#Успішні люди у звичайних професіях: майстер краси

0

“Майстри нашої студії люблять, щоб зовнішність була природньою. Здається, найкраще нам вдається розкривати потенціал жіночої краси”, – майстер-бровіст Людмила Бражник.

Майстер-бровіст

Майстер-бровіст

Людмила Бражник відкрила першу у Полтаві студію дизайну брів та вій. Починали з фарбування та моделювання, а зараз вже роблять апаратні процедури, наприклад, перманентний макіяж, який видається абсолютно натуральним. Вважають, що, можливо, саме за цією процедурою – майбутнє. А починала Людмила з візажу: економіст за освітою, вона щоранку на “звичайній” роботі робила макіяж колегам. Про сучасні тренди, про те, чого категорично не можна робити зі своїми бровами і як перетворити хобі на  справу життя – у нашому новому випуску про успішних людей.

– Мені було страшно, витративши п’ять років на здобуття серйозної економічної освіти, раптом зайнятися чимось зовсім іншим. Однак стало менше страшно, коли мене підтримав чоловік та друзі. Наша студія постійно змінюється. Починали з візажу, потім додалися брови. І протягом року ми виділилися в Полтаві саме як студія дизайну брів. Додали перманент, додали деякі процедури по віях. Я відслідковую тренди, і залежно від цього змінюється напрямок студії. Ми не статичні, це точно.

– У дівчини, яка вирішила стати майстром індустрії краси, повинно бути бачення. У неї може не бути художньої освіти, вона може на папері малювати хіба що квіточку чи метелика. Але розуміння жіночої вроди, розуміння трендів і навіть, якоюсь мірою, проживання, пропускання цих трендів крізь себе – ось це повинно бути.  Нещодавно я виділила для себе ще одну професійну вимогу – має бути “надивленість”. Весь час дивитися, аналізувати журнали, рекламні плакати, чиїсь фотографії, вивіски… Скрізь, куди б я не приходила, я бачу обличчя жінки і вже автоматично його аналізую. Я постійно дивлюся на брови.

– У цьому році конкретно виділилася тенденція натуральних брів. Нарешті відходить мода на брови “качалочкою” чи “ковбаскою”, по-різному ми їх в кулуарах називаємо. Це широченні, зачесані вгору брови. Такі більше підходять моделям з подіуму. Брова зараз модна достатньо широка, натуральна, і щоб колір її збігався з кольором волосся. Він може бути на 1-2 тони темнішим або на 1-2 тони світлішим, але не більше того. Іноді доводиться три, чотири, п’ять відтінків кольору змішувати, щоб досягти натуральності. Причому фарби зовсім небагато – фактично, це як варена горошина. А якщо ще розділити її на 4-5 кольорів… Іноді це як підкувати блоху.

– Під час корекції не можна стригти брови. Серед майстрів-бровістів це вже вважається моветоном. Але досі хоча б раз на тиждень до нас приходить клієнт зі стриженими бровами. Це дуже погано, бо щоб відростити широку, густу, але підстрижену брову, треба 6-8 місяців. Дуже довго, а клієнти зазвичай приходять з наміром отримати результат тут і зараз. Доводиться розповідати про відрощування, про живлення кремами та маслами, масаж. Є волоски, які зовсім виходять за загальний контур – то хіба що ці.

– Щоб бути майстром, треба бути хорошим психологом. Це приходить з досвідом.

– Раніше я була категорично проти татуажу брів. Але все змінилося. Тенденції, технології настільки швидко змінюються в індустрії краси, що тепер я вважаю: за татуажем – майбутнє. Бо скільки б гаджетів, помічників у побуті у нас, сучасних жінок, не з’являлося, ритм життя нині такий, що у нас постійно не вистачає часу. При цьому перед кожною з нас зранку стоїть завдання нафарбуватися. Хтось на це витрачає 10 хв., хтось – півгодини. У будь-якому разі, це все час. Перманентний макіяж – це те, що здатне економити час, якого так не вистачає. А те, яким він стає – це великий плюс.

– Зараз не варто боятися перманентного макіяжу, якщо він зроблений хорошим майстром. Це будуть брови, дивлячись на які, ніколи не здогадаєшся, що там перманент. Я вибрала напрямок “тіньова розтушовка” в апаратній техніці. Ми скорочуємо час на ранковий макіяж, кількість візитів до майстра в студію, бо це теж час і теж певні видатки.

– Одне з перших запитань, яке я поставила майстру на своєму першому навчальному курсі (тоді це ще був візаж): “Як ти не боїшся навчати мене? Ти ж віддаєш мені всі свої знання!”. Вона відповіла: “Коли ти попрацюєш кілька років, напрацюєш свій унікальний досвід, ти просто не зможеш ним не ділитися”.

– Є гірська річка, а є болото. То я не хочу бути болотом, у якому стояча вода. Коли до мене приходять учениці, це для мене – величезне натхнення. Вони стільки всього знають, чого не знаю я! Тому мені хочеться обмінюватися з ними інформацією, віддавати свої знання, щоб мій потік постійно оновлювався, освіжався. Хочу бути гірською річкою.

Більше дивіться більше у нашому сюжеті.

(відео – Сергій Чорномаз та Сергій Котелевець)

Коментувати

18 листопада 2017
17 листопада 2017