Свобода преси – 2017: Темні часи свободи преси

2

Як свідчить останнє видання щорічної доповіді Freedom House про свободу ЗМІ в світі «Свобода преси – 2017», у 2016 році світовий рівень свободи преси впав до найнижчої позначки за останні 13 років через безпрецедентні загрози, яких зазнають журналісти та ЗМІ в провідних демократичних державах, масові переслідування в авторитарних країнах, а також рух Росії та КНР в бік посилення їхнього впливу за межами своїх кордонів.

– Політичні лідери та інші державні діячі в багатьох демократичних країнах, в тому числі США, Польщі, Філіппінах і Південній Африці, підірвали довіру до незалежних ЗМІ та журналістики фактів, усунувши традиційну роль преси як «сторожового пса» у вільному суспільстві, – говорить Дженніфер Данхем, директор з досліджень Свободи преси.

Свобода преси - 2017: Темні часи свободи преси

Свобода преси – 2017: Темні часи свободи преси

– Жорстокі атаки на журналістику фактів, які ми зараз бачимо, становлять небезпеку для свободи преси в усьому світі – зазначає Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. Коли політики в Сполучених Штатах атакують  ЗМІ, вони закликають своїх колег за кордоном робити те ж саме. Агресивні атаки на окремих журналістів та новинні агентства в США підривають статус нашої демократичної країни як прикладу свободи ЗМІ.

Авторитарні лідери поглиблюють проблему, намагаючись впливати на засоби масової інформації в демократичному світі.

– Росія часів Володимира Путіна є першопрохідцем в глобалізації державної пропаганди, – заявила Данхем. Росія маніпулює новинами та соціальними медіа в Євразії і Східній Європі. Зараз ми бачимо, як маніпуляції Росії розповсюджуються на Західну Європу та Сполучені Штати.

Одні з найбільших падінь за 100-бальною шкалою звіту сталися в Польщі, Туреччині та Угорщині. Погіршення ситуації в Угорщині та Туреччині тривають вже кілька років, але різке падіння в Польщі є новою та тривожною тенденцією.

Протягом року було й кілька позитивних змін, коли уряди Афганістану, Аргентини, Панами та Шрі-Ланки почали покращувати умови діяльності ЗМІ, які постраждали від політики їхніх попередників. Однак, реальний ефект цих змін можна буде побачити лише в майбутньому.

ОСНОВНІ СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ

  • Тільки 13 відсотків населення світу користується здобутками Вільної преси, тобто медіа-середовищем, в якому висвітлення політичних новин заслуговує на довіру, гарантована безпека журналістів, втручання держави в роботу ЗМІ є мінімальним, а преса не зазнає обтяжливого правового або економічного тиску.
  • 42 відсотки населення світу мають Частково вільну пресу. 45 відсотків живуть в країнах, де медіа-середовище є невільним.
  • Політики демократичних держав розпочали або посилили дії з формування новинного поля через делегітимізацію інформаційних агентств, політичний вплив на громадські ЗМІ, а також через підвищення статусу дружніх інформаційних агентств.
  • Офіційні особи в більш авторитарних країнах, таких як Туреччина, Ефіопія та Венесуела, використовували політичні або соціальні заворушення як привід для того, щоб посилити переслідування незалежних або опозиційно налаштованих ЗМІ.
  • Серед країн, які зазнали найбільш глибокого спаду за 100-бальною шкалою звіту в 2016 році, були Польща (6 балів), Туреччина (5), Бурунді (5), Угорщина (4), Болівія (4), Сербія (4) та Демократична Республіка Конго (4).
  • В десятку країн і територій з найгіршим рейтингом в світі потрапили Азербайджан, Крим*, Куба, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Іран, Північна Корея, Сирія, Туркменистан і Узбекистан.

*Freedom House аналізує деякі території окремо від незалежних країн. Freedom House визначає, які саме території аналізувати окремо, виходячи з низки критеріїв (детальніше – див. цей документ, с. 5). У звіті «Свобода преси» оцінюється рівень свободи преси в певних географічних межах, незалежно від того, чи ця територія перебуває під впливом держави, недержавних акторів чи іноземних сил.

ЄВРОПА

  • У Польщі консервативна правляча партія «Право і справедливість» влаштувала бойкот провідним критично налаштованим ЗМІ та впровадила  політичний контроль над громадськими ЗМІ, в той час як державні компанії переорієнтували свою рекламу на дружні уряду інформаційні агентства.
  • Безладні наслідки спроби державного перевороту проти президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана в липні погіршили й без того небезпечну ситуацію для незалежних, критично налаштованих ЗМІ. Діючи в рамках надзвичайного стану, влада закрила десятки інформаційних агентств, відібравши робочі місця в тисячі журналістів та працівників засобів масової інформації, та розпочала заборону соціальних медіа та веб-сайтів, що критикують державну політику.
  • Консервативний уряд Угорщини поступово посилює свій контроль над засобами масової інформації з моменту приходу до влади в 2010. Закриття і подальший продаж в жовтні 2016 року «Народної свободи» («Népszabadság»), однієї з найстаріших та найбільш відомих газет Угорщини, продемонстрували рішучість уряду, який хоче змусити критичні ЗМІ замовкнути.
  • У Сербії прем’єр-міністр Александар Вучич передав більшу частину своєї кампанії з дискредитації недружніх засобів масової інформації проурядовому таблоїду Informer, який намагається очорнити критично налаштованих журналістів необґрунтованими звинуваченнями в зв’язках із злочинністю або змові з іноземними спецслужбами.

ЄВРАЗІЯ

  • Євразія продовжує залишатися регіоном із найгіршими показниками в світі за рівнем свободи преси.
  • В одній з останніх незалежних медіа-груп Росії, РБК, три редактори були замінені працівниками державного інформаційного агентства ТАСС після того, як видання повідомило про факт корупції, в якому була замішана родина та партнери президента Путіна.
  • Зіткнувшись із контрольованими Кремлем ЗМІ, які поширюють дезінформацію та підривають легітимність української влади, уряд в Києві, як і раніше, продовжує обмежувати доступ до численних російських засобів масової інформації та забороняти в’їзд до країни десяткам російських журналістів.
  • Служби безпеки Вірменії проявили неповагу до преси протягом ще одного літа масових протестів, грубо образивши кількох журналістів.

1

– Жодна з країн регіону не може похвалитись повністю вільною пресою.

КРАЇНИ, ЗА ЯКИМИ ТРЕБА СПОСТЕРІГАТИ

Деякі з цих країн належать до числа тих, хто в цьому році рухається до важливих змін в свободі преси – позитивних або негативних.

  • Еквадор: з приходом до влади нової адміністрації після виборів 2017 року редакції державних ЗМІ, підпорядковані колишньому президенту Рафаелю Корреа, зможуть отримати більше незалежності.
  • Єгипет: оскільки безпекова та економічна криза посилюються, уряд президента Абделя Фаттаха Ас-Сісі намагається взяти безпосередній контроль над приватними ЗМІ і придушити критику.
  • Кенія: Незважаючи на недавні покращення законодавства в сфері ЗМІ, журналісти, як і раніше, зазнають кримінальних переслідувань відповідно до безпекового законодавства, а кількість агресивних нападів на працівників ЗМІ вже зростає напередодні передвиборчої кампанії у серпні 2017 року.
  • Україна: Останні демократичні здобутки покращили ситуацію зі свободою ЗМІ в цілому, але обмеження, які накладають на російські ЗМІ, та сприяння «патріотичному» телемовленню викликають сумніви щодо зобов’язань уряду підтримувати незалежність ЗМІ.
  • США: президент Дональд Трамп вже показав свою неповагу до ЗМІ та традицій свободи преси в країні, але залишається неясним, чи будуть дії адміністрації критично підривати роботу журналістів.
Коментувати

2 Коментарів
Тося
• 18:46 | 01 травня 2017

Независимость СМИ будет душиться режимом Порошенка. Они просто будут становиться собственностью приближенных лиц

Відповіcти
Бейкер
• 13:46 | 01 травня 2017

Дуже цікава стаття! А яка ситуація з незалежністю преси у Полтаві?

Відповіcти
24 вересня 2017