Як Гоголь створив бренд Полтави та чому український турист рідко до нас заїжджає?

Трибуна
19:03 | 20 березня 2019
5

За даними Головного управління статистики в Полтавській області, кількість туристів у місті та області зменшилась з 13165 осіб у 2012 році до 973 осіб у 2017-му. Наразі місто не має розробленого логотипу, лозунгу, але минулого року отримало 376,6 тис. гривень туристичного збору. У Полтаві знають, що таке «брендинг територій», та є поодинокі люди, які «розрухують» цю сферу.

Ми також дізнавалися, як працює система брендингу, кому це вигідно, як в принципі створити логотип міста, а також що таке туристичний збір, чому він важливий для розвитку туризму і скільки коштів міська рада виділяє на програму «Полтава туристична».

Починаючи від 2012 року, кількість внутрішніх туристів в регіоні зменшилася. Очевидно, що частково на це вплинули соціально-економічні причини та початок бойових дій на Сході нашої країни. Втім такі показники – тривожний дзвіночок для влади міста, який мав би спонукати до впровадження відповідних заходів.

Розмови про брендинг Полтави були ще в лютому 2011 року. Тоді навіть створили ініціативну групу. Згодом шукали для неї координатора, а в листопаді Оксана Деркач, тоді ще секретарка Полтавської міськради, повідомила, що робота в цьому аспекті вже не проводиться, бо немає коштів, фахівців і взагалі створення бренду міста поки не на часі. Але вдала обіцяла, що певні кроки для розвитку іміджу Полтави будуть проводитися.

Зокрема, йшлося про вступ до Генеральної Асамблеї Міжнародної асоціації міст-вісників миру, співпрацю з іншими містами, участь у міжнародних конкурсах тощо.

В управлінні культури міськради, до складу якого входить відділ туризму та охорони культурної спадщини, на наш запит відповіли, що їхнє відомство «не займається розробкою логотипу (бренду) Полтави».

Щодо співпраці з закордонними містами, то перелік чинних договорів та угод про співробітництво з представниками міжнародних громад виглядає так:

  • Угода про встановлення дружніх відносин з містом Ціньхуа (Китай);
  • Програма партнерства Полтави з містами Фільдера (Німеччина);
  • Угода про співдружність між містами Флінт (штат Мічиган, США) та Полтавою;
  • Угода про встановлення партнерських відносин і співпраці з містом Боржомі (Грузія);
  • Угода про встановлення дружніх контактів з містом Дуньін (Китай);
  • Угода про співпрацю між містом Барановичи (Білорусь) та Полтавою.

А інформація про участь Полтави в міжнародних конкурсах не перебуває в їхній компетенції, повідомляє управління культури у відповіді.

Водночас нам повідомили, що розвиток туристичної галузі міста відбувається відповідно до програмних зобов’язань Міської програми «Полтава туристична» на 2015-2019 роки. Ця програма затверджена рішенням позачергової 47 сесії міськради шостого скликання від 30 січня 2015 року.

Розробником документу є управління культури, а співрозробниками виступили ГО «Туристичний кластер», Полтавська обласна ГО «Спілка екскурсоводів» і «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні».

Впродовж останніх 2-х років видатки з міського бюджету на «Полтаву туристичну» склади 200 і 210 тис. гривень відповідно, а план фінансування на 2019 – це 235,8 тис. гривень.

І знову про брендинг міста

Розвиток туристичної галузі в місті, як не крути, в майбутньому неможливий без брендингу. І поки влада ще не бачить необхідності його розробки, ми поговорили з членкинею Наукової ради туризму та курортів Мінекономрозвитку та співзасновницею міжнародного фестивалю «Полтавська галушка» Яніною Барибіною. Щоб дізнатися, чи варто працювати над іміджем Полтави.

Коли в Україні почали говорити про брендинг міста?

Думаю, давно. Знакова подія у цій сфері відбулась у 2016 році: це конференція за участю представників Всесвітньої туристичної організації, яка стосувалася брендингу дестинацій. Яніна пояснює, що професійно в туризмі, коли говорять про брендинг, використовують термін «дестинація» –конкретна територія, яку брендують. Захід організував Департамент туризму та курортів України. На конференції експерти зі Всесвітньої туристичної організації розповідали про найкращі практики брендування дестинацій у світі.

Тоді в 2016 році українські міста вже мали певні напрацювання з цього питання?

Так, на конференції свої напрацювання демонстрували харків’яни. На той момент вони визначилися, що Харків – це «smart city», і відповідно до цього розробляли логотип та загалом продумували концепцію бренду. «Харків – місто інновацій, студентів, котрі є рушійною силою, яка і рухає місто в смарт», – так нам пояснювали сенс цього бренду. Кожен елемент логотипу не може бути випадковим, а має нести певну символічність та зміст.

Ми створили лого, а що далі?

Намалювати логотип недостатньо. Він має «жити», тобто відображатися в бізнесі, діяльності громадських організацій, на фестивалях, подіях міста тощо.Треба переконати малий, середній бізнес, що бренд має існувати, ви можете ним користуватися і будете мати з цього вигоду.

Як приклад, експерка хвалить в цій сфері одеситів, бо вони на основі бренду створили суббренди. В Одесі вирішили «запустити» солодку сувенірну продукцію (щось на кшталт «Київського торту»), влаштувавши конкурс між господинями на Центральній площі міста. Торт-переможець «Фонтан» якраз і був прикрашений логотипом Одеси. Потім створили ще й тістечка. І ось таким чином бренд дає можливість розвиватися малому і середньому бізнесу, пояснює Яніна Барибіна. Турист хоче забрати частку культури, і смачна продукція не виняток.

Як формується бренд: на основі очікувань туриста чи місцевих думок?

По-різному. Звичайно, що важливими є очікування туристів, і значно гірший варіант, коли є певні очікування, які не справджуються. Тоді це – негативний вибух. Але значно краще, коли очікування середні, а результат –значно кращий.

З іншого боку, коли в нас є команда, яка працює над розробкою бренду чи загалом розвитком туризму в регіоні, вона розуміє, яким хоче бачити місто через 10-20 років. І ці певні побажання, сенси фахівці вже тепер можуть закладати в бренд. Наприклад, в ОАЕ була пустеля і вони теж закладали певні сенси на майбутнє, якою хочуть бачити свою територію. Тому золота середина – брати за основу те, що ми маємо, та те, яким ми хочемо бачити місто через десяток років. При цьому враховуючи очікування туристів.

Як наразі ви охарактеризуєте ситуацію в Полтаві?

Полтава не об’єднана для розвитку туризму, хоча певні стратегії та приватні ініціативи є. Ми повинні чути одне одного, тобто потрібен спільний майданчик чи організація для обговорення ідей. Хтось має взяти на себе сміливість об’єднати бізнес, ГО, які розвивають туризм та владу. В Одесі, наприклад, є Регіональна туристична організація (недержавна організація), а у нас такого майданчика поки немає. Десь я бачу це своїм завданням.

Ви зазначаєте, що певні ініціативи в місті все ж є. Про що саме йдеться?

Для мене відкриттям став стартап «Who made it?» – це сучасний підхід до створення сувенірної продукції, такої, яку можна вдягати кожен день чи використовувати в побуті. Наприклад, футболки з Гоголем (лише обриси письменника) чи ті ж футболки чи горнята з надписом «Кондратюк між нами» (космонавт Юрій Кондратюк – полтавець). Завдяки розробкам ученого американці полетіли на місяць, тому цей надпис дуже символічний: його можна трактувати як Кондратюк між Україною та США чи між Землею та Місяцем. Зараз організаторки стартапу працюють над концепцією зі Сковородою. Вони намагаються відобразити те найкраще, що має Полтава і те, що наразі забуте.

Далі ми проводимо експеримент про очікування і місцеву реальність щодо бренду. Я – не місцева, а тому відповідаю на запитання, з чим у мене асоціюється Полтава. І мій вибір – це Гоголь, Котляревський  і «дуже далеко».

Так, Гоголь є першим піарником Полтави. Він нас по-факту «брендував», а ми це або втрачаємо, або користуємося. Котляревський теж неабияк нам допоміг, бо дуже вдало описав полтавську гастрономію. Гастрономічний туризм зараз активно розвивається в Україні. Безглуздо не користуватися тим, що на тебе і так вже працює.

Ви «Хобітів» дивилися? – запитує Яніна Барибіна. Так ось після виходу фільму на локаціях зйомок у Новій Зеландії спостерігався сплеск туризму. Міфодизайн та кінематограф – топові теми для нашої сфери: місця, де відбуваються зйомки, притягують туристів.

В Україні теж є схожі приклади. Наприклад Буцький каньон на Черкащині, де українська співачка Злата Огнєвіч знімала кліп на пісню «Зозуля». Тепер це популярний туристичний маршрут, – каже експертка.

Фестивальна діяльність

 Минулого року Лариса Семеняга (дівоче прізвище Галушка) та Юліанна Линник виступили з ініціативою проведення міжнародного фестивалю «Полтавська галушка». Яніна Барибіна теж стала його співзасновницею, а потім до проведення заходу долучилися ще десяток ідейних полтавчанок, котрі вирішили пожвавити життя туристичної Полтави. Отож, фестиваль успішно відбувся і цьогоріч теж планується (8-9 червня, Іванова гора).

Фестиваль їжі "Полтавська галушка"

Фестиваль їжі “Полтавська галушка”

Організаторки  розповідають про два аспекти, які зрозуміли, готуючись до наступного фестивалю. Перше: у Полтаві є окремі проекти, підприємці та особистості, які хочуть розвивати туризм в місті. Друге: на одному з проектів щодо культурного менеджменту кияни запитували, чи буде на фестивалі містика: «Для нас це дзвіночок, чого люди чекають. Якраз повертаємось до очікувань. Вони в туристів є, і це знову справа Гоголя».

Ще одна «молода» ініціатива – це українсько-шведський поетичний фест «MeridianPoltava», який теж стартував у 2018 році.

Фестиваль MeridianPoltava. Фото: facebook.com/meridian.poltava

Фестиваль MeridianPoltava. Фото: facebook.com/meridian.poltava

Туризм – це спосіб привернення до міста спочатку уваги, а потім і грошей

У контексті грошей варто говорити про туристичний збір. Це кошти від тимчасового проживання туриста в готелі чи хостелі, які зараховуються до місцевого бюджету відповідно селищної, міської чи ради ОТГ.

Платниками цього збору, згідно з чинним законодавством, є усі подорожуючі, незалежно від того, чи ти громадянин України, чи іноземець, чи взагалі людина без громадянства. Втім розмір туристичного збору, залежно від цих категорій – різний. Так, для внутрішнього туризму ставка збору становить до 0,5 %, а для в’їзного сума значніша – до 5 % від розміру мінімальної заробітної плати, затвердженої станом на 1 січня звітного (податкового) року. Вираховують цей «туристичний податок» для однієї особи за одну добу тимчасового проживання.

Водночас закон дає певну автономію місцевій владі, тобто вона може варіювати ставку туристичного збору до 0,5 % у першому випадку чи до 5% у другому. Далі чиновники приймають рішення, у якому затверджено чіткий відсоток збору.

Скільки коштів отримує місто з цього податку? У бюджетно-фінансовому управлінні міськради нам повідомили, що надходження до міського бюджету від туристичного збору склали  222,6 тис. гривень  у 2016 році, наступного року – 308,2 тис., а в 2018 році – 376,6 тис гривень. І це при тому, що кількість туристів зменшувалася.

Розвитоктуризму в місті – перспективна галузь, і приклад туристичного збору – один з переконливих аргументів цього. А ще ж користь для закладів харчування, місць відпочинку, продажу сувенірної продукції тощо. Та перш ніж отримувати, треба вкласти: в бренд, стратегію та концепцію свого міста.

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED.

Авторка: Ірина Капуш

Обкладинка: Тетяна Домненко

Трибуна
19:03 | 20 березня 2019
5
Залишити відповідь
Коментувати

5 Коментарі

Потому что поесть городу тоесть дорогги закончились

17:23 | 22 Березня 2019
Андрей
Відповіcти
0

Кондратюк – не космонавт!

18:21 | 21 Березня 2019
йцук
Відповіcти
0

В нас така шикарна спадщина. Нею можна користуватися, якщо правильно розробити концепцію. І від туцристів відбою не буде.

21:35 | 20 Березня 2019
Гера
Відповіcти
0

Скілько всього цікавого можна придумать для туристів у нашому ,як їх привлєч. А якось глухо.

21:14 | 20 Березня 2019
Дар'я
Відповіcти
0

На на нашій Полтавві стільки можна заробить, нічого не будуючи, а все якось не складається. Немає справжньго організатора зацікавленого в цьому.

20:04 | 20 Березня 2019
Анатолій
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: