Туберкульоз: як врятувати себе та інших

0

«Туберкульоз – не вирок», – ці слова очільник обласного протитуберкульозного диспансеру Володимир Печериця повторює, як мантру: упевнено, кілька разів за розмову. Бо саме стереотип про невиліковність примушує багатьох хворих відмовлятися від прийому ліків і залишатися осередком інфекції для сотень інших людей.

Туберкульоз

Туберкульоз

З туберкульозом, причому його різними і навіть надважкими формами, кожен з нас стикається щодня. У маршрутці, черзі в банку, на касі в супермаркеті. Просто не знаємо, а вірніше, не думаємо про це.  Проблема – медична, соціальна і … громадська. Адже часто і від нашої відповідальності – звернення до лікаря з появою незвичних симптомів або після контакту з хворим на туберкульоз, флюорографія і здача мокротиння, дотримання правил гігієни, повний курс лікування за потреби – залежить, чи буде епідемія далі ширитися Україною.

Виявлених хворих на туберкульоз з бациловиділенням за останні роки побільшало – з 37-42% до майже 60%. Інформація лякає, але тільки не лікарів. Таке зростання, переконаний головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру (ПОТД) Володимир Печериця, говорить про покращення діагностики. Європейський показник виявлених з бацилевиділенням сягає 75%.

– Це означає, що ми вчасно призначимо ефективне лікування. Раніше можливості діагностики були менші, і виявити виділення бацили вдавалося рідше. Значить, призначалося слабше лікування, ніж треба. Згодом це ставало очевидним, пацієнту змінювали препарати, але це все час, здоров’я пацієнта і чималі державні гроші. Тому ми й надалі підвищуватимемо діагностичні можливості, – пояснює фтизіатр.

Утім, є і більш тривожна статистика. За даними МОЗ, щороку від туберкульозу в Україні помирає близько 4000 осіб. Полтавщина серед українських регіонів за показником захворюваності – «середнячок»: 52-53 хворих на 1000 осіб. За минулий рік рівень захворюваності у нас навіть зменшився на 5-6%, смертність знизилася теж.

Туберкульоз

Туберкульоз

А от мультирезистентний туберкульоз шириться по країні швидкими темпами. За показником його прогресування Україна – у першій десятці в світі (6-7 місце). Нині в державі близько 10 000 хворих на цю важковиліковну форму. У порівнянні з «лідерами» рейтингу, наприклад, Індією з її 150000 хворих, начебто не так і багато. Але пропорційно до кількості населення ситуація дійсно є загрозливою.

Туберкульоз

Туберкульоз

На мультирезистентний туберкульоз здебільшого хворіють ті, хто переривав лікування звичайного або ж мав тривалий контакт з хворими саме на таку ускладнену форму. Бо звичайні при цій хворобі препарати їх «не беруть». Лікування звичайного туберкульозу триває зазвичай півроку. А мультирезистентного – до 20 місяців. Коштує курс близько 40 тис грн. і вище, однак наразі ці витрати беруть на себе держава та міжнародні фонди.

– Кожен день пацієнти отримують до 30 різних пігулок – антибіотики, хіміотерапія. Деякі препарати від туберкульозу досить токсичні, це правда. Частина з них, наприклад, можуть суттєво знижувати слух. Тому зараз ми проводимо аудіометрію дітям та дорослим на початку лікування і потім, щоб контролювати це. І саме тому зараз держава за рахунок Глобального фонду постачає також нам підтримуючі препарати, щоб зменшити кількість ускладнень у пацієнта і загалом дещо покращити стан здоров’я хворого, – пояснює Печериця.

Найнебезпечніший туберкульоз – той, що не лікують

– Резервуари туберкульозу – постійно серед нас. Люди, які не знають про свій діагноз, або знають, але з якихось причин відмовляються лікуватися, передають хворобу іншим. Якщо мають «відкриту» форму. Тому зараз посилено працюємо над вогнищами туберкульозу – їх виявленням і обстеженням контактних осіб. Звісно, захворіє не кожен, хто мав контакт з хворим. Це залежить від імунітету, від наявності профілактичного щеплення, від того, як людина харчується, чи має хронічні стреси. Але перевіритися, якщо був контакт, треба, – каже Печериця.

Виділяють три кола контактів: перше – це родина. Тут захворіти найлегше, особливо при спільному проживанні чи частих зустрічах, але це коло не таке широке. Друге – соціальні зв’язки: робота, навчання та ін.. І третє – ситуативні контакти, випадкові. Звісно, воно найширше, але відслідкувати такі контакти та обстежити усіх вкрай важко.

Туберкульоз

Туберкульоз

– Іноді так можна відслідкувати ще одне вогнище туберкульозу. Наприклад, нещодавно захворіла дівчинка. Обстежили усю її родину, інші близькі контакти – здорові. І лише пізніше, під час лікування, з’ясували, що дівчинка раз на півроку їздить до бабусі у Кобеляцький район. Обстежили бабусю – так і є, у неї задавнений туберкульоз.

Але трапляються випадки, коли допомогти хворому вже неможливо. Найчастіше таке трапляється, якщо людина кілька разів перериває лікування від туберкульозу. Тоді хвороба перестає реагувати навіть на найновіші, найсильніші препарати.

– Важко пояснити пацієнту чи рідним, чому іще вчора ми призначали по 20 пігулок на добу, а сьогодні кажемо: «Стоп». Але протитуберкульозні препарати – важкі для багатьох органів, токсичні, і якщо не допомагають – а протягом лікування ми постійно моніторимо це – то немає потреби вживати їх.

На Полтавщині на базі Веприцького протитуберкульозного диспансеру хочуть створити паліативний центр для таких хворих. Сьогодні там в наявності лише 20 паліативних ліжок. Потреба ж області – щонайменше 100-120 ліжок.

– Тобто, вони якраз для людей, яких ми не можемо лікувати, але які потребують ізоляції, бо у них є бацилевиділення. Але тут постає проблема, як мотивувати їх знаходитися там. Примусового лікування у нас в країні немає. Хіба що примусова госпіталізація за рішенням суду. Але такий пацієнт у будь-який момент може залишити лікувальний заклад – у нас же не в’язниця з охороною і гратами на вікнах, сподівання тут лише на свідомість людей. У випадку ж паліативу навіть про примусову госпіталізацію не йдеться. Бо на запитання судді: «Чи потребує цей пацієнт лікування?» – я не можу відповісти ствердно. Бо всі можливості саме лікування вичерпані. Лише ізоляція і підтримуюча терапія. До речі, рідко, але бувають випадки само зцілення. Ми бачили такі, щоправда, вже «по факту»: коли на рентгені видно зміни у легенях внаслідок перенесеного туберкульозу, але жодних симптомів хвороби чи бацилевиділення вже немає.

Міфи, що вбивають

  1. Туберкульоз невиліковний.

Через цей міф дехто навіть не починає лікуватися. Бо вважає, що це не має сенсу. Однак насправді, каже Володимир Печериця, при вчасній діагностиці та сумлінному лікуванні, видужання становить понад 90%.

  1. Завжди можна почати знову.

Насправді лікування від туберкульозу не можна переривати. Навтіь попри те, що цей процес дійсно тривалий. Переривання призводить до розвитку мультирезистентного туберкульозу, проти якого велика кількість препаратів безсила. Що більше переривань, то вищий ризик, що дієві ліки далі підібрати не вдасться.

  1. Туберкульоз лікують лише в стаціонарі.

Звісно, при бацилевиділенні (відкритій формі) пацієнт повинен бути ізольований від інших людей. Адже несе безпосередню загрозу їхньому здоров’ю. Однак немає потреби перебувати на стаціонарному лікуванні протягом всього багатомісячного лікування. У закритій формі туберкульоз не є небезпечним для оточуючих. А тому амбулаторного лікування достатньо. Такими є світові тенденції. І в Україні відсоток тих, хто лікується за місцем проживання, збільшується щороку.

– Але, звісно, до цього виклику мають бути готові сімейні лікарі, медсестри, дільничні терапевти, – говорить Печериця. – Головна проблема тут: контролювати, щоб пацієнти дійсно вчасно і сумлінно приймали ліки.

Туберкульоз

Туберкульоз

У цьому лікарям по всій області допомагають соціальні працівники БО «Світло надії».

– Контроль дуже ретельний. Фактично, наші працівники щодня привозять добову норму ліків пацієнтам додому або в те місце, де їм це зручно. І слідкують, щоб усі пігулки були вжиті при них, – пояснює Надія Тимошенко, яка курує цей напрямок в організації. – Також наших працівників, психологів залучають, коли треба переконати пацієнта почати лікування або не переривати його.

  1. Можна лікувати туберкульоз окремо від інших хвороб.

Доказово доведено, що у людей з ВІЛ, хворих на туберкульоз, лікування останнього є ефективним лише при прийому антиретровірусної терапії. Без цього видужати або навіть покращити стан пацієнта практично неможливо.

  1. Вилікувати наркозалежних від туберкульозу неможливо.

Попри знижений імунітет, шанс є у всіх. Головне, не переривати лікування. Тому для наркозалежних працює кабінет замісної терапії. Пігулку метадона вони отримують лише після того, як у присутності медпрацівника приймають всю добову норм ліків від туберкульозу.

  1. Хворіти на туберкульоз соромно.

Туберкульоз давно перестав бути винятково хворобою соціально незахищених верств населення. У стані епідемії захворіти може кожен. Хвороба не може бути приводом для переривання соціальних контактів з людиною, приниження чи погіршення ставлення до неї. Головне, щоб пацієнт усвідомлював свою відповідальність за лікування.

(Далі буде)

(Інфографіка – Тетяна Домненко)

Довідка.                                             

Мультирезистентий туберкульоз – форма туберкульозузахворювання, що резистентна принаймні до двох найбільш ефективних протитуберкульозних препаратів – ізоніазид та рифампіцин. Це означає, що ці антибіотики не ефективні та не вбивають бактерію.

21 травня 2018