Європейський тиждень імунізації у запитаннях та відповідях

Світлана Варвянська
18:04 | 30 квітня 2017
0

Більшість інфекцій, від яких проводиться імунізація, на Полтавщині контрольовані. Однак рівень захворюваності на кашлюк у 2016 році помітно зріс.

Уляна Супрун під час вакцинації

Уляна Супрун під час вакцинації

Вакцинуватися чи не вакцинуватися – це питання в Україні досі залишається дискусійним, хоча більшість розвинених країн уже дали на нього свою однозначну відповідь. Одна з причин сумнівів для українських батьків – недостатній рівень обізнаності про особливості проведення щеплень, а також величезна кількість “страшилок” навколо цього процесу.

Під час Європейського тижня імунізації українські медики постаралися розвінчати кілька найпоширенішіх міфів:

Міф 1. «Перехворіти – безпечніше, ніж зробити щеплення»

Факт: ризик серйозних ускладнень після вакцинації надзвичайно малий в порівнянні з ризиком ускладнень внаслідок інфекційних хвороб.
Кір у 30% випадків призводить до розвитку одного чи декількох ускладнень, також рапляються поодинокі випадки смерті. Серед найпоширеніших ускладнень цього тяжкого захворювання – пневмонія та енцефаліт.
За останні роки, коли Україна наштовхнулась на проблему відсутності вакцин, відбувається просто катастрофічний ріст захворюваності на кашлюк. Ця хвороба у дітей першого року життя, може призвести до зупинки дихання. Підступні напади кашлюку часто спостерігаються вночі, коли батьки залишаються наодинці з небезпечною хворобою.
У той же час, ускладнення після вакцинації зазвичай незначні та швидко минають. Наприклад, після щеплення вакциною АКДП може бути підвищення температури ( в 1 з 4-х щеплених), почервоніння та ущільнення в місці ін’єкції, млявість (в 1 з 4-х щеплених). Ці явища спостерігаються переважно у дітей старше 1-го року та минають через 2-3 дні. Серйозні алергічні реакції трапляються в 1 випадку на 1 млн щеплених.

Захворюваність на кашлюк

Захворюваність на кашлюк

Міф 2. «Вакцини перенавантажують імунну систему»

Факт: середовище, де ми живемо, не є стерильним. Щодня організм дитини контактує з мільйонами вірусів і легко справляється з ними. Щоденно імунна система дитини здатна виробляти безліч імунних клітин. При одночасному введенні вакцин проти 10 інфекцій буде задіяно лише 0,1 % імунної системи дитини. Тому в будь-якому разі імунна система малюка не перенавантажується після введення вакцин. Згідно з науковими даними, навіть одночасне введення декількох вакцин не має несприятливих наслідків для імунної системи дитини. Основними перевагами введення відразу декількох вакцин є скорочення числа відвідувань поліклініки, що заощаджує час і гроші, і зменшує шанси інфікуватися там якимись вірусами. Крім того, можливість проводити асоційовану вакцинацію, наприклад проти кору, свинки і краснухи, означає скорочення числа ін’єкцій, і, відповідно, менше болю та дискомфорту для дитини.

Міф 3. «У вакцинах багато шкідливих речовин»

Факт: кількість додаткових сполук в вакцинах надзвичайно мала.
До складу вакцин входять:
– антигени – живі ослаблені віруси, інактивовані (вбиті) віруси чи бактеріальні токсини, бактеріальні полісахариди;
– консерванти, що необхідні для зберігання вакцинного матеріалу. У якості консерванта використовують тиомерсал ртуті – етилову сіль ртуті. І саме цей компонент викликає найбільше нарікань. Однак з 2001 року кількість тиомерсалу у вакцинах мінімальна – близько 0,025 мг у 1 дозі. До 2001 року вакцини містили значно більше тиомерсалу. Етилова сіль ртуті швидко виводиться з організму, не завдаючи шкоди, на відміну від метилової солі ртуті, що міститься в навколишньому середовищі, наприклад, у морепродуктах;
– стабілізатори – желатин. Пересторгга при введенні вакцини потрібна при досить рідкісній алергії на желатин;
– ад’юванти – сіль алюмінію. Ад’юванти необхідні для посилення дії ослабленого антигену та створення адекватної імунної відповіді. При введенні в організм всередині м’язу алюміній викликає місцеву запальну відповідь і, внаслідок притоку крові до місця запалення, антитіла швидко розносяться по організму. Саме тому вакцини для внутрішньом’язевого введення слід вводити лише в дельтоподібний м’яз чи передньо-латеральну ділянку стегна чітко під кутом 900, оскільки при потраплянні алюмінію в підшкірну клітковину (при меншому куті ін’єкції) є загроза розвитку підшкірного холодного абцесу як наслідок порушення техніки ін’єкції. В сідничній ділянці переважає підшкірна клітковина та є небезпека ураження сідничного нерву, тому ВООЗ не рекомендує вводити в/м вакцини в сідницю;
– антибіотики – неоміцин, стрептоміцин та поліміксин В, використовуються під час виробництва вакцин та можуть міститись в них в незначних кількостях.

Міф 4. «Вакцини спричиняють аутизм»

Факт: зв’язок між вакцинацією та аутизмом не виявлений.
Аутизм — це психічний розлад, що виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку.
Історія міфу: в 1998 році англійський лікар опублікував статтю в журналі Lancet, де повідомив про 12 дітей із захворюванням кишківника, у яких спостерігав тяжке погіршення психічних функцій. Він стверджував, що вакцина КПК викликає хронічний запальний процес в кишківнику, що впливає на мозок.
Протягом 12 років були проведені численні дослідження для виявлення зв’язку між вакцинацією та розвитком аутизму. Обстежили 100 тис дітей. Жодного зв’язку не було знайдено. У 2010 році Генеральним Медичним судом Великобританії даний лікар був позбавлений ліцензії на медичну практику.

Міф 5. «Українцям постачають неякісні вакцини»

Факт: усі вакцини, що закуповують для України міжнародні організації, мають прекваліфікацію ВООЗ та GMP сертифікат (Good Manufacturing Practice).
В 1987 році ВООЗ прийняла програму прекваліфікації вакцин – відповідності виробництва міжнародним стандартам. З переліком вакцин, що мають прекваліфікацію ВООЗ можна ознайомитись на сайті Всесвітньої Організації охорони здоров’я.

Міф 6. “Не потрібні вакцини від хвороб, які маже ліквідовані в моїй країні”

Попри те, що деякі хвороби стали рідкістю в багатьох країнах, їх збудники продовжують циркулювати в інших частинах світу. У сучасному взаємопов’язаному світі вони можуть перетинати кордони і заражати тих, хто не захищений. Так, наприклад, спалахи кору відбулися серед нещепленого населення в Австрії, Бельгії, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Швейцарії та Великобританії.

Дві основні причини, чому потрібно вакцинуватися – це власна безпека та захист людей навколо нас. Не треба покладатися на людей навколо, щоб зупинити поширення хвороби; кожен має робити те, що від нього залежить.

Головний позаштатний педіатр Полтавської області Світлана Писаренко радить батькам “не ветися” на плітки, а послуговуватися авторитетними джерелами щоб дізнатися всю правду про вакцинацію. Зокрема, сайтами ВООЗ (Всесвітньої огранізації охорони здоров’я), CDC (Центр контролю за захворюваннями, США), ГО «Батьки за вакцинацію», «Мои-прививки».

Полтавький обласний центр здоров’я нагадує, що на Полтавщині працюють четверо сертифікованих ЮНІСЕФ тренерів з ефективного консультування з питань імунізації: Світлана Писаренко, Андрій Байбарза, Тетяна Полич, Валентина Думенко.

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: