«Усе, що ви робите, робіть з любов’ю, або не робіть взагалі», – юна поетеса

Катерина Шевелєва
14:08 | 12 серпня 2016
4

Сьогодні, у новому випуску проекту «Успішні люди у певній сфері діяльності», ми розповімо про полтавську поетесу, фотографа та відеографа Анну Ютченко. Тож, більше про дівчину та її життя – далі.

DY9daElGxHU (2)

Фотографія завжди була зі мною. Мені здається, що вона з’явилася у мені раніше, аніж література. Вона як і все інше, що є у мені – творить мене. Але все ж фотографія є в мені як потреба бути важливою і через неї допомагати іншим.

Copy of - Різні бувають водії. В основн

Жанровість – це важливо абсолютно у всьому. Я часто над цим думаю. І таки розумію, що мій жанр – це більше портрет. Взагалі я дуже люблю людей. І це проявляється у фотографії. Люблю бачити їх.

wC1GhzcVauY

Фото: Анна Ютченко

Мені здається, що саме у своїй сестрі я бачу ось цей момент, який завжди намагаюсь схопити. Вона – це чудо, яке з’явилося у моєму житті. Їй 4 років та 9 місяців. Це щось таке дуже природнє, дуже щире, що не можеш не фотографувати. Бо вона росте і змінюється кожного дня. І мені якось хочеться схопити цей момент її росту. Зафіксувати те, якою вона є зараз. За допомогою фотографії я й намагаюся пізнати це особливе, що є у ній.

Фото: Анна Ютченко

Фото: Анна Ютченко

У мене була ідея об’єднати різних людей з усієї країни у Полтаві. Минулого року я проводила виставку плівкової фотографії. Тоді, на моє здивування, відгукнулося дуже багато людей. Дехто просто просив роздрукувати фотографії, а хтось надсилав на «Нову пошту». Я дуже горіла цією ідеєю, хвилювалась, щоб все вдалося. На пошті мене вже всі знали, бо мені щодня надходили пакуночки з фотографіями.

Фото: Таня Олексенко

Фото: Таня Олексенко

Усі геніальні речі створюються саме з обмеження. Я давно ношу в собі ідею – хочу організувати виставку мобільної фотографії. Для мене важливо показати людям, що якість і формат – не головне, що є у фотографії. Я час від часу заходжу до мережі Instagram. Розумію, що ці люди фотографують на все, що вони мають під рукою – мобільні телефони, планшети, і у них виходять шедеври. Щось неймовірне, що хочеться показувати людям. І от хочеться донести до людей, що не обов’язково мати щось, аби робити те, що ти хочеш. Насправді всі геніальні речі створюються саме з обмеження, коли в тебе є обмеження, коли ти шукаєш вихід, шукаєш метод, і от саме на межі оцього обмеження і на межі бажання з’являється щось нове, якісь геніальні новації.

JxbnGduXooA

Фото: Анна Ютченко

Потрібно формувати себе як особистість і саме тоді сформується власний погляд на фотографію. Власний погляд на світ. І тоді ти cтвориш якийсь свій власний стиль. А вивчаючи якісь суто технічні речі, не зможеш сформувати себе як особистість. Тому, розвиваючи себе різносторонньо, розвиваєшся у фотографії.

Copy of - Різні бувають водії. В основн

Завжди мала якийсь потяг до чогось прекрасного. Завжди сприймала літературу, поезію зокрема, як частину мистецтва. Починала я з прози, а потім перейшла до поезії. Мені здається, що я все ж колись повернусь до неї. Але проза для мене – дуже виважений жанр, де потрібно дуже багато над собою працювати.

hlFLtxvoQwY

Фото: Анна Ютченко

Аби щось творити, мені потрібне відчуття любові до всього. Є такий стереотип, що для натхнення багатьом поетам потрібне страждання. Я все роблю тільки з любов’ю до людей та до своєї справи.

«Вау, а можна й так писати. А проза буває й такою». Любов до літератури у мене почалася із Коцюбинського. Він відкрив для мене її. Я пам’ятаю, як вночі читала «Intermezzo». І була дуже вражена. Мені здається, що відкриття не тільки літератури, а й мистецтва для людини відбувається саме тоді, коли вона щось побачила, або прочитала і є внутрішнє відчуття: «Вау, а можна й так». От мені здається, що після оцієї межі, коли людина переходить у сприйнятті своєму, тоді відкривається для неї щось таке справжнє в мистецтві.

t-UJHihahVY

Фото: Анна Ютченко

Для мене перекладачі – це якісь дуже такі особливі люди. Останнім часом я намагаюся шукати іноземних авторів. Відчуваю, що мені не вистачає вже свого і хочеться шукати, але дуже мало перекладів насправді. Це просто величезна проблема у нас. Мені здається, що перекладачі ‒ не менш автори, аніж самі письменники, аніж творці тих творів, які вони перекладають.

Я ніколи не пишу, аж поки в мене не з’явиться якась картинка в голові. Надихає мене будь-що. У мене з’являються певні якісь образи, я називаю це візіями. Певні візії, які з’являються нізвідки. Тобто, я можу почути мелодію, або щось побачити, або це може бути якийсь внутрішній порух, який я хочу просто описати.

Copy of - Різні бувають водії. В основн

Відео дуже подібне до фотографії. У далекому 2013 році Аня купила собі «дзеркалку» з режимом зйомки відео. І саме тоді Аня почала вперше знімати відео. Я зрозуміла, що відео дуже подібне до фотографії. Тільки у фотографії більше статика, а у відео –динаміка. І я в оцій динаміці теж знайшла таку красу. І почала цю динаміку в собі вивчати і в неї якось так поринула.

«Люди читають». У нашому об’єднанні є відео-проект з популяризації літератури. Його суть у тому, що ми беремо вірш класика, або ж сучасного автора, та розбиваємо його на рядочки. А потім йдемо на вулицю та прохаємо людей прочитати. З цього формується відео-поезія.

«Встол». Цей проект з популяризації літератури і зокрема авторів, які були забуті, які трагічно загинули, або не змогли реалізувати себе за життя. Є дуже багато авторів, про яких варто розповідати.

Подорожі – це для мене пошук відповідей. Я беру від них дуже багато. Якщо у якомусь буденному житті я шукаю відповіді на свої внутрішні запитання, то у подорожах я їх знаходжу. Подорожі мене страшенно затягують. Батьки вже трохи бідкуються, що я цього літа майже вдома не була. Це в мене найбільш насичене літо з усіх.

SSTjwOQtTIw

Брала участь у двох проектах від УКУ – DOCemotion та у відеокемпі тревел-журналістики. Перша відеоакадемія була на тему декомунізації. Ми знімали серіал. Нас розподілили на п’ять команд, кожна з яких знімала свою серію. Друга академія – тревел-журналістика. Ми знімали відеоролики про Карпати. Під час навчання, ми створювали відео. Цього разу я була у ролі журналіста. Разом з оператором ми втілювали в життя мою ідею.

Відео Трибуни: Сергій Котелевець

Залишити відповідь
Коментувати

4 Коментарі

хороша стаття дуже) і Анічка – надзвичайно світла ітепла дівчина. нехай щастить у всьому!

14:09 | 21 Вересня 2016
Лілі
Відповіcти
0

Найсвітліша людина з усіх, хто мені зустрічався

15:56 | 15 Серпня 2016
Киця
Відповіcти
0

Дуже талановита дівчинка
Бажаю їй успіху!

15:53 | 12 Серпня 2016
Східний
Відповіcти
0

Странные эти люди искусства)) В хорошем смысле конечно

15:52 | 12 Серпня 2016
Виталик
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: