Тотальне: як продуктивно відвідати інституцію сучасного мистецтва

Сучасне мистецтво – актуальний і невід`ємний сегмент культурного життя людства. Мистецтво сьогодення – не кінцевий продукт історії, а лише певний період еволюції у цій сфері. Ми маємо шанс бути свідками зародження нових шедеврів, про які будуть говорити наступні покоління.

Ця думка звучить дуже романтично, але реальність жорстока, і у багатьох із нас виникають труднощі на такому простому етапі, як відвідування галереї чи музею сучасного мистецтва. Тож, я хочу розбити цю стіну нерозуміння коротким списком простих порад.

1. Готуйтеся завчасно. Знайдіть в інтернеті інформацію про галерею/музей. Чи є постійна експозиція, яка виставка? Далі – дізнайтеся про творчість представлених художників, концепцію (ідею, тему). Чим більше ви будете «в темі», тим цікавіше вам буде. Заздалегідь дізнайтеся дні та години праці, вартість (якщо є).
   Бонус: знайдіть адресу галереї/музею, а якщо вона вам не знайома, скористайтеся google maps (гугл-карти). Не пишіть на пошту інституції повідомлення типу «як вас знайти?» або «де ви знаходитесь?», бо вони вже відповіли на ці запитання – вказали адресу.
2. Всередині будьте уважні. Ознайомтесь зі схемою експозиції, читайте тексти біля експонатів – найчастіше саме вони пояснюють, «що це таке», і суть тієї картини, «яку б і дитина намалювала».
3. Ставте запитання, якщо вам щось незрозуміло. У багатьох музеях та галереях нині є медіатори. Це не звичні бабусі-доглядачі, а спеціальні співробітники для спілкування з відвідувачами. Однак, якщо медіатора на горизонті не видно, не соромтесь звернутися до будь-якого іншого працівника інституції.
4. Затримуйтесь біля експонатів. Після того, як ознайомитеся з описом роботи, затримайтесь на пару хвилин біля неї. Розгляньте уважно. Подумайте, що вам у ній подобається, що викликає неприємні відчуття, які виникають асоціації. Шукайте відповіді на власні питання – це хороша рефлексія. Якщо робота, або вся експозиція, вам не подобається, то сміливо йдіть далі. Пам`ятайте, у мистецтві дуже важливі ваші відчуття, змушуючи себе, задоволення не отримаєш.

Бонус: не намагайтеся побачити все, якщо експозиція велика. Краще «прожити» один витвір мистецтва зі ста, ніж спробувати швидко охопити всі і не запам’ятати нічого. Приходьте по декілька разів, якщо бажаєте більшого заглиблення.

5. Фотографуйте роботи, які вам сподобалися. Це приємні спогади, натхнення на майбутнє, якісний візуальний матеріал. Та й в інстаграмі все ж таки це виглядає естетичніше, ніж селфі.

Бонус: фотографуйте не лише експонат, а й табличку з іменем автора, описом.

6. Беріть роздатковий матеріал: прес-релізи, листівки, купуйте каталоги (якщо є). На них, зазвичай, стисло розміщують основну інформацію. Це найкращий спосіб зафіксувати спогади, нічого не записуючи і не фотографуючи таблички.

Атмосфера виставкового залу може здаватися трохи «незручною», але відчувайте себе впевнено та спокійно. Не сумнівайтеся: мистецтву приємно, що ви приділяєте йому увагу, а співробітники інституції раді, що результат їхньої роботи отримує фідбек (відгук) глядача. І ще: сміливо розмовляйте вголос, а не пошепки. Можливо, це – дивна рекомендація, але я часто стаю свідком подібної сором`язливості.

Тепер практика. У Полтаві є галерея сучасного мистецтва «Jump». Зараз там проходить виставка харківських художників Гамлета Зіньківського і Bob Basset, яка чудово підходить для знайомства із сучасним мистецтвом. Коротше, must see-місце.

У художньому музеї ім. Миколи Ярошенка є досить непогана постійна експозиція, тимчасові виставки також іноді бувають цікавими, сучасного там небагато, але відвідувати їх варто. 7 грудня о 16:00 там відбуватиметься вручення щорічної премії ім. Миколи Ярошенка та відкриття виставки робіт Андрія Сербутовського – полтавського художника ХХ сторіччя. Не дуже сучасно, але симпатично.

Більш-менш приємні виставки рідко, але бувають, у художньому салоні Спілки Художників.

Найкраще власноруч слідкувати у соцмережах за новими подіями, тож даю посилання на сторінки цих інституцій у фейсбуці:

Галерея сучасного мистецтва «Jump»;

художній музей ім. М. Ярошенка;

художній салон Спілки художників.

Пишіть ваші власні «пунктики», ставте запитання у коментарях. Мені, як типовому співробітнику інституції сучасного мистецтва, дуже важливий ваш фідбек.