Вилікують всіх: пацієнтів з декларацією та без

До недавнього часу дільничний лікар був однією з ключових постатей у житті кожного українця. Звертатися до нього доводилося незалежно від того, чи довіряли ви йому як спеціалісту. Кожного разу, коли вам або комусь зі членів родини був потрібний лікарняний лист, довідка щодо пропусків шкільних або університетських занять, або будь-який інший офіційний папір про стан здоров’я, видати її міг лише дільничний терапевт.

Принцип конкуренції

Навіть знайшовши іншого лікаря, оплативши його послуги з власної кишені, ви не могли ігнорувати лікаря, до якого прикріплені за адміністративно-територіальним принципом. Якщо існувала можливість пройти якесь дослідження або лікування за бюджетний рахунок, отримати до нього доступ можна було лише через кабінет дільничного. Зіпсувати стосунки з цією людиною означало суттєво ускладнити своє життя.

Але з 2018 року обов’язкове прикріплення пацієнтів до районних амбулаторій і розподіл на ділянки за кількістю жителів у будинку було скасоване. З квітня українці почали обирати лікаря первинної допомоги (сімейного лікаря, терапевта, педіатра) і підписувати з ними декларації. Ви самі можете обрати, у якого спеціаліста первинної ланки хочете спостерігатися, і він отримає всі відповідні лікарські повноваження. Це перша гарна новина, пов’язана з медичною реформою.

Друга гарна новина полягає в тому, що тепер у вас з’явилася можливість самостійно розпорядитися деякою частиною бюджетних коштів, які виділяються на потреби охорони здоров’я. Обраний вами медик, окрім повноважень, отримає ще й гроші, які належать за обслуговування одного пацієнта на рівні первинної ланки — ті самі кошти, які раніше йшли до амбулаторії, до якої ви були прикріплені. Погана новина: поки що мова йде лише про 370 гривень на рік.

Задум авторів реформи у тому, щоб лікарі бюджетних поліклінік почали боротися за пацієнтів. Нехай не з тими лікарями, які обслуговують клієнтів приватних клінік, але, принаймні, між собою. в ідеалі розрахунок йде на стимулювання розвитку ринка приватних сімейних лікарів, яких сьогодні в Україні практично немає.

Вищі навчальні заклади випускають, у середньому, 10 000 лікарів на рік: приблизно 50% з них — медики первинної ланки. Більшість із цих випускників надають перевагу працювати не за спеціальністю: переходять у суміжні сфери діяльності або працевлаштовуються у сусідніх країнах. Причини банальні: посада сімейного лікаря в українській бюджетній структурі означає завідомо низький легальний заробіток. Залишається, звичайно, можливість збільшити свої доходи корупційним шляхом (на що, на щастя, готові далеко не всі). Але навіть у цьому сенсі роль терапевта не надто вигідна, адже лікарям більш вузької спеціалізації «несуть» набагато більше.

Нова система фінансування передбачає, що сімейний лікар, який працює з максимальною завантаженістю (тобто той, що взяв на обслуговування 2000 пацієнтів), зможе отримувати до 35 тис. грн. на місяць. Причому, спочатку кожен пацієнт підпише з ним декларацію лише на один рік. Якщо по закінченню терміну бажання продовжувати угоду не виникне, заробіток лікаря автоматично знизиться — непоганий стимул для підвищення якості медичних послуг.

На які безкоштовні послуги/дослідження дає право декларація:

• Консультації терапевта;
• Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
• Загальний аналіз сечі;
• Аналіз крові на глюкозу та холестерин;
• Вимірювання артеріального тиску;
• Електрокардіографія;
• УЗД внутрішніх органів;
• Вимірювання ваги, зросту, талії;
• Тести на вагітність, тропоніни, ВІЛ, вірусні гепатити.

Тимчасово безкоштовно

Насправді, аж до 2020 року клініки продовжують приймати пацієнтів як з деклараціями, так і без них. Тобто при погіршенні стану здоров’я (у випадку підвищення температури, перепадів артеріального тиску, запаморочення, загострення хронічних захворювань) можна звернутися у будь-який державний медичний заклад і отримати там допомогу. У приватну клініку, авжеж, теж, але лише за гроші.

Тоді ж у чому перевага декларації? Перш за все у тому, що людина обирає того лікаря, якого хоче. Наприклад, спеціаліста, який йому подобається. Або лікаря у тій поліклініці, яка розташована поруч з домом або роботою. Ось, наприклад Наталя підписала декларацію із лікарем з приватної клініки через зручне розташування:

- Декларацію із сімейним лікарем я підписала у приватній клініці. Не обирала її за якимись особливими критеріями. Головним стало те, що це новий сучасний медичний заклад, з приємним обслуговуванням, який, до того ж, знаходиться у сусідньому будинку і працює з 8:00 до 20:00. На даний момент у клініці декларацію можна укласти лише з одним лікарем, що, звісно ж, позбавляє права вибору. Тепер, коли мені потрібно потрапити на консультацію, я повинна подзвонити до клініки і записатися на прийом, оскільки лікар приймає лише у конкретні дні. У цьому і полягає, мабуть, головний недолік, адже декларантів багато, а лікар на них, поки що, лише один. Але позитиву все ж більше: конкретний час прийому, очікування у комфортних умовах, немає черг з невдоволених людей, хамства від персоналу і невизначеності від того, чи повинен ти щось покласти до кишені лікаря, — розповідає жінка.

Крім того, якщо «застовпити» терапевта або педіатра, він не може послатися на зайнятість та відмовити пацієнту. Він у будь-якому випадку його прийме. Ну і, як вже було сказано, декларація дає право претендувати на безкоштовну консультацію лікаря і деякі дослідження (аналізи, різні види діагностики).

А ось з 2020 року все зміниться. Для тих пацієнтів, які не встигли чи не захотіли вибрати лікаря і підписати з ним декларацію, більшість видів медичної допомоги стануть платними. Незалежно від клініки.

- Після 2020 року безкоштовними для пацієнта залишиться екстрена медична допомога, паліативна допомога, лікування дітей до 16 років, пологи та медична реабілітація, — заявила очільниця МОЗ Уляна Супрун.

Не підписав декларацію — доведеться платити?

Зараз є дві категорії пацієнтів: так звані «зелений» і «червоний» списки. Тобто ті, хто підписав декларацію, і ті, хто цього ще не зробив. За обслуговування кожного пацієнта з «зеленого» списку держава, а саме Національна служба здоров’я України, з липня 2018 року платить по 370 гривень на рік. Тариф пацієнта з «червоного» списку у 2018 році складав 240 грн, незалежно від віку, а з січня 2019 — 120 грн.

Свого спеціаліста вже обрали понад 76% жителів Полтавської області. Але є ще і ті, які не визначилися. Євген декларацію ще не підписав.

- Поки що мені це, на щастя, не знадобилося. Але як тільки у цьому буде потреба, або настане час — я обов’язково це зроблю, — обіцяє він.

Ще у минулому році українцям, які не підписали декларацію, погрожували обмежити перелік послуг первинної ланки. А пізніше розповсюдилася інформація, що пацієнти, які не виберуть спеціаліста до 2020 року, взагалі не зможуть отримати консультацію сімейного лікаря. Утім, у Міністерстві охорони здоров’я ці чутки спростовують.

- Підкреслюємо, що незалежно від механізму фінансування, держава продовжує оплачувати медичне обслуговування кожного українця — без медичної допомоги не залишиться ніхто, — запевняють на сайті Міністерства.

Українським пацієнтам, які не підписали декларацію із сімейним лікарем, за візит у поліклініку нічого не доведеться платити, однак таких громадян чекає багато незручностей. Такі пацієнти не підпадатимуть під нову програму «Безкоштовна діагностика». Тому за деякі послуги вторинного обстеження, такі як МРТ і КТ, доведеться оплачувати із власної кишені. Скористатися програмою «Доступні ліки» пацієнти без декларацій теж не зможуть, адже електронний рецепт на ліки виписує лише сімейний лікар.

Кожний терапевт, педіатр і сімейний лікар повинен зареєструвати за собою певну кількість пацієнтів. Якщо не набрав норму — отримуватиме більш низьку заробітну плату. До 2020 року всі центри первинної і вторинної ланки стануть автономними і отримуватимуть кошти з Національної служби здоров’я. Фінансування пацієнтів без декларацій з державних субвенцій призупиниться. Тому сімейні лікарі, педіатри і терапевти, перш за все, будуть зацікавлені в обслуговуванні саме своїх пацієнтів. У термінах підписання декларацій пацієнтів не обмежують — це можна зробити у ході планового візиту у будь-який час.