Великий міт. Полтавський журналіст змалював нестандартний погляд на Симона Петлюру

1

Різниця між міфом та мітом, поняття «уявлена спільнота», політична та революційна діяльність Симона Петлюри та соборність України – про це та інше розповів вчора, 24 жовтня, історик Роман Грицун.

«Трибуна» зібрала найцікавіше з лекції.

_DSC1916

Міф – оповідь, яка пояснює походження певних речей, термінів, явищ, подій через емоційно-чуттєві образи. Румунський історик Мірча Еліаде говорить що міф – це «дійсні, реальні події», які є сакральними, священними для певної групи людей та слугують прикладом для наслідування.

1

Міт – це те, чого не можна пояснити раціонально. Слово міт у сучасних історичних журналістських текстах вживається у значенні неправдивого пропагандистського твердження. Приміром, як у Росії кажуть, що ми тут всі бандерівці та жадаємо смерті росіян.

Уявлена спільнота. Для того, щоби передати, виразити термін «нація» американський історик Бенедикт Андерсон вигадав метафору – «Уявлена спільнота».

2

Ми знаємо, що у День Незалежності тисячі людей таких же, як і ми, вдягають вишиванки, йдуть на концерт, вітають рідних, шанують героїв. Але ми цих всіх людей не бачимо, ми їх можемо уявити.

Тому нація – це уявлена спільнота.

Ми тільки уявляємо, як десь там у Києві, Львові, Чернівцях, Харкові люди роблять те саме, що і ми.

Андерсон каже, що Націоналізм – тепле почуття. Що люди вмирали за Націю не тому, що це робить з них жертв, а тому що вони цього самі хотіли, віддати себе за честь своєї нації.

Андерсон не міг пояснити, звідки беруться ці теплі почуття. Але це пояснили антропологи. Це почуття береться з пісень, які мати співає дитині.

Те, що мати нам дає з тими колисковими, ця теплота – це є передання того міту.

Передання міту – передача великої правди, сакральної правди, важливої правди.

Міт воєнної звитяги та Симон Петлюра. Петлюра був секретарем з військових справ, або ж, на сучасний лад, міністром оборони.

Постать Петлюри була що для вояків-українців, що для «білих», що для «червоних» ледь не міфологічною, – згадував генерал Греков.

Після укладення Варшавського договору з Польщею, українські війська разом з польською армією повели наступ на більшовиків і 7 травні 1920 року здобули Київ.

Подальша боротьба Симона Петлюри проти більшовиків була приречена на поразку. У жовтні 1920 року Польща уклала перемир’я з радянською Росією, тож війська УНР, які в листопаді 1920 року перейшли Збруч, було інтерновано. Петлюра тікає до Польщі, а вже потім – У Париж.

Там він намагається продовжити політичну та революційну діяльність. Там  він організував видання тижневика «Тризуб» і продовжував виконувати обов’язки голови Директорії УНР. Жив Петлюра у Парижі дуже бідно. Обідав на 4 франки, постійно переїздив.

shsh

Там він і зустрів свою смерть.

Симон Петлюра був убитий 25 травня 1926 року Самуїлом Шварцбардом.

Що таке Соборність? Один мій знайомий, випадково дізнавшись, що я готую даний матеріал, розповів про те, як декілька років тому в одній із полтавських шкіл відзначали День Соборності. Виявляється, учителі вважали дане свято релігійним, давнім, споконвічним і ледве не традиційним. Але насправді, День Соборності – свято культурно-політичне, національне.
Соборність України – ідея об’єднання всіх етнічних українських земель в єдиній державі.

Ще з кінця XIX століття поряд із державною самостійністю, Соборність стала однією з двох головних цілей українського національного і державотворчого руху.

У 1919 році карта України включала в себе такі території:

  • Територія сучасної України + Крим і Донбас;
  • Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (зараз у складі Росії);
  • Берестейщина і Гомельщина (нині у складі Білорусі);
  • Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Північна Лемківщина ( а це зараз Польща);
  • Південна Лемківщина (уявіть собі, це Словаччина);
  • Мармарощина, Південна Буковина (Румунії);
  • Придністров’я – окрема невизнана держава.

ts

Зараз же ми святкуємо День Соборності в такій ситуації, коли Україна аж ніяк не є цілісною.

Тому ми маємо «Соборність без Соборності». Якщо Крим і Донбас повернути можна, то забрати назад Кубань, Зелений Клин, Придністров’я та Підляшшя – це щось із області фантастики. Але так само і розпад Російської імперії, у 1917 році, внаслідок якого і постала Соборна Україна 1919 року, вважався чимось фантастичним. Хто знає, що буде далі, адже давно доведений один факт: історія повторюється, імперії – розвалюються.

При тому, назавжди.

Відео: Сергій Котелевець

Інфографіка: Рузанна Давітян та Катерина Кисла

Коментувати

1 Коментар
Март
• 18:29 | 25 жовтня 2016

Клевая идея!.. но что же с публикой, где мы все? я тоже не знал о лекции, а так бы пришел….

Відповіcти
17 листопада 2017