У Києві розкажуть нові факти біографій учасників бою під Крутами, якими керував полтавець

24 січня 2016 року в Києві відбудеться науковий семінар «Крутянці: біографії та фотографії». Учасникам заходу презентують нещодавно відкриту інформацію, яка стосується історії бою під Крутами, що відбувався під командуванням полтавця Аверкія Гончаренка.

Про це повідомляє видання «Історична правда».

– 24 січня Інститут історії України НАН України організовує науковий семінар науковий семінар на тему «Крутянці: біографії та фотографії».Доповідач – кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Скальський, – йдеться у повідомленні.

Доповідач розповість про нововиявлені біографічні дані щодо кількох осіб, розстріляних більшовиками під Крутами.

Захід приурочено до 100-річчя Української революції 1917—1921 років.

Крути

Історик також обіцяє підняти такі питання:

– Що не так із памʼятником крутянцю Миколі Корпану в с. Тяпче на Прикарпатті? Чому є сумніви у справжності фотографій з підписами «Похорон крутянців у березні 1918 року»?, – пише історична правда.

Захід відбудеться у вівторок, 24 січня, 14.00. Місце проведення – Музей Української Народної Республіки (колишній Будинок Української Центральної Ради, нині — Київський міський будинок учителя, вул. Володимирська, 57).

Організатором семінару виступає Інститут історії України НАН України за підтримки Української вільної академії наук (США)

Вхід вільний.

Довідково: Бій під Крутами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

У бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова прийшлося не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Видання «Трибуна» вже розповідало про історію Аверкія Гончаренка. Нагадаємо, що Аве́ркій Матвійович Гончаре́нко народився 22 жовтня 1890, в селф Дащенки Лохвицького повіту Полтавської губернії, нині Варвинського району Чернігівської області.

Аверкій Гончаренко

Аверкій Гончаренко

1912 року з відзнакою закінчив Чугуївське юнкерське піхотне училище. Служив в одному з гвардійських полків російської армії.

Учасник Першої світової війни. Командував батальйоном. Капітан. Георгіївський кавалер — за бойові заслуги нагороджений хрестом святого Георгія з мечами.

1917 року викладав тактику в Київській школі прапорщиків.

У січні 1918 року — командир першого куреня першої юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького.

1918 року був військовим комендантом Подільської губернії, 1919 року — начальником канцелярії Головного отамана Симона Петлюри.

Після війни проживав у Галичині, де працював в українській кооперації.

У 1943–1945 роках Гончаренко — старшина Першої української дивізії Української національної армії (дивізія СС «Галичина»).

Після Другої світової війни перебував на еміграції в США, де й помер 12 квітня 1980 року на дев’яностому році життя.

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: