“Стисло про…”: 30 видів туризму, які можна розвивати у Полтаві та Україні

0

Б’юті, гастрономічний, містичний, круїзний, медичний, екстремальний і навіть “темний” – пов’язаний з місцями масових поховань або техногенних катастроф. Про туризм вражень та емоцій, за яким готові їхати мандрівники з різних міст та країн, говорили з народним депутатом Анною Романовою, головою підкомітету Верховної Ради з питань туризму, курортів та рекреації.

Депутат Романова

Депутат Романова

– Коли говоримо про туризм, найперше ми говоримо про галузь економіки, про величезну індустрію, яка зараз найдинамічніше розвивається в світі і дає найбільше робочих місць. Якщо ми говоримо, що побудувати завод треба, щоб створити робочі місця, то це актуально хіба для ХХ сторіччя. Зараз, через розвиток автоматизації виробництва, робочих місць на виробництвах стає все менше. І така тенденція триватиме. Де створюються робочі місця? У сфері сервісу і у сфері гостинності. Бо жодна інша галузь не об’єднує стільки суміжних. Туристи на чомусь мають доїхати: це транспортна галузь. Мають харчуватися – ресторанна галузь. Десь поселитися – це готельна галузь. Вони мають якісь сувеніри купити, можливо, оздоровчі або спа-процедури пройти, десь розважатися. Наприклад, приїхати на якийсь фестиваль. Однак ця подія має бути цікава. Фестиваль радянського гатунку, про який ніхто не знає, але який зазвичай проводять і фінансують мерії – він нікому не цікавий і це не про туризм взагалі. Але кошти за програмою туристичного розвитку йдуть на такі заходи.

– Згідно з розподілом бюджету на розвиток туризму в регіонах, 50% має іти на створення туристичного продукту, і приблизно стільки ж – на його промоцію. І треба його промотувати точково серед тих туристів, яких ви очікуєте побачити у вашому місті. Часто в управліннях культури кажуть так: ось ми створимо сайт, наприклад, “Полтава туристична”, і до нас всі поїдуть. Бо це ж сайт, інтернет, це ж ХХІ сторіччя. Насправді це не так працює. Як правило, на такі сайти ніхто не заходить. Треба, щоб людина, яка любить подорожувати, яка, наприклад, цікавиться Україною, гортала сторінку у соцмережах, а їй за допомогою таргетованої реклами  доносилася інформація, що у Полтаві є щось цікаве. І так можна вибрати, кому саме можна донести інформацію: родина з дітьми, чи спортсменам, чи ще комусь.

– Туристична індустрія у сучасному світі охоплює понад 30 видів. Музеї, оці архітектурні споруди, які у Полтаві часто в не зовсім хорошому стані – це культурно-пізнавальний туризм. На сьогодні у світі він іде на спад. Бо компанія Гугл зробила, наприклад, 3D екскурсії по найцікавіших місцях світу. У тому числі, і в Україні багато об’єктів відцифрувала. Тобто, сидячи вдома на дивані, можна побувати у Луврі, погуляти Лондоном чи океанськими островами або навіть побувати на орбітальній станції. Зараз у туризмі розвивається так звана індустрія вражень. Це те, що ми можемо не лише побачити, а й спробувати на смак, отримати адреналін, оздоровитися – навіть є спеціальні б’юті-тури, спа-тури, детокс-тури і тури для схуднення – ця індустрія зараз дуже потужно зростає. Що може бути актуальним для вашого регіону? Одразу – дуже популярна сьогодні галузь: гастрономічний туризм. Це актуально для Полтави з її галушками, варениками. Також оздоровчий туризм, медичний туризм, спа-туризм – це теж у вас є. Крім того, івент-туризм – коли люди приїздять на певну подію. Тут у вас Гоголь, містика, все, що викликає яскраві емоції, які ти не зможеш відчути навіть під час найбільш якісної 3D екскурсії.

А.Романова. Фото - І.Мягкова

А.Романова. Фото – І.Мягкова

– Однак, турпродукт треба створити. Я люблю подорожувати, але мені треба дати щось готове, зрозуміле, з конкретною ціною. Я маю знати, де мене поселять, чим я буду добиратися, що отримаю внаслідок поїздки. І тоді я знаю, що у мене конкретно розпланований уікенд, з певним рівнем сервісу, і я вже можу цим користуватися.

– Якщо я знаю багатьох киян, які їдуть у ваш спа-комплекс “Верхоли” на вихідні, однак при цьому навіть не заїздять у Полтаву, то це вам ганьба. Міській владі треба об’єднатися з місцевими представниками туристичної індустрії, створити туристичний актив та спільний туристичний продукт, щоб змінити цю ситуацію.

– Чи цікава туристична галузь місту? Щоб з’ясувати це, треба поглянути, чи винесена туристична галузь в окреме управління. У Полтавській міськраді я такого окремого управління не знайшла. Я навіть не впевнена, що у місцевих чиновників є розуміння того, що таке туризм. Упевнена: спитай будь-кого з них, скільки туристів відвідали Полтаву у минулому році чи місяці – і ніхто не зможе відповісти. Бо чомусь у статистиці про кількість туристів я бачу інформацію про клькість відвідувачів музеїв – 120 тисяч. Але хіба це одне й те саме? Відвідувати музеї можуть школярі, наприклад, і це не має стосунку до туризму. І навпаки, не кожен турист зайде у музей. Плюс, треба орієнтуватися в елементарних поняттях. Турист – це тільки та людина, що переночувала у даній локації. Тобто, якщо людина приїхала, півдня “потусувалася” в місті і поїхала, не залишала тут коштів на готель, то це не турист. Навпаки, у туризмі є поняття про точку беззбитковості. Тобто, якщо до вас приїздить багато ось таких “короткочасних” екскурсантів, на кілька годин, які не ночують, не користуються туристичною індустрією, то вони, вважається, створюють додаткове навантаження на сферу ЖКГ, на дороги… Це шкодить економіці міста. Найперше, що треба зробити: дізнатися, скільки туристів приїздять до Полтави, з якою метою, внутрішні чи зовнішні, що їм сподобалося, що не сподобалося, як вони дісталися, де ночували… З цього можна починати перетворення у туристичній галузі Полтави, створювати затребуваний туристичний продукт і “підганяти” інфраструктуру.

– Для туризма потрібні три речі. Перше – політична воля. Друге  – інфраструктура, включаючи аеропорт, залізницю, якість доріг, іншу транспортну логістику. Наприклад, у вас багато поїздів проходить повз Полтаву. Баку-Київ, Львів-Харків, Харків-Одеса і багато інших. Але: більшість із них прибуває вночі. Тоді треба подумати, що буде турист робити вночі. Заселення у готель навіть – з 14-ї години. Тут, певно, треба зустрічатися керівництву міста з готельєрами і говорити про це. Треба розуміти, що людині робити вночі. Чи має вона, елементарно, де, попити кави, у ці години. І третє – туристичний продукт та його промоція.

– Нічого не буде, поки влада Полтави не подивиться на місто очима туриста.

– Багато років навіть внутрішні туристи зовсім не знали Україну. Зараз же зросла цікавість до внутрішнього туризму, і добре б, щоб держава підтримувала програми, які спрямовані на розвиток внутрішнього туризму. Щоб не складалося враження, що туризм – це лише музеї, у новий законопроект я ввела нові види туризму. Це і медичний, і гастрономічний, і круїзний (мандрівки Дніпром та іншими великими ріками), діловий (для цього потрібні сучасні конференцзали). Що стосується “темного туризму”, то в випадку України мова йтиме насамперед про Чорнобильську зону. Бо зона відчуження наразі посідає перше місце у світі за популярністю серед любителів цього виду. Не треба це заперечувати, так вже склалося, цим треба користатися. Сюди здебільшого їдуть туристи із багатих країн: США, Канада, Британія, Нідерланди. І наша задача – створити їм позитивне враження від України. Щоб їх не тримали довго на пунктах пропуску, щоб інфраструктура була зручною. Створювати умови, за яких вони не хотітимуть одразу після Чорнобиля їхати з України, а матимуть інформацію, яка б дозволила їм поїхати потім іще кудись, наприклад, у Полтаву.

– Кожен мешканець міста має займатися його презентацією. Кожен має знати місто і цікавинки про нього. Щоб турист, зупинивши будь-кого на вулиці, міг почути цікаву історію, легенду. Екскурсійна індустрія повинна працювати також на внутрішнього споживача. Тоді містом вдасться зацікавити і туристів.

Більше інформації – у відео.

(відео – Іван Підгайний, інфографіка – Тетяна Домненко)

22 травня 2018
21 травня 2018