Сім кілометрів до лікаря: про доступність сільської медицини

0

Полтавщина першою в Україні сформувала спроможну мережу надання первинної медичної допомоги у сільській місцевості. 

Медреформа

Медреформа

Що таке «спроможна мережа» і чому це важливо, спробуємо пояснити у цьому матеріалі.

Д-доступність

Спроможна мережа надання первинної медичної допомоги – це, у першу чергу, про доступність. Доступність медичних закладів для всіх сільських мешканців. Мова йде про фізичну наявність, відстані і стан доріг, забезпеченість кадрами та необхідним обладнанням. Про те, що у кожен момент часу мешканець навіть найменшого села отримає медичну допомогу вчасно та в потрібному обсязі. Для прикладу, від місця проживання пацієнта до медзакладу має бути не більше семи кілометрів. Це – один з критеріїв доступності. Але далеко не єдиний.

Отже, спроможна мережа:

  1. Задовольняє запит населення на послуги ПМД на відповідній території. Гранична потужність спроможної мережі – чотири відвідування місця надання ПМД на рік на одного мешканця. Навантаження на одну робочу зміну – 24 відвідування, 30% з них не потребують залученості лікаря.
  2.  Є системою, в межах якої взаємодіють між собою як окремі надавачі ПМД (лікарі з різних амбулаторій, медсестри, фельдшери), так і надавачі екстреної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної допомоги, послуг з діагностики, реабілітації, фармацевтичні.
  3. Має місця надання ПМД такого типу, в такій кількості та розташовані таким чином, що це забезпечує доступність первинної допомоги для мешканців населених пунктів означеної території. При визначенні цього критерію враховується також наявність громадського транспорту та маршрутів для транспортування пацієнтів.
  4. Забезпечена фінансово для того, щоб відповідати запитам пацієнтів щодо надання первинної допомоги. Також сформована оптимально, щоб працювати максимально ефективно. Тобто, не має амбулаторій, які не функціонують через відсутність лікаря, але потребують грошей на утримання, або через брак пацієнтів, і т.ін.

Про створення спроможної мережі надання первинної допомоги у сільській місцевості заговорили відразу після появи Закону “Про підвищення якості та доступності медичного обслуговування у сільській місцевості”. Ним, зокрема, передбачено використати 5 млрд грн для покращення доступу до медпослуг сільських жителів. Таких зараз 13 мільйонів, і частині доводиться долати десятки кілометрів, щоб дістатися до найближчої амбулаторії. П’ять мільярдів гривень мають піти на будівництво нових амбулаторій та ФАПів, житла для лікарів, придбання нового обладнання та службового транспорту. Але для того, щоб витрати були дійсно ефективними, потрібно розуміти: які ресурси в наявності, де потрібно капітально відремонтувати ФАП, а де – побудувати новий замість двох застарілих амбулаторій. Якраз створення спроможної мережі дало можливість комплексно побачити проблеми.

За визначенням, спроможна мережа надання ПМД — це сукупність закладів охорони здоров’я усіх форм власності та фізичних осіб — підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що на певний момент часу перебуває в динамічному стані спроможності, забезпечуючи надання всебічної, комплексної, безперервної і орієнтованої на пацієнта ПМД відповідно до потреб населення, обумовлених епідеміологічними та соціально-демографічними характеристиками населення та особливостями його розселення на відповідній території планування.

– Створення плану спроможної мережі ми почали з того, що розробили свій алгоритм. Бо спочатку такого не існувало. Території планування у нас представлені Центрами первинної медико-санітарної допомоги. Те, що вони у нас були створені ще в 2013 році, стабільно працюють, знають територію своєї відповідальності, насправді, дуже допомогло нам тепер. Ми розказали головним лікарям про необхідність формування на його території спроможної мережі. Пізніше отримали методику від МОЗ, як це робити, – розповідає Юрій Торяник, заступник начальника обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики. Він, власне, і відповідав за створення спроможної мережі на Полтавщині.

Спроможну мережу створювали на території обслуговування 27 сільських Центрів первинної медико-санітарної допомоги. Двадцять восьмим – і єдиним міським – став Центр ПМСД у Горішніх Плавнях, бо до його складу входять кілька сільських амбулаторій.

Плани спроможних мереж своїх територій головні лікарі Центрів ПМСД «захищали» у Департаменті охорони здоров’я. Мали довести заявлену ними необхідність будівництва додаткових амбулаторій, об’єднання двох в одну чи капітального ремонту.  Або те твердження, що їхня мережа вже є спроможною чи стане спроможною при виконанні конкретних умов.

– Наступним кроком було затвердження цих планів спроможних мереж з місцевим громадами. Тобто, на створеному документі мали стояти підписи голів районних адміністрацій, ОТГ. Адже фактично спроможність мережі залежить не лише від медиків. Тому ми мали переконатися, що представники громади розуміють і підтримують бачення головних лікарів. Пропозиції щодо ремонту, реконструкції та будівництва кожного пункту здоров’я і кожної амбулаторіх теж обговорювалися разом з головами РДА та ОТГ, – пояснює Торяник.

Ще один етап – обговорення в обласній державній адміністрації планів спроможних мереж кожної з 28 територій. Також з медиками, районними чиновниками, представниками ОТГ та обласної влади. Зокрема, з Департаменту капітального будівництва та реконструкції ОДА, адже будівництвом займатися їм.

П-принцип

Який вигляд має спроможна мережа, потрібно було показати на Google-картах. Нанести зображення всіх доріг: основних, під’їзних, зображення усіх пунктів надання первинної допомоги. Медичні заклади розділили на кілька типів:

– Центр ПМД — регулярне місце надання ПМД не менше ніж сімома лікарями, розташоване в межах центральної території доступності (ТД);

– амбулаторія групової практики — регулярне місце надання ПМД не менше ніж двома лікарями, розташоване в межах центральної ТД або периферійної ТД першого порядку;

– амбулаторія моно-практики — регулярне місце надання ПМД одним лікарем, розташоване в межах периферійної ТД другого порядку;

– пункт здоров’я — нерегулярне місце надання ПМД одним лікарем, розташоване на території периферійної ТД першого або другого порядку в якості додаткової інфраструктури.

Одне з ключових нових понять – поняття «території доступності».

Ось як це виглядає на Гугл-мапі:

З-зразок

Полтавщина стала першою областю в Україні, яка затвердила у Міністерстві охорони здоров’я свою спроможну мережу. Але не просто затвердила, а й показала напрямок руху усім іншим регіонам. Адже спроможна мережа надання первинної медичної допомоги Решетилівського району рекомендована міністерством як основа і зразок для розробки таких мереж по всій Україні. Тож телефон в кабінеті Юрія Торяника не замовкає вже кілька тижнів. Колеги з інших областей консультуються, радяться, розпитують.

Документ

Документ

А Полтавщина тепер має чітке уявлення про наявні ресурси та потреби: скільки медзкладів відремонтувати, побудувати, об’єднати, які дороги терміново полатати, яке і куди обладнання придбати, скількох лікарів чи медсестер бракує. Є розуміння, від чого відштовхуватися і куди рухатися, аби зміни відбувалися в житті, а не «на папері».

(інфографіка – Тетяна Домненко, відео – Дмитро Малашецький)

22 жовтня 2018