Ткаченко Олександр
4 записи

Медична епопея

1

Нам усім кажуть, що спорт — це здоров’я. Проста фраза, але усвідомити її складно. Припустімо, що Ви її зрозуміли й вирішили плавати у басейні. Для цього необхідно купити плавки, шапочку, окуляри та отримати медичну довідку. Медичну довідку можна отримати, пройшовши огляд у лікарні. Отут починається найвеселіше. Минулого року ІАА розробив отаку інфографіку:

басейн

Алгоритм ґрунтується на моєму попередньому досвіді. Ключовий момент — не платити благодійному фонду за медичний огляд, бо його нема в офіційному переліку платних послуг медицини. Минулого разу я фактично взяв «на понт» медичного працівника, підтвердивши сплату до фонду. Просто не уточнив, що зробив це на початку року в розмірі 50 грн., бо обслуговуюся не за місцем реєстрації. Така собі джентльменська угода, аби не оббігати купу інстанцій за офіційною процедурою. Цього разу усе було інакше.

Спочатку я отримав список необхідних до здачі аналізів:

п. 1 флюорографія;

п. 2 аналіз крові;

п. 3 той аналіз, про який усі знають, але воліють не називати;

п. 4 огляд дерматолога.

Перші два пункти пройшов безкоштовно. Починаючи з третього, усе закрутилося в кабінеті видачі направлень:

[я]: Мені потрібно проходити відомий усім аналіз?

[медик]: Авжеж. Попередньо заплатіть 20 гривень.

[я]: Ні, я не хочу платити до благодійного фонду (а знаю, що в кабінеті, куди направляють, сидить менеджер фонду). Це добровільна справа.

[медик]: Тоді йдіть до завідуючого відділення.

Відстояв чергу до кабінету завідуючого відділення. Навколо хороший ремонт, акваріум з рибинами. Повторив своє бажання не платити. Завідуючий з розумінням ситуації передає мені папірець. На новому бланкові записані пункти 3 та 4.

[я]: Що це?

[завідуючий]: Офіційна сплата за послуги на рахунок самої лікарні. Не фондові.

[я]: Мій медичний огляд не потрапляє до переліку платних послуг.

[завідуючий]: Краще погодьте це питання з юристами.

У кабінеті юристів я повторюю свою історію. У цей час дзвенить телефон і юрист записує номер постанови та необхідний до протистояння зі мною пункт №13:

«Лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненнями громадян, що надаються без направлення лікарів»

[я]: Для басейну мені потрібен медичний огляд. Я не звертався за написаними послугами. У офіційному переліку є окремо про види медичних оглядів, які дійсно платні (віза, робота, водійський, зброя)

[юрист]: Там також йдеться про «відповідні періодичні профілактичні медичні огляди»

[я]: І що це таке? Давайте подивимося у Вашому внутрішньому переліку платних послуг, який лікарня мала затвердити відповідно до постанови КМУ.

Дивимося затверджений лікарняний перелік. Дійсно є окремий пункт «профілактичні медичні огляди». Доволі широкий і невизначений пункт. Однак розумію, що протиставити на це нічого, погоджуюся та йду до каси. Там прохаю подивитися їхні затверджені розцінки.

[я]: Тут нема профілактичних медичних оглядів?

[касир]: Вам треба для візи, роботи,зброї чи водіння?

[я]: Ні, мені треба для басейну. Він вочевидь потрапляє до затвердженого у лікарні переліку під назвою «профілактичні медичні огляди».

[касир]: Такого в нас нема.

Забираю платіжку. Знову йду до завідуючого відділенням. Розказую про свої пригоди. Він у відповідь продовжує свою лінію про моє нібито звернення без направлення.

[я]: Я не звертався до Вас за цими послугами. Мені потрібен медичний огляд. У лікарні нема затвердженої ціни за нього. Вочевидь, неправильно включати п.3 та п.4 до медичного огляду, якщо за них треба платити. Половину аналізів я вже пройшов безкоштовно.

[завідуючий]: На жаль, не можу Вам допомогти. Спробуйте звернутися до дільничного лікаря, який напише Вам безкоштовне направлення на відомий усім аналіз. Дерматолога ж у нас нема в штаті. Тому тут спробуйте отримати довідку у шкір-вен диспансері.

Дякую та виходжу. З усіма учасниками епопеї я спілкувався ввічливо та спокійно. Зі мною говорило так само. Нерви не псував, але витратив купу робочого часу. Елементарну довідку не отримав. Уже записався до дільничного. Відтак далі обов’язково буде. Платити не збираюся.

Резюме:

Наче легше заплатити 20 гривень та не витрачати дорогий час. З іншого боку важливо відстоювати свої права та ламати систему. Авжеж, це вимагає часу та зусиль. Якщо ж цього не робити, то на нас будуть завжди наживатися та ставити перед вибором: економія часу чи невелика примусово-добровільна пожертва. Я не хочу стояти перед таким вибором. Я готовий заплатити за офіційно платну послугу, якщо це дійсно так, і знати, куди підуть мої гроші.

Коментувати

1 Коментар
Полтавець
• 08:49 | 03 вересня 2016

Міцність ланцюга дорівнює міцності самого слабкого його звена.

Тому ти зробив усе правильно! Слід ламати цю систему, нехай і поступово.

Відповіcти
23 вересня 2017
22 вересня 2017