Світлана Варвянська
2 записи

Екорік із “Еколтавою”: особистий досвід

0

Змін має бути багато, і вони мають бути суттєвими. Щось приблизно таке сказала я собі на початку 2018 і вжуххх! – приєдналася до ініціативи ГО “Еколтава” #мій_екорік  .Наповнювати  своє буденне життя екологічним змістом можна під час флешмобу. 52+1 завдання – по одному на кождень тиждень року – і світ навколо кожного, хто спробує втілити це, має трохи змінитися. Звіти про складнощі і відкриття, про “вдалося” і “не зайшло” будуть тут.

Еколтава

Еколтава

“Любиш їздити на велосипеді? Вимикаєш воду, коли чистиш зуби? Не викидаєш батарейки у смітник? Чи жоден пункт не про тебе? Тоді час спробувати більше! Щотижня ми будемо публікувати поради, які допоможуть підвищити твій левел екологічності протягом року”.

Власне, з оцього прев’ю на сторінці “Еколтави” у Фейсбуці і почався #мій_екорік. Пробувати більше і підвищувати левели – це ж те, що я так люблю! Та й багатогектерні сміттєзвалища, що поглинають все більше місця, забруднюють все більше води і псують ще більше повітря, наружують чим далі, ти більше.

Крок 1: сортування сміття

Завдання першого тижня – почати сортувати сміття. Насправді, тут я задоволено посміхнулася і подумала, що сильно напружуватися не доведеться. Адже папір та метал наша родина відсортовує давно. І навіть діти приблизно з трьох років кожен змальований листочок чи використану серветку несуть не у смітничку на кухні, а на балкон, де в кутку у нас збирається макулатура. Потім на отримані від її здавання гроші сини купують собі машинки. Звісно, докладати до потрібної суми доводиться чимало, але стимулювання як таке спрацювало непогано. Батарейки також “мандрують” у пункти на кшталт “Батарейки, здавайтеся!”.

Але… Навіщо ці напівміри та самообман? – раптом спам’яталася я. Так біля звичної смітнички під раковиною додалося ще три пакети: для склотари, для пластикових пляшок та для непотрібних целофанових пакетиків. Це, звісно, не ідеал сортування – бажано б іще окремо складати харчові відходи – але точно крок у потрібному напрямку. Родина попереджена і готова покращувати свої сортувальні навички. Перші пляшки з-під новорічного шампанського уже зайняли відведене їм місце.

Знайти собі мотивацію, аби докладати додаткових зусиль чи терпіти певні незручності, не завжди легко. Мені, наприклад, раніше здавалося, що сортувати будь-що на моїй шестиметровій кухні точно не вдасться. Ось що допомогло:

  1. Не обов’язково складати величезні гори кожного виду відходів, перш ніж їх позбутися. Особливо, якщо місця для цього об’єктивно немає. Звісно, шукати пункт прийому склобою заради двох пляшок з-під шампанського, тріснутої трилітрової банки та розбитої склянки ніхто не буде: витрачати час та ресурси на це не вигідно. Однак можна виставити акуратний пакет з цим “добром” біля сміттєвих баків: люди без певного місця проживання радо скористаються можливістю здати скло і трохи підзаробити. А ритися в самих баках їм при цьому не доведеться. Легше, швидше, навколо – чистіше. Безглуздо не враховувати реалії сьогодення. Питання про “я сортую, але потім то все  везуть на одне сміттєзвалище” при цьому також знімається.
  2. Усвідомлення того, що відходи – це ресурс, а не сміття. Але без сортування заробити на них не вдасться. Інформація про те, на що можна перетворити пластикові пляшки чи непотрібні пакети, іноді по-справжньому вражає. А до вражаючих речей хочеться бути причетною.
  3. Люблю “втягувати” людей у свою орбіту. У моїх дітей, мабуть, поки що немає вибору, сортувати чи ні. Та вони й не уявляють, що можна робити інакше. Але нещодавно до ініціативи приєдналися і мої батьки – абсолютно добровільно. На їхній кухні також додалося сортувальних коробок.

Знахідкою доя мене виявилася ось ця ідея зі зберіганням великих пакетів – з супермаркетів, магазинів одягу і т.д.. Їх немало: повністю на еко-сумки ми не перейшли. Наразі вони  запхані у найбільший зі знайдених –  це неохайно, незручно і дратує. Щоправда, де знайти час, аби їх так рівно поскладати, я ще не зрозуміла:

Сортування

Сортування

Коментувати

16 січня 2018