Non-English Poltava

Олександр Ткаченко
11:04 | 02 квітня 2019
5

В останні дні березня до Полтави приїхали журналісти із США, Німеччини, Грузії, Болгарії та України. Напередодні вони побували в Харкові, після нашого міста поїхали до Києва. Усе – для того, аби подивитися, як в Україні Президента обирають. Тож у Харкові вони спілкувалися з мером Геннадієм Кернесом та представниками медіа-порталу «Накипело», у Києві – з Віктором Ющенком та Майклом Щуром.

Полтавська програма виглядала так:

  • обласне телебачення зранку;
  • обід-обговорення культурної ситуації в місті (тут був я від фестивалю Meridian Poltava та Christoph & Katerina Brumme від European Initiative Poltava);
  • прогулянка центральною частиною міста;
  • відвідини студентів Української академії лідерства;
  • презентації полтавських медіа (Трибуна, Зміст) та ініціатив Нової Полтави, Студреспубліки.
photo Кирил Вълчев

photo Кирил Вълчев

І нібито  усе  чудово, якби не одне «але». Із гостями полтавці спілкувалися або за посередництва перекладача, або дуже ламаною англійською. І шо?

А то, що це формує паскудне враження, і точно не сприяє порозумінню. Замість того, аби дізнатися про їхній досвід та зав’язати корисні знайомства для співпраці – здебільшого виникала наступна ситуація:

  1. Запитання англійською з боку гостей;
  2. Полтавське «sorry, please repeat»;
  3. Знизування плечами з подальшим вигадування нового сорту «україно-англійського» суржика.

У бізнес-розділі ютуб-каналу «Зе Интервьюер» ведучий Анатолій Анатоліч запитує про роль англійської. Усі кажуть, що без неї нікуди. У одному з випусків навіть прозвучало, що з людиною нема про що говорити, якщо до 30 років вона не вивчила English.

photo Rickey Bevington

photo Rickey Bevington

Вочевидь міста-мільйонники відчули на собі потребу знання англійської (але я, коли працював у Харкові у 2011-2014, такого не помітив). Хотілося б, аби в майбутньому таких візитів до Полтави ставало більше, як і англомовних полтавців. Бо інакше не відбудеться розвитку, про європейський вектор говорити буде нічого, а ми й надалі будемо провінцією (перш за все в головах).

Авжеж, тут постає інший нюанс. Можна вже зараз обрати школу для вивчення. Витратити на освоєння рік чи два, але так врешті й не отримати мінімальної практики. Бо ніхто не інвестує в Україну, бо іноземні партнери бояться заходити на наші ринки через тотальні відкати and so on.

Полтава – гарне місто, зелене і спокійне. Якщо ви хоч раз думали про власну справу – обов’язково ризикніть. Вчіть англійську, шукайте партнерів у Європі для спільних проектів. Подорожуйте, надихайтеся і повертайтеся домів із новими креативним ідеями.

Отак. Треба ж чимось приємним і корисним закінчити цей блог.

P.S. Допоки в нас отакі трабли з англійською, світ, знаючи English, додатково вчить китайську.

Олександр Ткаченко
11:04 | 02 квітня 2019
5
Залишити відповідь
Коментувати

5 Коментарі

Недавно був і зо мною інцидент, у черзі сидів чоловік,який розмовляв тільки англійською і я його не розумілаа поряд дівчина активно включилася в розмову ,аж стидно стало(

21:28 | 02 Квітня 2019
Карина
Відповіcти
0

В нас немає культури мови, більшість української не знає, не ок шо англ.вивчить.

19:39 | 02 Квітня 2019
Вовка
Відповіcти
0

На кожному шагу школа англійської,кповно курсів – важко пояснити чого все так. От русіть у нас можуть усі без курсів)

16:59 | 02 Квітня 2019
Аглая
Відповіcти
0

Так це серйозна проблема,іноземців все більше,а спілкуватися немає з ким. а поліцейські всі вивчили?)))

15:31 | 02 Квітня 2019
Світлана
Відповіcти
0

Я починаю вчити з понеділка і так уже багато років. Ото такі ми і є(((

14:18 | 02 Квітня 2019
Рита
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: