В Італії вийшла книга про голодомор, яка більше розповість про Україну

Тамара Сенчук, яка проживає у містечку, неподалік Венеції, презентувала полтавцям книгу про Голодомор та розповіла, як українці в Італії ведуть боротьбу з російською інформаційною пропагандою та чому поки що ми програємо.

У Італії вийшла книга про голодомор, яка більше розповість про Україну

У Італії вийшла книга про голодомор, яка більше розповість про Україну

Книга має назву «Коза і дві буханки». Підзаголовок звучить, як «Розповіді української пам’яті про Голодомор та геноцид, за наказом Сталіна». Це збірка автобіографічних оповідань про родину авторки та її рідне село Високопілля, Харківської області, яке у 1932-1933 роках постраждало від Голодомору.

Книга

Пані Тамара розповідає, що загалом італійці мало знають про Україну, досі сприймаючи її як колишню радянську республіку. Саме тому громадські організації спільно з консульством та посольством намагаються у різний спосіб популяризувати знання про нашу країну. Видання таких книг, вона бачить, як один зі способів це робити:

– Українські громадські організації, які працюють в Італії, консульство та посольство роблять чимало для популяризації знань про Україну серед італійців, в тому числі мова йде про тему голодомору. Ми завжди проводимо заходи до дня пам’яті жертв страшних подій 1932-1933 років. Але у Італії немає чіткої позиції стосовно України та її історії. Перш за-все, вони мало знають про Україну. По-друге – Росія у них на першому місці, а не Україна. Коли мене питають «звідки ти?», і я відповідаю, що з України, то вони одразу згадують Радянський Союз, п’ятнадцять республік, Горбачова, перебудову, горілку, – розповідає Тамара Сенчук.

За словами авторки, інколи ситуація доходить до відвертого абсурду.

– У італійців немає реальної інформації про Україну. Вони у тісних стосунках із Росією і це багато що визначає. Нещодавно по італійському телебаченню транслювали програму «Танці з зірками». У ній брали участь росіяни, які танцювали гопак та видавали його за російський національний танець. Канал подав це так, буцімто, дійсно, це їх танець. Ми вирішили, що це абсурд і подали на них до суду, – розповідає пані Тамара.

Книгу надруковано у квітні 2016 року видавництвом «Армадно Січіліано» (Editore Armando Siciliano). Авторка пояснює, що чітко обумовленого тиражу ця книга немає. За нагоди видання можна надрукувати у будь-якій необхідній кількості примірників. З моменту виходу збірки, авторка і видавець розповсюдили 500 екземплярів.

Книга написана та видана італійською мовою.

– Чому ця книги видана саме італійською, а не українською. Коли ми проводимо дні пам’яті жертв Голодомору, італійці просто не вірять нам, коли розповідаємо про ті страшні події. Вони підходять і запитують: «невже це було насправді?». Саме тому ми й видали цю книгу – аби розповісти правду саме італійцям, – розповідає Тамара Сенчук.

Авторка також планує видати цю книгу й українською мовою.

На презентації виступив батько пані Тамари, Олексій Сенчук. Чоловік 1931 року народження, тож сам голодомор не пам’ятає, але знає про нього із оповідей своїх батьків.

– За те, що батько й мати не захотіли вступати до колгоспу, сусіди просто прийшли їх і викинули з хати на двір. Далі нас приютив брат батька. Але нас і звідти вигнали. Довелося жити у батькової сестри. У селі не було чого їсти. Батьку вдалося поїхати до Харкова. Він кожного дня намагався приїхати назад у село і привозив нам по дві буханки хлібу. Він вставав на залізничній станції, яку контролювали радянські солдати, щоби ніхто не міг провезти в село їжу. Він ішов обхідними шляхами до нас і через вікно тихенько подавав дві буханки хлібу, – згадує Олексій Сенчук.

Тамара Сенчук протягом 15 останніх років живе та працює в Італії. Із 2004 є головою асоціації «Україна плюс» у Венеції Местре. Разом із однодумцями у 2005 році заснувала та багато років опікувалася українською школою «Перша ластівка». Створила співочий колектив «Доля», який виступав на кінофестивалі у Венеції. Протягом останніх років презентує Україну на фестивалі «Ритми і танці світу», на який запрошує приїхати українських бандуристів, художників, танцювальні колективи. Проживає у місті Сан-Дона-ді-П’яве, регіон Венето, провінція Венеція.

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: