Шоу, фарс, показуха чи «новий формат»? Що ж було на «непараді»?

Віталій Улибін
28 днів. тому

Фото: Борис Корпусенко

Все-таки маю відрефлексувати події вчорашнього дня.

Не знати чому, харять чогось привітання з Днем народження країни. Рєбята, Україна народилася не 24 серпня і точно не в 1991 році. Шо тоді було до цього?

Про яку країну згадують тоді в Київському літописі 800 років тому? Менше з тим… У 1918 була не Україна?

Так, потім було майже століття окупації, зросійщення, геноциду, але від того України менше не стало.

Цікавим також було і шоу, і думки людей, які його хвалять.

Так, мені флешбекнуло, коли по всій країні калатали в дзвони, бо пам‘ятаю, як гатили в набат Михайлівського золотоверхого в 2013, а потім у 14 та 15 роках. Тоді кожен удар був у серце і струмом крізь потилицю, через хребет, до кожного нервового закінчення. Да, коли дзвонили сьогодні, згадалося… сльози самі-собою десь з‘явились (ненадовго). Бо ніяк не міг зрозуміти самого дійства. Красива картинка чомусь тригернула одразу не на мир і невинність, а на капітуляцію.

І промову презу написали гарну, було чим пройнятися, і виговорився, вичитався – майже не плутав наголоси і акценту вже майже нема, і кінцівка про 1001 дівчинку гарна, з підтекстом. Але жодного слова про агресора. Поруч із іменами загиблих жодної згадки про винних. Жаль… прогинаємось? Принаймні так мені здалось.

Саме шоу… ну шоу одним словом. Гімн найкраще заспівала мала з дитячого ЄБ. При всій повазі до Тіни і Паш – одна заспівала гидезно (сидячи виконувати славень взагалі, як на мене, збочення); інша була просто недоречною в цьому блоці взагалі. Бо Гімн це трохи не про те. Тут не потрібне шоу, нові прочитання, стразіки і паєтки. Тут недоречні тупі інтерпритації і тим паче попсятина.

Не те щоб я не розумів, але все ж таки чому замість другого куплєта Бадоєв встромив безсвязну графоманську репчину в гімн?

Ааааа, точно. Бо там же незручний куплет, який не можна виконувати малороським блазням:

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Блок з піанінами навпаки мені зайшов. В цьому реально щось таки є.

Ріденькі «коробочки» військових, розтягнуті на всю ширину Хрещатика також мали чудний вигляд, так само, як і зйомки з коптера з порожнім бекграундом. Незрозумілою була й логістика при нагороджені, де особливо прикордонникам довелося марширувати по 3 хвилини до гаранта.

Досить еклектично на цьому святі Зеленського виглядало включення з парку ТГШ на ТСН одразу після «непараду». Журналістка, яка роками жила, працювала і включалася з передка була такою щирою в своєму захопленні маршем ветеранів, такою щасливою, що диву даюсь, як її тільки два рази вибили з ефіру. Хотів подякувати редакторам за об‘єктивність. Бо як би там не було – контраст вони показали разючий. Хоч про 50000 і не сказали.

Загалом, чомусь від сьогоднішнього свята залишилось відчуття емоційної втоми. Почуваюся розбитим і пригніченим.

Пи.си. Окремий привіт патріотам, які сьогодні знову вдягли вишиванки і заговорили українською. Аж до завтра.

Пи.си.пи.си. Дякую випусковому редактору 24-го за чудовий рухомий рядок.

Віталій Улибін
28 днів. тому
Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: