Ворскла – Зоря: дитяча помилка Дитятьєва та беззуба атака полтавців

0

Перемог не буває без поразок. Така вона, гірка істина нашого буття. Таке воно – футбольне життя полтавської «Ворскли». Учора ти перемагаєш фіналіста Ліги Європи на його ж полі з рахунком 0-2, а сьогодні програєш команді,яка не змогла подолати відбірковий раунд цього турніру. Як говорив класик – не шукайте логіки в футболі, бо її там просто немає.

1....

Фото: ua-football.com

Це був останній матч чемпіонату України у 2015 році, як для зелено-білих, так і для їх гостей. «Ворскла» підійшла до гри у оптимальному складі. «Зоря»– ні, бо ключові гравці центру оборони пропускали матч. Але незважаючи на це, у атаці ворскляни виглядали якось беззубо. Чи то в’язке зимове поле заважало, чи ще якийсь кліматичний чинник. Однак факт залишається фактом – мінімум загострення біля воріт суперників, жодного забитого м’яча. Ну, добре, можна не забити, але піти із поля у гарному настрої. Головне тоді – не пропустити. Та з цією задачею полтавці не впоралися.

Загалом команди розпочали гру на зустрічних курсах. «Ворскла» завзято атакувала, «Зоря» відбивалася і намагалася організовувати контри.

На 11-й хвилині запам’ятався момент полтавців. Скляр своїм проходом, наче ножем крізь масло, протнув оборону луганчан і віддав пас на хід Антону Шиндеру. Нападник увійшов до карного майданчику, і в боротьбі з захисником звалився на газон. Трибуни вимагали пенальті, але арбітр матчу вважав інакше . На його думку сам Шиндер і порушив правила.

2....

В’язка боротьба на в’язкому полі. Фото: ua-football.com

Наступні десять хвилин команди загрузли у в’язкому болоті центральної частини поля. Без моментів та небезпек глядачі могли поринути у глибокий сон, але на 21 хвилині контратака «Ворскли» не дала їм цього зробити. Турсунов віддав пас під удар Бартуловічу. Младен виконав його низом, але кіпер чорно-білих Шевченко врятував своїх одноклубників від пропущеного голу.

А далі була та сама боротьба, постріли з-за меж штрафного. Але все вище, все мимо. Запам’ятався хіба що ударлуганця Петряка на 42-й хвилині. Шкіряна куля елегантно пірнала у дальній нижній кут, але вищі сили вирішили зберегти нулі на табло стадіону,і м’яч вдарившись об зелено-чорне покривало газону, прошмигнув поруч зі стійкою полтавських воріт.

На перерву пішли за нічийного рахунку.

Друга половина гри розпочалася без замін у обох складах. «Ворскляни»із самого початку намагалися атакувати, але без результату. «Зоря» також не могла похвастатися гольовими моментами. Але луганчани забили. Захисник зелено-білих Дитятьєвобрізався і просто подарував м’яча нападнику луганських Пилипу Будківському. Воротар полтавців  Станіслав Богуш чекав, що одноклубникбуде віддавати пас йому, тому відійшов у бік,залишивши ворота без захисту. У цьому випадку не забити було легше, ніж забити. Будківський, скориставшись такою дитячою помилкою Дитятьєва,зробив це без проблем. Луганчанин на радощах побіг і обхопив двома руками відеокамеру, яка знімала гру за воротами. Ну, коли радієш, і не таке можна утнути.

Зелено-білі одразу побігли відіграватися. Якщо із гри не вдається забити, то паличкою-рятівничкою можуть стати стандартні положення. Так, одна із подачкутовго закінчилася небезпечним ударом Чеснакова. Убивча позиція, до воріт метрів 6-7. Але вище.

Господарі поля продовжували атакувати. Начебто щось і виходило, але на завершальній стадії, коли потрібен був вирішальний удар захисники гостей ставали на заваді, оберігаючи спокій біля воріт Микити Шевченка.

За 20 хвилин до завершення гри АрмендДаллку віддав довгий вертикальний пас на Артема Громова. Той скинув шкіряну кулю Олегу Баранніку, який у свою чергу прибрав двох захисників. Удар у дальній кут – всі в очікуванні. Ну ось, буде гол. Але взяття воріт «Зорі» цього дня існувало хіба що десь у далекій паралельній реальності. Тож,. симпатична комбінація зелено-білих відправилася у скарбницю нереалізованих моментів.

І тут проти полтавців зіграло підступне футбольне правило – не забиваєш ти, забивають тобі. Уже в наступній атаці луганчани здобули успіх. Подача Малиновського, боротьба на другому поверсі. Полтавці рідко програють повітря, але цього разу завзятішим був Гордієнко. Він найвище вистрибнув у карному майданчику і ударом головою змусив м’яча затріпотіти у сітці воріт господарів – 0:2.

3......

А тим часом полтавські ультрас вірили у свою команду. Вогонь у їх серцях не згасав навіть після фінального свистка. Фото: ua-football.com

Полтавці так нічого і не показали у грі попереду. Всі атакувальні спроби Шиндера і компанії розбивалися об бетонну стіну і такослабленого захисту луганчан. Гольових моментів не було. І останні дев’ятнадцять хвилин «Зоря» без проблем вистояла, залишаючи тренеру полтавців Василю Сачку море запитань на адресу нападників зелено-білої команди.

Чорно-білі ще хвилин з п’ять після завершення матчу святкували перемогу на полі господарів. Обіймалися, когось там підкидали. Вони заслужено поїдуть у відпустку в ранзі бронзової команди першого кола чемпіонату.

А полтавцям залишається провести аналіз власних помилок, іти на канікули, а потім знову повертатися до тренувань із впертим бажанням налагодити гру в атаці. Бо без голів не буває перемог.

Відео основних моментів та голів зустрічі дивіться на Youtube-сторінці каналів Футбол 1/Футбол 2

Роман Грицун

22 липня 2018
21 липня 2018