Христина Жук
1 записи

Як наважитись втекти на рік у дикі мандри

0
Як наважитись втікти на рік у дикі мандри

Як наважитись втекти на рік у дикі мандри

Я постійно мріяла подорожувати, і робила це завжди, коли була така можливість (а коли не було, то завжди шукала). Потім з’явився Тарас (мій хлопець), і цю мрію ми розділили на двох. Відкладали ми цю мандрівку довго: то робота, то якийсь проект, то весілля брата і т. д. Ніколи не було ідеального часу.

Але ми вирішили, що точно пошкодуємо, якщо не поїдемо. І потрібно їхати зараз, бо чим ти старший, тим важче вирватись (діти, кар’єра, батьки і т. д. чи взагалі, тьфу-тьфу, здоров’я не буде).

Хтось, коли їде в Азію чи повертається зі США, називає це навколосвітньою подорожжю. А для мене “кругосвітка” – це таки навколо всього світу (Африка, Латинська Америка і т. д.). В більшості цивілізованих країн люди собі влаштовують це свято відразу після школи, а в нас же, на превеликий жаль, всіх зганяють в університети. При тому, що більшість вступає куди попало, бо ще не визначились, чим по життю хочуть займатись (що в 17 років нормально).

Мені здається, що цей рік якраз призначений для того, щоб побути наодинці з собою, подивитись на світ, себе показати, поволонтерити, подивитись на свою країну з іншого боку. Бо все ж пізнається в порівнянні. Готувались до подорожі ми десь 2 тижні. Це було дуже спонтанно. Закінчився мій проект і потрібно було або шукати нову роботу, або їхати. Ми обрали друге.

Направду, до останнього ми не знали, чи Латинська Америка, чи Азія. І взагалі не знали як подорожувати (автостоп, мотоцикл чи байк, бо стандартні мандрівчочки не для нас). Але мені дуже хотілось в Іран, тому якось ми вибрали Азію. Купили квитки на пором, придбали велосипед, велосумки і ще багато різного барахла. На це пішло чимало часу, але ми вибрали якісні речі, які нас не підвели у мандрівці. В нас навіть мобільний душ з собою був. Тут можна подивитись, шо ми взяли.

Як наважитись втікти на рік у дикі мандри

Як наважитись втекти на рік у дикі мандри

Чому ми вирішили їхати на велосипедах ?

Та все просто: бо ми любимо кататись і подорожувати. І це круто – подорожувати на роверах. Зараз я розумію, шо це було дуже правильне рішення, бо на ровері ти самостійний, ні від кого не залежиш. Сподобалась місцина – поставив намет і все, твій бензин, твої мязи + місцеві дуже цінять, коли хтось заїждає на вельчику в їхнє село. Нас запрошували додому і постійно давали їжу. Просто хотіли до нас доторкнутись, давали грудних дітей на руки і робили знімки. А так ці всі прекрасні місця ми б проїхали на автівці чи потягом. Велосипед – це абсолютно наш ритм мандрівки. І ця приємна втома в кінці дня, коли ти з останніх сил готуєш на вогні вечерю, дивишся на зірки, і просто без сил засинаєш. В тебе щодня є мета – рухатись вперед. Одним словом, я дуже зацінила такий вид подорожі. І ще це для мене було вперше, до цього я максимум їхала 40 км по Львівській області. ))

Як наважитись втікти на рік у дикі мандри

Як наважитись втекти на рік у дикі мандри

Нашу мандрівку ми розпочали з Одеси поромом до Грузії. Як ми пливли, або гарна альтернатива літаку. Загалом дуже сподобався такий варіант добиратися до Грузії, бо це було абсолютно щось нове. До того я завжди на такі довгі відстані добиралась або по землі, або повітрям. Тому дуже рекомендую спробувати. Про пригоди у Грузії читайте у наступній статті.

20 липня 2018