Виразні обличчя, яскраві образи на чорно-білих світлинах – нова виставка ретро-фотографій у “Арт-місії”

0

Те, що ви не могли побачити, адже народилися на 50 років або ж століття пізніше, демонструють колекціонери Євген Аничин, Іван Момот та Олексій Петренко. Виставка ретро-фотографій «Територія ідентичності» відкрилася у полтавській Галереї актуального мистецтва «Арт-місія». Окрім старовинних фото полтавці можуть подивитися і порівняти – як змінився побут городян за останні сто років.

FiIb4wOl5vI

На 35 світлинах можна побачити людей з різних прошарків тодішнього суспільства, елементи їхнього побуту та технологій виконання різних робіт, зразки народного одягу й прикрас, об’єкти архітектури, українські краєвиди тощо. Із об’єктивних причин поспілкуватися з авторами робіт відвідувачам не вдалося. На виставці кожен для себе знайшов свою фотографію.

– Багато цікавих робіт, усі викликають емоції, та нам по духу, чи то якось внутрішньо зараз лягає світлина так званих «путейцов» (шляховики чи колійники, – прим. атвора). Такі всі харизматичні, у всіх виразні обличчя, модні нині бороди і рідкі в наш час пронизливо блакитні очі, – діляться враженнями від побачених світлин полтавці Олена та Андрій, – говорить

S5_g2MaolwQ

Ремонтники Харково-Миколаївської залізниці, Полтава, 1897 р.

На цій фотокартці ремонтники так званої «чавунки» Харківсько-Миколаївської залізниці — однієї з залізниць українських губернії Російської імперії (України), побудована на кошти приватного капіталу в 1868—1871.  Загальна протяжність (на 1900) — 1 196 верст. А з січня 1907 перейшла до складу Південних залізниць. Залізниці з’явилися на території сучасної України в 60-х роках XIX століття (до Харкова перший поїзд прийшов в 1869-м).

Цікаві образи, рясні наряди, крокет, в який грає група селян в Білоцерківці – для людей кінця 19 – початку 20 століття це була повсякденність. Полтавці ж розглядають цю виставку, дивуючись.

G5SZLOB_TS4

“Гурток художників”, Ромни, Полтавська губернія, автор невідомий

– Це унікальні фото, які нам вдалося відшукати, придбати у власників. Особлива увага до базарних сцен – фотодокументалістики Йозефа Хмелевського – видатного фотографа, якого вважали полтавським. Ми (Олексій Петренко, Іван Момот, Євген Аничин – власники галереї, співавтори виставки – прим. автора) зібрали масив світлин. Нині виставили лише десяту частину з того, що маємо, – розповідає мистецтвознавець, колекціонер, куратор, співавтор виставки «Територія ідентичності» Євген Аничин.

Особливу цінність цим фото надає те, що багато з них є зразками фотодокументалістики, де життя показане таким, яким воно було насправді, без прикрас.

JLDkiv2FVU0

“На сільському подвір’ї”, Полтавщина, автор невідомий

Організатори заходу наголошували: вони прагли показати побут українців, типажі людей не лише міста, а й всієї Полтавщини. Світлини знаходили в інших колекціонерів, обмінювали їх, потім збільшували, таким чином прирівнювали до полотен. “Це досить затратна справа”, – коментують колекціонери: обробка, збільшення, друк – все це вартує грошей. Для співавторів це приємне хоббі, яким вони й надалі ппланують займатися.

– Полтавці приходили на відкриття зі своїми фотокартками. Хотіли поділитися, щоб їх ще хтось побачив, пропонували нам доповнити виставку. Приємно, що люди щось важливе хочуть не лише собі лишати, а й ділитися, – говорили організатори. Взагалі, цей проект ми започаткували для того, щоб актуалізувати нашу багату культурну спадщину, зробити її доступною для споживача, тому що існує дуже велика прірва між пришлим  і сучасним.

lXryG6J2OFQ

“Полтавські дівчата”, Полтава, фотограф І. Хмелевський

Чимало робіт на виставці – авторства відомого фотографа-художника Йосипа Хмелевського. Свого часу у нього знімалися Володимир Короленко, Панас Мирний, Григорій Мясоєдов, Микола Скліфосовський. А також чимала група діячів культури, які приїжджали на відкриття пам’ятника Івану Котляревському у серпні 1903 року. За знімками Хмелевського надруковані цілі серії поштових листівок “Типи Малоросії” і “Краєвиди Полтавщини”. Хмелевський — автор-видавець фотоальбомів “Гоголь на Родине” і “Земский дом в Полтаве”.

xAGtCRwLutQ

“Сцена на ринку”, Полтава, фотограф І, Хмелевський

В експозиції представлені світлини фотографів Полтавщини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Більшість фото раніше ніде не були опубліковані чи виставлені. Завдяки цим знімкам глядачі мають можливість зануритися у життя Полтавської губернії в усьому його різноманітті. Крім Хмелевського, світлини авторства Фриденталя, Смелянського, Салітана, Варшавського (Полтава), Гамаля (Кременчук), Завадського (Лубни), Лейзерзона (Нові Санжари), Цейтлина (Константиноград), Фрога (Миргород), Радченка (Лохвиця), Мацька (Білоцерківка), Динабурги (Гадяч) та інших.

Особливу цінність цим фото надає те, що багато з них є зразками фотодокументалістики, де життя показане таким, яким воно було насправді, без прикрас. Однак, цікавими є й студійні фотографії, на яких ми можемо побачити обличчя наших предків. Кожен випадок фотографування для людей того часу був подією. Тому їхнє святкове вбрання, студійні декорації допомагають нам скласти уявлення про те, яким у ті часи було розуміння краси, що хотіли герої знімків залишити у пам’яті — своїй та нащадків.

2alO5yAG3NA

“Сільське самоврядування”, Полтава, автор невідомий

Людина без коріння – це перекотиполе, нею  легко маніпулювати, він не знає свого роду, історії, не знає хто він, куди він рухається, тому це дуже актуально на сьогодення. ці світлини виступають своєрідним містком між минувшиною й сьогоденням українського народу, спонукають до роздумів про зв’язок поколінь, наше місце у безперервному плині життя, нашу роль у підтриманні ідентичності й самоідентичності української нації, – підсумував Євген Аничин.

Юлія Логвиненко

Коментувати

19 вересня 2017