Юрій Бублик про напрацьовані законопроекти та місцеве самоврядування. Інтерв’ю та цікавий бліц

Анна Єгорова
21:03 | 04 березня 2017
0

Продовження розмови з народним депутатом від Полтавщини Юрієм Бубликом. І, авжеж, незмінний традиційний бліц із політиком у відео нижче.

Юрій Бублик

Юрій Бублик, народний депутат України

Упевнена, Ви слідкуєте за роботою місцевих рад – міської, обласної.

З міською владою діалог нульовий. Це показав минулий рік. З обласною радою ситуація дещо краща. Знаходимо порозуміння; депутати виходять з пропозиціями законодавчих ініціатив, які ми опрацьовуємо. За багатьма моментами намагаємося співпрацювати та комунікувати.

Як щодо позиції обласної ради з питання надр?

Напрацьований нами законопроект ухвалений, але шкода, що він вступає в дію з 2018 року, а не поточного. 5% ренти видобувники сплачуватимуть у місцеві бюджети в розрізі обласний, районний і ОТГ. Мотивується створення об’єднаних громад: якщо буде ОТГ, тоді вони отримають не один чи півтора, а три відсотки.

Я гадаю, є певний тиск із Києва щодо надання дозволів на розробку надр. Тут потрібно знайти золоту середину. З однієї сторони, дякуючи обласній, у Верховній Раді ухвалений цей законопроект. Бо якщо такого шуму не було, то він би відкладався ще хтозна скільки. З іншого боку, не дамо дозволів – і Полтавщина на рік «провалиться» в добуванні нафти й газу, той бізнес перейде на Харківщину та Сумщину, ми тоді трішки задніх можемо пасти, як на мене. Депутатам обласної ради видніше.

З досвіду в місцевому самоврядуванні. Приходили й представники нафто-газового комплексу. Кажу, давайте підпишемо соціальну угоду. Небагато коштів, але хоч ділянку дороги зробити. А вони кажуть «нашими внутрішніми правилами взагалі заборонено давати будь-яку допомогу». І ми з ними зійшлися на тому, що вони спортінвентаря дали, відер, лопат для комунального підприємства, допомогли рівняти дороги, а також дали бульдозер для ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища. Я вважаю, це хоч щось.

Повинен бути баланс. Щоб отримати зиск, людина йде з певним клопотанням до місцевої ради. А рада повинна побачити, де там «ми». Не чиновник, де там «я», а де «ми», громада. Такий діалог повинен бути публічним.

Sequence_01_Still005

Які плани на майбутнє? Законопроекти, взаємодія з іншими політичними силами у Верховній Раді.

Ідеологічно абсолютно ніяк я себе не ідентифікую з опозицією, Опоблоком, бо це є п’ята колона в Раді. Я є українцем, націоналістом за своєю природою. Батьківщина більше ліберальні гасла має. Але спілкуємося з колегами. І з Самопомочі є толкові депутати, і з Радикальної партії. На сьогодні не бачу свого входження в ту чи іншу політичну групу чи фракцію Верховної Ради. Поки я буду сам.

Щодо законопроектів – один чудовий я напрацював. Він про імпічмент президента. Це надважливий законопроект, який може збалансувати владу. коли говорю про президента – мова не йде про Порошенка. Це посада, тимчасова величина, яку займає той чи інший громадянин. Більше того, кандидат на посаду Петро Порошенко бив себе в груди, коли був кандидатом, і казав: один із перших законопроектів – закон про імпічмент президента, для того щоб збалансувати гілки влади. Яскравий тому приклад – Сполучені Штати Америки, де президент має велику владу, але при цьому чітко прописаний механізм імпічменту. Як сталося з Білом Клінтоном. Тому і в нас потрібно цей механізм збалансувати.

Якщо президент десь порушив закон, запускається механізм імпічменту, він як звичайний громадянин проходить слідство. Якщо доводять його вину – він позбувається посади. І тоді не треба нам революцій, майданів, потрясінь, кровопролиття. Усе вирішується цивілізованим юридичним шляхом.

А коли немає цього запобіжника, тоді президент творить, що хоче. Думає, він назавжди сюди прийшов з довічним утриманням. І його наступник його захистить, бо він теж під цим прицілом, так би мовити – «шкурний інтерес». Тож, механізм імпічменту має бути відшліфований. Перед тим як порушувати закон, президент би тричі оглянувся назад, чи не світить мені процедура імпічменту.

Гарний законопроект «Про місцевий референдум». Унікальна ситуація: проект підготовлений, але до сих пір він Апаратом ВР не зареєстрований. Я вимушений був звернутися до суду, його виграв, Апарат подав і програв апеляцію. Рішення суду першої інстанції вступило в силу, воно зобов’язує Апарат зареєструвати мій законопроект. Я прихожу до Парубія, кажу «друже Андрію, виконай рішення суду». А він відповідає: «Хай прийде виконавча служба й спробує мене змусити це зробити». Це такі взаємини. Я уявляю, як кожен українець, маючи рішення суду на руках, намагається через виконавчі служби його зреалізувати.

Закон «Про місцевий референдум» вирішуватиме всі питання місцевого значення. У Швейцарії, наприклад, усі рішення через референдум ідуть. Тільки десь якийсь конфлікт, не знаєш, що робити – спитай у людей. Виносять на референдум чи не кожен тиждень. Що найцікавіше – люди не йдуть на виборчі дільниці, до них поштою в конверті приходить бюлетень, вони повідзначали відповіді, так само лист надіслали, і папірець без жодного ступеню захисту. Кажу, а у вас не махлюють (бо всі депутати питають)? Відповідають, що ні, такі, кажуть, традиції. У нас врегулювати це дуже важливо.

Наприклад, вирішити питання, де розміщувати сміттєзвалище. Де насиплемо, там і буде?! Це неправильно. Чого до цього процесу не залучити громадськість? Чого не пояснити людям вимоги правил екологічного устрою і так далі. Іти до людей, вести діалог. Казати: «Люди добрі, якщо ми тут розмістимо, то у вас дороги будуть, як люстерко, освітлення, школи відремонтують» – тобто людям треба щось запропонувати. Тому що не кожна громада біля себе під боком хоче мати звалище. На прикладі Макухівки це зрозуміло.

Зараз напрацьований також законопроект про накладення мораторію на роздачу земель Держгеокадастром. ОТГ об’єдналися, але досі не розпоряджаються землями. До того часу, поки вони це почнуть, уже розпоряджатися буде нічим. Яскравий приклад – моє рідне село. Наліво й направо все роздали кому можна й кому не можна. Ними одноосібно розпоряджається очільник Держгеокадастру.

Добре, що ОТГ попередні роки утримували на субвенціях, дотаціях і коштах Фонду регіонального розвитку.

Настане момент, коли держава скаже: «Чуєте, хлопці, місцеві проблеми – ваші проблеми. Залучайте гроші, шукайте, чим фінансувати освіту, медицину тощо. Ми вам дамо з розрахунку на одного споживача послуг, а решту самі».

Тоді громада сама ухвалюватиме рішення, але для цього треба створити ресурсний потенціал. Щоб вони були дотичні до надр, землі, встановлення податків для наповнення бюджету. До того моменту, поки не будуть затверджені плани землеустрою об’єднаних територіальних громад, поки земля не належатиме громадам, нічого роздавати не можна.

Відео: Сергій Котелевець

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: