Ґетеборг: чи знає про Полтаву шведське місто? Part 1

Якщо у мене раптом запитати «Де б я хотів побувати?», то не почуєте у відповідь ні США, ні Францію, ні Іспанію і навіть не заробітчанську Польщу. Зазвичай коливаюся між Скандинавією і Новою Зеландією. І ось нарешті я побував у Швеції, а саме – портовому місті Ґетеборзі.

Здивовані вибором, бо не Стокгольм і не Мальме? Тоді скажу, що Ґетеборг – це друге за величиною місто Швеції, де щороку відбувається Scandinavia’s largest cultural event «Bokmässan». Тож це була прекрасна нагода нарешті побувати у Швеції (особливо якщо останні 2 роки робиш українсько-шведський фестиваль), дізнатися від шведів їхнє ставлення до Полтави і, насамперед, зав’язати ділові стосунки.

У першій частині мого блогу про подорож до Ґетеборгу я описав кам’яний антураж міста, його гордість «Bokmässan» і ставлення місцевих до Полтави.  Välkommen att läsa (укр. Ласкаво прошу до читання)!

Місто серед каменю

Ґетеборг – це місто серед кам’яних брил. Перші поселенці буквально вгризались у камінь аби зачепитися за цю територію на перетині торгівельних шляхів. Типова картина – це коли вздовж дороги будинки чергуються з гладко витесаними скелями. Окремі з них на висоту як п’ятиповерховий будинок. Уявити складно яких зусиль доклали давні будівельники, і як тяжко потім було обживати кам’яні місця.

Сучасний Ґетеборг вражає «легкістю» вулиць – ми не побачили жодного рекламного біл-борду. Для європейських країн – це звично, для нас – неозоре майбутнє. Цікаво як реагують європейці на рекламу, коли потрапляють до України? А що може статися, якщо шведи потраплять до нас на Центральний ринок. Без корвалолу їх туди краще не водити. Показово, що попри відсутність біл-бордів по всьому місту висіли фіолетові прапорці із написом «Bokmässan».

Scandinavia’s largest cultural event «Bokmässan»

Ґетеборзький міжнародний книжковий ярмарок «Bokmässan» – це найбільша книжкова подія Скандинавії. Саме Букмессан був причиною мого візиту до Швеції. У 2019 році ярмарок тривав 4 дні із 26 по 29 вересня. Сила-силенна народу, 2 поверхи експохолу та 3 складові:

1. виставкова зона для 800+ учасників (видавництв, культурних інституцій, національних стендів, літературних ініціатив);
2. освітньо-дискусійні семінари з фокусних тем;
3. rights centre для ділових перемовин.

Саме на Букмессані слід робити стенд із назвою «Meridian Poltava», якщо ми хочемо отримати повну користь від фестивалю та потрапляти в інформаційний простір Швеції. А тепер я Вас здивую, бо на ярмарку вже не один рік є український стенд. Його організовують етнічні українці з Українського Альянсу в Швеції. Ці фантастичні люди на чолі з Тетяною Реп роблять важливу справу, представляючи нашу культуру у Швеції.

Букмессан-2019 в цифрах:

86 132 відвідувачів

798 стендів учасників, із яких 23 – інших країн

4185 заходів

38 країн у фокусних семінарах

11 291 м² виставкової площі

Ціна денного входу на ярмарок коливалася від 365 грн до 615 грн. Окрім того за відвідини семінарів із фокусних тем потрібно було додатково заплатити 3000 грн. Безлімітна карта на всі дні коштувала 5000 грн. Для порівняння, вхід на Львівський форум видавців мені обійшовся у 100 грн за всі дні.

 Poltava? Oh yeah, I heard about Poltava

Найважливіше питання цього блогу «Чи відоме шведам слово «Полтава». Відповідь – переважно так! Не абсолютно «так», бо для шведської молоді Полтава маловідоме слово. Натомість у людей зрілого віку при згадці нашого міста загоряються очі. Знають, вчили, читали книгу Петера Енґлунда.

Полтава – це радше знайоме слово для шведів про яке треба нагадати, і пам’ять оживає. Я боявся, що це може бути травматичний спогад про смерть предків, але схоже, що час усе розставив на свої місця. Отже зв’язок «Швеція-Полтава» існує і ми в цьому пересвідчилися на власні очі.

Важливу роль у цьому відіграла книга історика Петера Енґлунда «Полтава. Розповідь про загибель однієї армії». Книга стала бестселером у Швеції. Енґлунд мав приїхати на 2-ий Meridian Poltava, але не судилося. Я зустрів його біля стенду Шведської академії, яка вручає Нобелівську премію з літератури. Він розказав, що зараз активно пише нову книгу, тож із подорожами не складається. Але його автограф на моїй книжці натякає, що полтавці ще зможуть побачити Енґлунда.

Для мене пам’ять шведів про Полтаву – це підтвердження доречності фестивалю Meridian Poltava. Отже, мої внутрішні маяки не підводять і добре видні за будь-якої погоди. Це також стимул працювати далі й розвивати полтавську-шведську співпрацю. Авіарейси «Стокгольм — Полтава», як Вам таке майбутнє?

Ми всі – одна ком’юніті

Вилетівши Wizz Air-ом з Жулян, у нас була довга пересадка в Будапешті. Тоді ми думали, що можемо не встигнути на літак до Швеції. Врешті, угорці нас декілька разів обшукали й пропустили. Після такого «теплого прийому», у Ґетеборзі ми несподівано легко вийшли з аеропорту. Жодних перевірок. Це дивувало і лякало водночас. Усе ж вирішили повернутися й запитати. Жінка з інформаційного бюро вислухала нас і з посмішкою відповіла «Ви із Будапештського рейсу? Тоді жодних перевірок. Ми всі – одна ком’юніті».

Наразі це все. У другій частині блогу читайте про те, чи достатньо smart city є Ґетеборг, які результати експерименту з підрахунку тат у декреті та чому я хочу повернутися до Швеції. Наостанок декілька фотографій прекрасного Північого моря.

У матеріалі використані знимки Андрія й Олександри Приткових, Ірини Петрової, Cato Lein.

Далі буде.