Віталій Безрукавий
5 записи

Мрія

2

Один раз в декілька років з певною періодичністю, країна та народ випадають з розміреного ритму життя. Звичайно, якщо можна назвати його розміреним. Через два роки наше місто знову обиратиме для себе владу. Точніше, пенсіонери в черговий раз визначать нашу долю на наступні 5 років. Безкінечне дежавю, яке ніколи не матиме альтернативи.

22472369_160776857842831_2079481731_n

Кожен народ гідний своєї долі. – Ш. Монтеск’є

В одному із свої дописів я згадував про довіру, але рівень якої з кожним роком все нижче. Розчарування – це основне відчуття для нашого народу. Марно сподіватися, що роблячи те саме, ми отримаємо інший результат. Чергова ітерація у виборі меншого зла не позбавляє нас цього зла, а лише створює ілюзію вибору.

Ми лише спостерігачі, але не на місцях в партері, а на вулиці. І під час антракту до нас виходять, щоб ми їм поаплодували. Ніхто ніколи нам не покаже, що насправді відбувається на сцені, а тим паче за її кулісами. 26 років ми бачимо одне і теж, ті самі маски, ті самі ролі, лише чередуються актори.

Активісти чинять супротив діям влади, але як відомо: розпочата битва – це програна битва.  Важкі перемоги в битвах це лише втрата часу та сил. І вони ніколи не приведуть до перемоги у війні, оскільки владі нічого не вартує жертвувати пішаками заради безпеки всіх інших фігур.

Потрібно прийняти, що всі існуючі партії створені не для рішення завдань, а для заволодіння владою. Всі партійці не мають ніяких особистих та моральних обов’язків перед один одним, їх поєднує лише спільний інтерес. Тому вони так вільно полишають лави партій і фракцій коли їх особиста вигода різниться в напрямках з іншими учасникам уже минулої команди. Як легко вони уміють “перекраситися” в вирішальну мить, хоча ще зовсім недавно ідеологічно мали протилежну думку.

Він помилявся тільки в людях. Решту міг передбачити. – М. Жванецький

 До змін ведуть не люди, не персони і особистості, а мета і віра в її здійснення. Саме тому в розвинених країнах зміна влади не веде до зміну курсу розвитку, оскільки змінюються лише прізвища на посадах, а мета як стратегічний орієнтир залишається.

22472410_160776867842830_1427988466_n

Полтава – центр України, і ми маємо першими розпочати процес змін. Активісти мають об’єднатися для започаткування реформації принципів. Саме довіра і впевненість у тих хто стоїть по обидва плеча, зможе дати надію, що всі зусилля будуть не марні.

Немає необхідності вмовляти всю країну чи місто. Завдання об’єднати тих, хто цього бажає. Хто мріє про зміни і готовий стати їх рушієм.

За ці два роки ми маємо спробувати показати людям нову можливість. Що окрім вибору серед споконвіку тих самих, можна обрати новий шлях. Активісти мають об’єднатися, щоб дати надію на свободу для Полтави. Для цього потрібно пройти декілька етапів.

Лідер

Потрібно обрати лідера для нового руху, він має стати єдиним кандидатом від активістів. Не месія і не спаситель, але якого слухають і чують. Має бути провідником нових поглядів та нової історії. Одвічні проблеми в виборі керівників, через надлишкові власні амбіції яких, не раз руйнувалися всі найкращі починання. Чиста репутація, повага та підтримка серед активістів, дасть можливість ділитися цією довірою з містянами.

“Де два українці – там три гетьмани”.

Команда

Ці люди мають втілювати проекти розвитку міста. У кожній галузі, у кожній сфері є питання які мають бути нагально вирішені. Скільки ще буде руйнуватися Кадетський корпус, і чи не стане одного разу запізно його рятувати. Скільки триватиме неконтрольована забудова історичної частини міста, і чи не залишимося ми одного разу без історії.

Стратегія

Команда має розробити покрокову реалізація своїх ідей та проектів. Саме з цією стратегією, а не з обіцянками, далі потрібно йти до виборців. Мати не лише ідеї, а чіткий план зусиль та результатів. На державному рівні всі реформи проходять у виглядів відсотків, показників та статистики. А в містах все зроблене завжди перед очима, під ногами та над головою, і відповідно, відсутність будь-якого розвитку в місті з бюджетом в 2,5 млрд гривень, теж легко помітити.

Агітація

Розмір нашого міста прекрасно підходить для агітування методом “від дверей до дверей”, але не в класичному виконанні. Згадайте коли ви востаннє взагалі відкривали двері незнайомцю, а тим більше слухали, що він говорить. Хоча в Москві опозиція виграла вибори в деяких муніципалітетах завдяки цим заходам.

Але кращим варіантом реалізації буде шлях, коли кожен волонтер не лише агітує, а й створює нову ланку агітації. Мала кількість населення і простий спосіб комунікації робить його ефективним. А перетинання ланок закріпить їх віру в щирість цих слів та переконань.

Завдання

Створити не партію, не ідолів, а нову надію на зміни. Ніколи нічого не зміниться, якщо не почати щось змінювати.

Потрібно дати можливість людям перекласти з себе відповідальність. Відповідальність за те, що вони знову помиляться, що їх знову ошукають, що все це марно і взагалі не для них. Дати їм відчуття, що з ними говорять не обличчя з білбордів та промороликів, а живі люди з сусідніх будинків та дворів. Потрібно не задавати питань, а давати відповіді. Не чекати поки вони прийдуть, а йти до них.

Хіба не прекрасно, якщо саме наше місто стане першим вільним містом. Хіба не приємно, що ми матиме можливість його розвивати як бажаємо, а не як нам дозволяють. Це перезавантаження сталої буденності, революція в наших поглядах.

Мрійте, але велико мрійте, про великі речі. – Б. Гаврилишин

Ось така мрія.

Коментувати

2 Коментарів
Руслана
• 16:35 | 13 жовтня 2017

Дітки тепер хочуть стати не космонавтами, як раніше, а президентами)

Відповіcти
Віталій Безрукавий
• 18:53 | 13 жовтня 2017

Насправді, немає бажання ставати ні президентом, ні мером, ні політиком.
Мрія написана в останніх трьох реченнях, і просто хотілося б за свого життя застати її здійснення.

17 листопада 2017
16 листопада 2017