Артем Чех Район Д. Книга про наших сусідів

Раптом ви взяли до рук «Район Д» і подумали, що це книга про війну. Ні. Про Черкаси. Не тіште себе марними сподіваннями. З перших сторінок твір нагадує «Месопотамію» Жадана. Такі ж коротенькі історії з прихованим змістом. Але на цьому схожість закінчується.

Оповідання Чеха абсолютно індивідуальні і ні на що не подібні. Книгу варто читати порціями, тоді ефект від неї буде більш вражаючим. Головний персонаж твору - багатоповерхівка у віддаленому районі Черкас. У ній мешкають різні люди. У кожного з них своя історія. Зараз уявіть, що після закінчення школи ви поїхали до іншого міста. Довго не приїздили додому, а тепер зайшли у під’їзд де виросли, піднімаєтеся на 5 поверх (бо саме там мешкаєте) і по дорозі зупиняєте погляд на кожних дверях. Ви знаєте, хто там жив. З кожним сусідом у вас є якась історія, що повертає вас у дитинство. Ви згадуєте, посміхаєтеся і крокуєте далі. А дійшовши до своїх дверей, думаєте: Цікаво, що з ними зараз . Книга жива. Мова її наскільки майстерна, що відчуваєш запах хліба, фарби і котлет, які смажать на якомусь із поверхів. Така собі літературна машина часу, котра повертає у власні спогади. Долі персонажів тісно переплітаються. А як інакше, сусіди ж. Тому крім окремої історії про кожного з них, у читача є можливість підгледіти в шпаринку і дізнатися, що ж сталося з Корейкою, товстою Дашею, чи двома дорослими дітьми, які хотіли вигнати матір з дому. Дочитавши, я зрозуміла, що не хочу прощатися з сусідами цього дому. Навпаки, хочеться побачити Артема Чеха і запитати: «Що там далі?».