Свині не винні: хто є хто в білицькому конфлікті

Анна Єгорова
18:09 | 13 вересня 2016
2

6-го вересня журналісти “Трибуни” стали свідками загострення конфлікту, який, за словами, його учасників, триває вже понад чотири роки. На перший погляд, ситуація зрозуміла: громада розійшлася в поглядах, і її частина радикально висловлює свою позицію у вигляді акцій протесту. Активісти з обох боків барикад оперують аргументами та фактами, які іноді суперечать один одному. Ми зібрали матеріал перевагою на коментарях передових учасників подій, проте справа вимагає глибокого дослідження та розслідування.

Бійка за кормовоз

Бійка за кормовоз 6 вересня

Коротко про події

Загострення боротьби селян із ООО “Сільські традиції” почалося з другої декади серпня. Селяни заблокували дорогу до комплексу, не даючи проїхати вантажівкам із кормом для свиней. З 15-го серпня підприємство, за вимогою представників облради (на чолі з Андрієм Пісоцьким) і протестувальників, мало вивозити свиней за домовленим планом. Керівники певний час виконували розпорядження, проте 1-го вересня надіслали відкритого листа, у якому просять втручання обласної та державної влади та контраргументують усі закиди протестувальників. На думку представників комплексу, відбувається рейдерське захоплення підприємства або проплачена акція з метою знецінення майна та його перекупівлі. Голова облради Олександр Біленький підтримав попередньо виголошену Пісоцьким позицію. Через відсутність підтримки з боку влади 6-го вересня частина громади Біликів ініціювала мирний мітинг і залучила ЗМК Полтави й області. Мета акції – передати вимоги та мирно вирішити конфлікт. Від стін селищної ради жива колона пішла до місця протесту, де сторони конфлікту стримували представники міліції та спецпідрозділу. Приблизно через годину “спілкування” сторін почалися відкриті спалахи агресії: бійки громадян між собою, сутички зі спецпідрозділівцями, блокування кормовозів радикальними засобами (люди лягали під вантажівку, оточували її живим кільцем). Коли сутички стихли, кілька учасників мітингу прорвалися на територію комплексу та намагалися розблокувати шлях для кормовозів. До слова, дорогу заблоковано старим москвичем, з якого вже встигли зняти шини. Увечері до мітингувальників звернувся депутат ОДА Геннадій Коваленко, який запропонував очільникам комплексу згодитися на зміну керівництва. 39

Наступні дні минали без особливих загострень, проте через порушення власниками комплексу графіку вивезення свиней, активісти упродовж чотирьох днів не пропускали кормовози. 12 вересня з метою знайти компроміс голова Полтавської ОДА Валерій Головко зібрав нараду, на якій були присутні:

  • представники громади смт Білики;
  • керівництво ТОВ “Сільські традиції”;
  • уповноважені від екологічної комісії та заступник голови ОДА.

Валерій Головко висловив свою позицію, запевнивши, що свинокомплексу краще працювати й далі, проте насамперед треба підвести його стан до екологічних стандартів.

Громадська думка

За коментарями громади можна чітко виокремити два табори. Хоча й у межах кожного з них погляди біличан часто різняться. Частина мешканців смт. Білики вкрай незадоволена діяльністю свиноферми “Сільські традиції”, яка знаходиться на території села. Інший бік стоїть на боці підприємства, хоча й не приховує, що інколи ферма завдає незручностей. Спробуємо розглянути всі деталі поглядів громади Біликів. Позиція перша: Від підприємства більше вигод, аніж збитків Біличани з цього табору усвідомлюють, що комплекс і зараз, і в майбутньому здатний поповнювати бюджет територіальної громади, яку, до речі, мешканці намагаються створити. Вони відзначають, що справді іноді відчувають неприємний запах, проте не так категорично, як по інший бік “барикад”. Вихід із конфлікту вбачають у швидкому влаштуванні очисних споруд і подальшому функціюванню ТОВ “Сільські традиції”. Головні аргументи:

  1. Підприємство “годує” місцеву громаду та її бюджет.
  2. Протестувальники набагато перебільшують негативний вплив ферми на екологію селища.
  3. У ході заворушення страждають ні в чому не винні тварини.
  4. Конфлікт очевидно є, проте вирішувати його треба шляхом перемовин.

38 Лідія Чернига, громадська активістка, повідомила про здебільшого добрі справи підприємства:

  • забезпечення усіх школярів селища гарячими обідами в школах;
  • будування спортивних майданчиків;
  • бере участь у ремонті й утриманні соціальної інфраструктури;
  • будівництво водогону в мікрорайоні “Поділ”.

Екологічні проблеми, які справді зафіксовані фахівцями, за словами активістки та учасниці Міжнародної екологічної програми, повʼязані з природними властивостями території, які здебільшого і впливають на стан довкілля. Крім того, місцеві лікарі не зафіксували жодної хвороби або летального випадку, у якому безпосередньо помітно наслідки діяльності комплексу.

– Мені взагалі нічого не треба, головне, щоб дитина жива-здорова. А якщо їм смердить… Можу сказати, коли є мʼясо в холодильнику – воно їм чомусь не смердить, – поділилася з журналістами мешканка Біликів.

Родини занепокоєні, що зупинка роботи комплексу спричинить масове безробіття та змусить їх на розлуку з рідними через пошуки нового місця праці:

– Я працівник свиноферми. Зараз я тут, тому що намагаються її закрити. Не пускають машини з кормом, свині голодують; ще доба-дві – і почнеться масовий згин, якщо вже не почався. Я працюю вантажником, і не знаю, що там у корпусах, але думаю, що все дуже плачевно. У мене двоє малих дітей, от стоїть поруч стоїть моя дружина, вона зараз у декреті. Якщо я залишуся без роботи, у Біликах іншого місця не знайду. Що мені робити потім, я не знаю. Якщо доведеться кудись їхати, то не зможу бачити родину та приділяти їй час і виховувати своїх дітей, – із розпачем говорить Ігор, працівник підприємства, який прийшов на мітинг 6 вересня.

Журналісти “Трибуни” питали й тих селян, які не прийшли ні на мітинг, ні на блокування комплексу. Вони здебільшого підтримують підприємство через переваги, якими воно наділяє мешканців, а на запах не скаржаться. Думка з приводу опонентів: Люди, які блокують комплекс, – здебільшого безробітні й отримують плату за кожен день протистояння. Усі їхні претензії перебільшені, себто зробили з мухи свиню слона. Ховаючись за спинами людей, минуле керівництво намагається повернути собі власність після здешевлення вартості свинокомплексу через значні втрати майна. Підозрілий факт: На мирний мітинг організовано приїхали мешканці сусідніх сіл (молоді чоловіки приблизно 18-45 років); деякі з них помічені за провокаціями бійок. Опоненти готрослівними викриками пропонували всім “гостям” Біликів покинути місце подій, щоб лише тоді вийти на діалог із реальними членами білицької громади, а не заїзною масовкою.

– Це жителі сусіднього села. Їм платять, їх пресують дезінформацією, що тут якісь рейдери, що ми тут за гроші стоїмо. Їм не смердить, вони живуть нормально. У нас тут буде другий Донбас: Білики воюватимуть з Жуками, – занепокоєний активіст і підприємець Сергій Рибалко.

Позиція друга: Ми тут вимираємо потроху Більшість активістів тут – готові кістьми лягти, аби закрити комплекс. Серед них представники приблизно трьох поколінь (за винятком дітей). Звучить вимога вивозити свиней із комплексу за встановленим графіком, тоді кормовози безперешкодно пропускатимуть на територію ферми.

– Я проживаю ось 500 метрів. Мухи – ви не уявляєте! Москитні сітки, електроприбори, липучки – усе в мухах, це кошмар. Щовечора після спеки хочеться провітрити кімнати – неможливо, запах жахливий, – занепокоєно каже біличанин Микола.

Справді, запах – головна проблема, судячи за коментарями біличан. Вони наголошують на тому, що нестерпний сморід і вивів їх на протистояння:

– Це ж не жарт тобі, це ж не те, що просто смердить із якогось двору якийсь гній від коровки чи свинки однієї. Тут більше ста тисяч свиней [справжня кількість – близько 30 тисяч] за чотириста метрів до нашого житла! При дозволі на дванадцять тисяч. Повинна бути герметична каналізаційна система; у них – усе в відкриту, – говорить активістка Світлана.

Головні аргументи:

  1. Комплекс побудовано незаконно, усі висновки експертів куплені за хабарі.
  2. Відсутність очисних споруд, які керівництво ферми всі 6 років обіцяють побудувати, сприяє глобальному забрудненню повітря, води та землі.
  3. Громадяни помирають та хворіють через умови життя, спричинені комплексом.
  4. Підприємство споживає в добу 800 м. куб. питної води для миття свиней, якої в Біликах і так не вистачає.

Блокувальники усвідомлюють жорстокість своїх методів, проте вважають, що з огляду на 5 років боротьби з комплексом, здатні привернути увагу влади та громадськості лише радикальними діями.

Воно нам не потрібне. Його закрити треба, а не перепрофілювати або поставити нового хазяїна. Нам його треба ЗА-КРИ-ТИ! Ми хочемо жити, а не здохнути, – зазначив Сергій Рибалко.

Усі закиди опонентів щодо рейдерства активісти заперечують:

– Це все організоване нами, людьми, жителями Біликів! Те, що вони повісили на нас клеймо, що це рейдерський захват, це брехня! це проблема жителів селища, і жителі селища організували цей протест. І в нас уже немає далі сил терпіти це все. Ми ж уже вмираємо!

Селищний голова підтримує позицію блокувальників, а його заступник Сергій Петров дав коментар:

– Що там ті нещасні 30% від місцевого бюджету, що надходять від “Сільських традицій”? Цукровий завод дає більше, тому до них питань у мене немає.

Після того, як 10 вересня оприлюднено статистику та світлини мертвих тварин, активісти не знітилися. На їхню думку, фото є несправжніми (адже на комплекс нікого не пускають, окрім дирекції та епідеміологів, з огляду на нещодавні спалахи африканської чуми). Думка з приводу опонентів: Куплені біличані та приїжджі решетилівці бояться тиску з боку керманичів комплексу. Екологічного лиха в наслідках діяльності вони не вбачають, бо живуть далеко від зони розповсюдження забруднення, спричиненого комплексом.

– У нас тут відбувається протистояння між біличанами та зайдами з інших сіл. Наприклад, із Жуків. Ці люди працюють на фермера, Жука, який має долю в цьому свинокомплексі. І він зорганізував цих людей, які зараз прийшли, на те, щоб вони перервали нашу боротьбу, перевівши ці кормовози на територію. Ще є в них дочірнє підприємство, яке забиває свиней і переробляє мʼясо в Решетилівці. Цих працівників Жук теж організував і сюди привіз, для того, щоб показати, що вони тут хазяї і будуть далі творити, що хочуть на нашій землі, – проливає світло на ситуацію учасниця протесту Світлана.

Підозрілий факт: Дехто з мітигувальників таки вважають, що комплекс слід оновити, а не закривати. Тобто стоячи на одному боці “барикад”, селяни не мають остаточної спільної думки. Мешканець села Микола сказав:

– Зробили свинарник – молодці, я за те, щоб люди працювали. Але недоробили, немає очисних споруд. Я за те, щоб закрити, доробити, і будь ласка – хай далі працюють, ми тільки “за”.

Політичний аспект

Ще на круглому столі 16-го серпня Андрій Пісоцький вирішив конфлікт шляхом закриття підприємства після повного вивезення свиней. Через недотримання керівництвом ферми графіка та відсутність дій влади частина громади Біликів знову заблокувала кормовози. Після загострення справ 6-го вересня керівництво області повідомило, що “Сільські традиції” закриють до 1-го листопада 2016 року. Проте заступник директора підприємства Роман Калатур повідомив Latifundist, що таке рішення не в компетенції обласної ради. На прес-конференції УНІАН він звернувся до Президента України, ВР й інших найвищих органів державної влади за допомогою у владнанні надскладної ситуації в рамках правового поля. 22 Мешканці громади гарно обізнані в політиці підприємства. Їм відомі персоналії всіх керівників й акціонерів. Теорію змови селяни вбачають у тому, що компанія належить росіянам Терещенку й Орлову, за діяльністю яких прослідкувати неможливо.

– Це було підприємство “Бєлгранкорм”, а потім у 2014 році, коли почалися всі ці події, у нас на сесії селищної ради проголосували за закриття цього підприємства. Тоді Орлов надіслав нам листа в сільську раду, що він закриває це підприємство. А вони раз – перереєструвалися в офшорній компанії на Кіпрі. Хазяї лишились ті ж: Терещенко та Орлов. Директор нині – Грушевський. Колишній директор – Михайлюк – також має долю, – повідомляє біличанка Світлана.

За державним реєстром, комплекс і справді має вкладника з Кіпру. Річ у тім, що вільного доступу до реєстрів закордоння немає, тому відстежити згаданих осіб (до речі, про яких не сказано ані слова в українському реєстрі) наразі немає змоги.

Із сайту держреєстру

Із сайту держреєстру

Директор підприємства вбачає “свиномайдан” рейдерством і не може збагнути, чому блокувальники так активно вимагають саме закриття комплексу, а не оновлення:

– Я не суд, я не слідчий, але я певний, що це все замовлено. Тому що аргументи в них, як бачите, ніякі. Запах – де той запах? Ми робимо реконструкцію для того, щоб взагалі ніяких шансів на запах не було. Нерозумно нам не давати такої можливості, – ділиться Юрій Грушевський.

Реальні перспективи

Сьогодні остаточним рішенням голови ОДА Валерія Головка є підписання тристороннього меморандуму та скликання комісії з перевірки всіх дозволів комплексу “Сільські традиції”. На зібраній нараді очільник області окреслив можливі наслідки блокування кормовозів і загибелі тварин:

– Блокування роботи підприємства із завтрашнього дня може призвести до екологічного колапсу. Масова загибель свиней матиме непередбачувані наслідки не лише на Полтавщині, а й по всій країні. У цьому залі нам потрібно знайти компроміс, щоб не допустити падіння тварин і не створити підстави для екологічного лиха. Ми повинні привести роботу підприємства відповідно до чинного законодавства, а воно — виконати взяті на себе зобов’язання і не робити заручниками ситуації тварин. Я не допущу екологічного колапсу в області.

Валерій Головко зауважив, що за скоєні правопорушення мають відповісти й блокувальники:

– Ніхто не давав права порушувати закон і блокувати роботу підприємства. Хочу почути чіткі вимоги громади щодо подальшої роботи свинокомплексу. Якщо позиції немає, то я теж зроблю висновки для себе, що це не що інше, а провокація і спроба дестабілізувати ситуація в селищі Білики і Полтавській області. І за це теж буде відповідальність за законом.

Керівництво комплексу не пояснює причин недотримання графіку вивезення, проте вони цілком зрозумілі: підприємство плекає надію на підтримку Президента та Кабміну. За їх втручання з’явиться реальна перспектива початку незалежного розслідування, на хід якого не зможе вплинути ані керівництво комплексу, ані місцеві органи влади. На офіційній сторінці комплексу в соцмережі наведено копії всіх документів, які свідчать про законність роботи ТОВ “Сільські традиції”.

– Я піду на будь-який компроміс, якщо він буде нести конструктив і майбутнє для підприємства, –каже директор “Сільських традицій” Юрій Грушевський.

Цікаві парадокси:

  1. Деякі учасники мітингу, які родом із Жуків і Решетилівки, не приховували від журналістів, що їх централізовано привезли до місця подій. Проте висловлюватися на камеру не згоджувалися.
  2. Лідія Чернига, яка активно підтримує існування комплексу сьогодні, ще два роки тому була проти того, щоб селищною головою стала працівниця комплексу “Сільські традиції” Ірина Чорна. При цьому, Ірина Чорна таки головувала в Біликах. А після завершення повноважень знову повернулася в “Сільські традиції”, де працює нині.
  3. Співпадіння чи закономірність? Плакати й написи блокувальників виготовлені з підручних засобів: деревʼяних дошок, ватману, написи зроблені фарбами та маркерами. Половина плакатів мітингувальників із написами “Донбасу тут не буде”, «Свині ні в чому не винні» тощо надруковано дуже якісно та, вочевидь, не принтерами працівників чи активістів.
  4. Участь у подіях поліціянтів і спецпідрозділу “Полтава” лише спочатку походила на правоохоронні дії. На відео зафіксовано агресивність і неправомірні дії силовиків, які також стали приводом для суперечок і розслідування.

Висновок на цей момент

Головне питання – не “бути чи не бути?”, а “рейдерське захоплення, щире невдоволення громади чи політичні маніпуляції?”. Остаточно відповісти неможливо, усі крапки над “І” розставить час. Щодо щирого незадоволення громади сумнівів не постає. Проте є підозра, що громаду Біликів (з обох боків) використовують задля перерозподілу влади та впливу. На жаль, таке “рейдерство” — не перший випадок не лише для Полтавщини, а й для всього народу України. Тому кожному учаснику конфлікту варто задуматися над іншими вічними питаннями: “хто? навіщо? чому?”, а головне — чи мають через розподіл капіталу страждати ще й тварини.

Залишити відповідь
Коментувати

2 Коментарі

Классный материал!

13:49 | 15 Вересня 2016
Вася Пупкін
Відповіcти
0

асилий Сливяк Не морочте людям голову і не цькуйте один на одного, слідчими органами МВС ще в 2013-14 було доведено факт незаконного запуску в дію свинокомплексу так як очисні споруди були не добудовані для такої кількості свиней але,,, справу витребувала облпрокуратура і усе……..,здогадуєтеся чому не пішла до суду……, Свині дійсно не винні, так може треба знайти винних інших свиней чому довели до цих протистоянь…..

21:56 | 14 Вересня 2016
Василий Сливяк
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: