найчастіше їх розміщують на дошках оголошень у медичних закладах.

Важливо: лікар не несе відповідальності за здоров’я пацієнта, якщо той відмовляється від медичних приписів або порушує встановлений для нього режим.

Крім того, якщо лікар чи медзаклад не може забезпечити відповідне лікування (немає потрібного обладнання, відділення, профіль лікарів не відповідає захворюванню), лікарі мають рекомендувати пацієнту звернутись до медзакладу, де він отримає необхідну медичну допомогу, або направити у такий медзаклад.

Пацієнти, які насправді потребують медичної допомоги, повинні її отримати. У невідкладних випадках, коли є реальна загроза життю людини, медики можуть і мають надавати таку допомогу без згоди пацієнта чи його законного представника.

Лікар не може відмовити у наданні медичної допомоги пацієнту, якщо знає, що:

  • така відмова може призвести до тяжких наслідків для пацієнта;
  • така відмова може призвести до смерті пацієнта чи інших тяжких наслідків.

Коли сімейний лікар, терапевт чи педіатр може відмовити у прийнятті декларації

Лікар ПМД може відмовитись від подальшого ведення пацієнта, якщо той не виконує медичних приписів або правил внутрішнього трудового розпорядку надавача ПМД. Але лише за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров’ю людини!

Наказ МОЗУ № 503 визначає, що лікар може відмовитись підписувати декларацію з пацієнтом, якщо у лікаря уже є оптимальна кількість декларацій. Для терапевта — це 2000 декларацій,  сімейного лікаря — 1800, педіатра — 900.

З січня 2019 року всі лікарі мають технічну можливість укладати декларації понад оптимальну кількість. Для таких декларацій вводяться коригувальні коефіцієнти.  Національна служба здоров’я України рекомендує керівникам медзакладів локальними наказами визначати, які ліміти у їхніх лікарів, адже у кожного ЗОЗ своя ситуація з пацієнтами, умовами роботи тощо. Оптимальний обсяг практики — підстава для відмови у прийнятті декларації.

Лікар НЕ має права відмовляти пацієнту у прийнятті декларації:

  • через місце реєстрації: пацієнт має право обрати лікаря, який надає ПМД, незалежно від зареєстрованого місця проживання;
  • через місце проживання у іншому селі/місті/районі/області: фактичне місце проживання не має значення при підписанні декларації, хоча лікар може звернути увагу пацієнта на ймовірні труднощі у логістиці, оскільки до медиків пацієнти звертаються не лише за медичною допомогою, але й за довідками, направленням до інших спеціалістів тощо;
  • через вік, стать, соціальний статус, матеріальне становище чи інші характеристики пацієнта (звісно, виняток становлять випадки, коли з педіатром хочуть підписати декларацією дорослі чи навпаки — батьки хочуть підписати декларацію для дитини з терапевтом);
  • через історію хвороби пацієнта: люди, які мають хронічні чи інші захворювання, підписують декларації на рівних умовах. Інше суперечить не лише нормативно-правовим актам, а й етичному кодексу лікаря.
  • через те, що у людини немає паспорта: щоб підписати декларацію про вибір лікаря, будь-яка людина, яка на законних підставах перебуває  на території України, може подати один із документів: тимчасове посвідчення громадянина України; посвідка на постійне проживання в Україні; посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.
  • через те, що людина є тимчасово переміщеною особою: для внутрішньо переміщених осіб немає жодної перешкоди, щоб підписати декларацію з вибраним лікарем, незалежно від місця реєстрації. Якщо ви маєте паспорт громадянина України, ніякі додаткові довідки, окрім індивідуального податкового номеру, не потрібні (довідка ВПО — не потрібна)
Залишити відповідь
Коментувати

3 Коментарі

Не бачила на стінах таких уточнень,ну тепер ради цікавості гляну.

12 днів. тому
Ліна
Відповіcти
0

Відмовить може тільки непрофесіонал, більше я не бачу ніяких пересторог і причин, лікаря діло назначать, а паціенту вирішувать пить чи ні ті лікаи і думать про себе самостійно.

12 днів. тому
Катя
Відповіcти
0

А як же довести, що пацієнт дотримувався чи не дотримувався вказанаого лікарем режиму? Пацієнт гнутиме сторну, яка йому буде вигіднішою.

12 днів. тому
Танюшка
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: