Роман Повзик
8 записи

Ключове слово 2016 року

1

Якби одне слово могло визначити бажане майбутнє на 2016 рік, то я хочу, щоби ним стало «співпраця».

Саме 2015 рік допоміг мені зрозуміти одну з найбільших причин негараздів нашого суспільства. Гадаю, що це не буде відкриттям для більшості: ми живемо з величезним дефіцитом довіри — до влади і її представників (вони всі крадуть), інституцій (вони нічого не роблять), медіа (вони всі брешуть) і навіть до своїх сусідів (придумати самим).

Хорошим показником для мене слугує особистий страх за речі під час подорожей потягом. Я завжди хвилююся за власні черевики і багаж, особливо коли їду на верхній полиці. Моя уява малює якогось чоловіка років 40-45, який тільки й чекає, що я засну, щоб вкрасти мої речі (щось подібне у дитинстві кожен із нас переживав з бабаєм). І найдивніше те, що жодного разу крадіжок не відбувалося, а підозрілим ставленням до людей я тільки псував собі нерви під час поїздки.

Потяг (джерело — kolo.poltava.ua)

Потяг (джерело — kolo.poltava.ua)

Розуміння дефіциту довіри прийшло до мене у квітні цього року. Я брав участь у навчальному проекті «Вища політична школа». Після одного експерименту тренери розповіли про цікаве спостереження: група, яка складалася з представників західних і центральних областей, завжди показувала більший відсоток довіри і готовність долучитися до нового проекту, ніж група учасників південних і східних регіонів.

Отож, можна назвати цю рису похідною від нашої ментальності, егоїзму, небажання йти на співпрацю і страхом, що Тебе, як то кажуть, «кинуть».

Але якщо ми хочемо жити у цікавому місті (при цьому не емігруючи з Полтави), то маємо вчитися вкладати в нього свої знання, уміння й частину вільного часу. А для збільшення ефективності цих інвестицій, ми повинні вчитися довіри.

Кооперація (джерело — government.se)

Кооперація (джерело — government.se)

Жодна людина не зможе самотужки добитися змін у суспільстві. Навіть у невеликій громаді. Їй для цього буде необхідна як мінімум підтримка інших, а ще краще — їхня безпосередня допомога. А вона можлива тільки тоді, коли люди розуміють, що їх не ошукають, коли вони вималюють у своїй голові позитивний результат.

Я дуже хочу пишатися своїм містом. Не бачити його на великих телеканалах тільки тоді, коли відбувається якийсь рейвах на сесіях міськради чи облради, медичні скандали чи «новини з пальця». Мені хочеться чути тут англійську, французьку, іспанську, італійську, німецьку в якості іноземної, а не лише російську і арабську. Але я не романтик, не відірваний від життя мрійник, і розумію, що навіть за  активної роботи цього ще кілька років (а то й десятиліть) не буде.

Але нам потрібно почати руйнувати відокремленість спільнот вже зараз. Хотів би зосередитися на культурі, оскільки це напрям, в який я намагаюся інвестувати велику частину свого вільного часу. Найцікавіші проекти культурного спрямування, в яких я брав участь — «Кадетаріуми», «Відкриті ночі», «Мегамарші у вишиванках», #КнижкаПідПодушку, презентації українських письменників в рамках проекту «Мережа» — були створені саме у співпраці. Десь це була співпраця з журналістами, десь — з владою, з іншими культурними організаторами, установами, активістами, спонсорами і просто небайдужими людьми. Я не пригадую жодного успішного проекту, який би хтось від початку до кінця творив самотужки.

Минулорічні прибирання — приклад конструктивної співпраці на благо міста

Минулорічні прибирання — приклад конструктивної співпраці на благо міста

І тому у 2016 році особисто я дуже хочу, щоб ключовим словом стало «співпраця». «Magnum Opus» хотів би бачити в Полтаві набагато більше організаторів культурної сфери, ніж їх наразі є. І не тільки культурної — нам бракує яскравих ініціатив, ідей, можливостей. Дуже часто за ними доводиться їхати в інші міста, а хотілося б бачити їх тут.

Я поки що не маю готових відповідей, яким чином можна все це змінювати. Як і не знаю, що має клацнути у моїй голові, щоб я перестав хвилюватися за свої речі в потязі, які ніхто не краде. Але у 2016 році я б хотів налагодити конструктивну співпрацю з десятками ініціатив і активних людей, з представниками влади, з бізнесменами. Так, нам поки що страшенно далеко до Львову чи Івано-Франківська в цьому плані. Проте вони почали рух назустріч своїм спільнотам. Це саме маємо зробити й ми.

Коментувати

1 Коментар
Павлик
• 13:37 | 29 грудня 2015

Або ще один варіант слова року – “жебрацтво”. Бо судячи з нашого керівництва народ приречений.

Відповіcти