Учасники гурту «Кімната Гретхен» про музику, вибори та халяву

0

7-го листопада в MuzaBar в рамках свого всеукраїнського туру в Полтаві виступили музиканти з гурту «Кімната Гретхен».

Кореспондентка «Трибуни» мала можливість поспілкуватися з дніпропетровцями ― учасниками популярного гурту «Кімната Гретхен». Колектив сформований в 2008 році, хоча музиканти самі не знають точної дати, тож з фестивалю Мазепа-Фест у Полтаві вони рахують свій відлік. У 2010 році вийшов їхній перший англомовний альбом, а вже аж у 2013 побачила світ україномовна друга платівка «Прямий ефір». «Науковий Атеїзм» ― це третій альбом музикантів у стилі пост-гранж, реліз якого відбувся у лютому 2015 року.

Здавалося б, тільки вчора хлопці відіграли потужний сет на головній сцені фестивалю Vorskla Rock’N’Ball разом з Жаданом і Собаками, The Вйо, Asea Sool, Black Maloka та іншими, а сьогодні вони вже завершують свій осінній тур, і завітали до Полтави.

«КІМНАТА ГРЕТХЕН» ― це:

Антон «Маузерр» Кістрін ― вокал, гітара, автор пісень

Олександр Михайлець ― бас-гітара, бек-вокал

Віталій Зєбзєєв ― барабани, перкусії

Фото: MuzaBar

Привіт усім! Дуже приємно мати можливість з вами поспілкуватися! Отже, пару слів про ваш настрій та з чим завітали до Полтави?

Антон: Настрій нормальний, приїхали грати музику. Якщо брати сезон, як це прийнято в музичній індустрії, от у нас осіння серія концертів, яка розтягнута на два місяці, жовтень-листопад. І Полтава за рахунком вже сьоме місто. До Полтави у нас вже була серія «покатушок» на Західній Україні: почали зі Львову, грали в Івано-Франківську, Хмельницькому, Вінниці, Запоріжжі, Дніпропетровську.

Олександр: Нам би не хотілось використовувати такі гучні назви, як «тур».  Особисто для нас це, в першу чергу, можливість побачити старих друзів. Обмінюємося всякими емоціями. Щось віддаємо, щось отримуємо. Граємо музику з нашого нового альбому і не тільки. Прямуючи в кожне наступне місто, ми аналізуємо, що вже там робили минулого разу, і що ми привеземо зараз. Бо якось не хочеться і неприємно приїжджати з порожніми руками. Хочеться людям дати можливість почути якийсь ексклюзив.

Антон: Ми не любимо грати в одному місті частіше ніж два рази на рік. З Полтавою ми приблизно в цей графік і вкладаємося. Останній сольний концерт у нас тут був у грудні 2014 року, якщо не рахувати виступ на фестивалі Vorkla Rock’N’Ball. Власне, ним ми і закрили наш фестивальний графік – літо 2015.

Ви кажете, що у кожному місті даєте свій ексклюзив. На що чекати сьогодні полтавцям?

Олександр: Коли ми виходимо а сцену, то ще не знаємо, який сюрприз чи який ексклюзив можемо подарувати людям. Говорити про якісь, власне, домашні заготовки, або якісь полуфабрикати не хочеться.  Потрібно все робити вже тут і зараз.

Антон: Я думаю, що полтавцям в дечому пощастило, тому що ми відвиклі від таких маленьких концертних майданчиків, невеликих арт-клубів. Влітку ми грали виключно на фестивалях, на величезних сценах. У мене з зором не дуже добре, тому Сашу в тому кінці сцени не завжди міг розгледіти на літніх фестивалях. А тут відбувається такий full-контакт, кажучи спортивною мовою.

Антон «Маузерр» Кістрін . Фото: MuzaBar

Кімнаті Гретхен вже понад 7 років, рахуючи з 2008 року, коли ви грали на Мазепа-Фесті. Що з того часу змінилося?

Антон: Де ж просочилася ця інформація про вік? (сміється) Мазепа-Фест – перший серйозний виступ Кімнати Гретхен, ще у першому складі. Я і Сашко, ми лишилися – самі старі та талановиті (сміється). Можна вважати, що Мазепа-Фест, Полтава і Співоче Поле стали таким творчим поштовхом для нас.

Граючи в цьому році на Vorkla Rock’N’Ball, ми відчули: по-перше  наскільки ми вже старі, а рок-зірки стільки не живуть, а по-друге – ми змінилися як внутрішньо, так і зовнішньо. Повідрощували собі бороди, пуза, хтось завів дітей.

Олександр: У 2008 році був якийсь такий розрив шаблонів. Ми тоді побачили, як все повинно відбуватися в нашій творчості (де саме потрібно виступати, що потрібно нести публіці). Ми тоді дуже приємно провели час, і не лише на сцені. Звісно, ми працювали і грали задовго до Мазепа-Феста.

Про незалежність та аполітичність гурту «Кімната Гретхен»

Антон: Зйомки відеокліпів, якісь там фотосесії, студійна робота – на все це, «Кімната Гретхен» заробляє своєю роботою, своїми концертами. Ми ж не просто так називаємося  indie-rock гурт.  Від слова independent – з фінансової точки зору у першу чергу.

Олександр: У нас була пропозиція нещодавно прийняти участь у політичному заході, від якої ми відмовились через те, що музика має залишатись музикою. Гроші є грошима, але має бути внутрішній цензор, якась гордість.

Олександр Михайлець. Фото: MuzaBar

Антон: Просто політична сила, яка пропонувала зіграти, нам м’яко кажучи абсолютно не симпатична. Була така ситуація, коли провідний український музичний топовий гурт відмовився від виступу, хоча той вже був анонсованим. Просто в день виступу, вранці,  з’явився пост на фейсбуці: «Дніпропетровськ, вибачте, але ми зустрінемося з вами іншим разом!». То у будь-якого, навіть менш популярного музиканта, виникнуть питання, навіть якщо він не в курсі політичної ситуації. Оскільки ми живемо в Дніпропетровську, дуже багато років, то наша відмова була абсолютно логічною.

У нас є колеги по сцені, продовжуючи цю тему, котрі не соромляться просити спонсорських коштів на зйомку кліпу, презентацію альбому. За весь час існування «Кімнати Гретхен» нам жодної копійки ніхто не дав, не допоміг фінансово, і ми ніколи в житті не підемо до якогось дяді просити кошти. Це просто такий статут.

«Кімната Гретхен» про роботу та шару

Олександр: Є така проблема у людей у голові – ми звикли до шари, якщо постає вибір між тим, платити чи не платити, то ми обираємо останнє. Однак, ще не всі в нас розуміють просту річ: якщо ти не платиш, то ти не отримуєш того, що дійсно хотів – ти змушений споживати лише те, що дають безкоштовно. Люди у нас почнуть змінюватись тоді, коли, отримуючи якийсь продукт, безкоштовний чи коштовний, почнуть думати про те, хто його створив.

Антон: Кожну роботу мають виконувати професіонали. В музичній індустрії ми дуже часто стикаємось з великим відсотком дилетантства, який часто навіть не хочеться коментувати.

Олександр: Наш робочий день складається так: спочатку саундчек, потім обідня перерва, а потім концерт і кінець робочого дня, тому будь-яка робота – це робота, і вона має сплачуватись. Ми виступаємо за те, щоб до музикантів ставились з повагою.

Розмовляла Олена Костиря

21 липня 2018
20 липня 2018