Служити не можна звільнити. Військовослужбовцю продовжили контракт без його згоди

Військовослужбовець Ігор Бутенко підписав контракт на три роки. Але після його завершення не зміг звільнитися з армії, бо командування продовжило його до кінця особливого періоду. Без відома і згоди бійця. Щоб відстояти своє право на звільнення, подав позов до суду.

Контракт

Контракт

Справу про порушення права на звільнення із Збройних Сил України сьогодні розглядали в Адміністративному суді Полтавської області. Військовослужбовець Ігор Бутенко підписав військовий контракт 14.02.2014 терміном на три роки. Служив старшим солдатом-навідником реактивної артилерійської батареї артдивізіону, захищав Україну в АТО, має статус учасника бойових дій. Утім, коли термін контракту сплив, звільнитися з лав ЗСУ військовослужбовець не зміг. Адже, як виявилося, за півтора місяці до закінчення, 04.01.2017 р., командування частини скористалося чинною на ту дату редакцією закону «Про військовий обов’язок та військову службу» та, відповідно, наданим йому правом на одностороннє, тобто без згоди військовослужбовця, продовження строку контракту. При цьому з 7.01. 2017 р. вступив у дію Закон №1769-VIII від 6.12.2016 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби». Згідно з ним, спеціальне «право на звільнення з військової служби набувають військовослужбовці, які уклади контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом». Навряд чи командування частини не знало про ці зміни.

Суд

Суд

На сьогодні Ігор Бутенко відслужив вже більше 3,5 років. Про своє бажання звільнитися він повідомив керівництво частини рапортом ще 1 вересня цього року.

– Прямий командир пообіцяв, що всі рапорти підпише і всі, хто має право, звільняться. Але зараз ось це. Я своєї згоди на продовження контракту не давав і свого підпису не ставив, – каже Бутенко.

Під час судового засідання юрист військової частини О.Шаповаленко надав копії докментів, які свідчать про отримання Бутенком зарплати та матеріального забезпечення (натільна білизна, форма та ін.) у час, що минув після офіційного закінчення трирічного контракту. На думку юриста, ці документи свідчать, що військовослужбовець знав про продовження контракту та погодився із цим.

– Після закінчення терміну контракту позивач продовжував служити. Він не ставив запитань командуванню, коли його звільнять або чому не звільняють. Очевидно, що він добровільно продовжував службу. А коли йому щось не сподобалося, раптом вирішив звільнитися. У конракті прописано, що про своє звільнення боєць мав повідомити командування за три місяці до його закінчення, але він цього не зробив. Оскільки минуло вже більше місяця з дня, коли контракт мав би завершитися, а також з часу, коли його було автоматично продовжено, і військовослужбовець не звертався із жодними заявами раніше, прошу відмовити у задоволенні позову у зв’язку з настанням строку позовної давності, – сказав прокурор військової прокуратури Полтавського гарнізону Платон Нечволод, який, за його словами, у цьому засіданні відстоював інтереси держави.

Адміністративний суд Полтавщини задовольним клопотання і залишив позовну заяву без розгляду. Юристи позивача уже готуються подати апеляцію на це рішення.

– Ми не намагаємося оскаржити факт продовження контракту. Тому немає сенсу говорити про те, що строк позовної давності минув. Ми оскаржуємо порушення права військовослужбовця на звільнення, і це відбувається прямо зараз. Людина чесно відслужила вже 3,5 роки. Контракт не має бути способом «закріпачити» бійця. Спротив військової частини виглядає дивним. Наш позивач не вимагає визнати когось винним, не вимагає компенсувати моральну шкоду чи чогось подібного. Він лише хоче, щоб його право на звільнення після завершення контракту було реалізоване. Йому ж натомість пропонують відслужити ще мінімум півтора року, – каже юрист Ірина Мягкова.

Ірина Мягкова

Ірина Мягкова

Щодо норми, за якою військовослужбовець мав за три місяці попередити про своє бажання звільнитися, то ні в самому контракті, ні в інших документах не прописані наслідки, якщо такого попередження не буде.

– Боєць не оскаржував продовження контракту, бо просто не знав, що може це зробити. Більшість громадян у нашій країні не дуже обізнані у свої правах. Він не міг просто перестати ходити на службу або поїхати з військової частини, адже такі дії могли трактуватися як дезертирство. Хочу підкреслити, що більшість бойових побратимів нашого позивача все ж, якщо бажали, були звільнені після завершення термінів своїх контрактів. Тому, можливо, ми можемо говорити також про певну дискримінацію. Не дуже зрозуміло, чому до справи був залучений прокурор військової прокуратури, адже у цій справі жодним чином не порушуються інтереси держави. Натомість права конкретного громадянина, її захисника, зазнають неабиякого утиску,

– говорить юристка.

Залишити відповідь
Коментувати

2 Коментарі

и попробуй что теперь предъяви!

2017-10-06
Лев
Відповіcти
0

Нормально, раньше военные по 10 лет служили и не тужили

2017-10-06
Марк
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: