Що таке «європороги» та як вони працюють в Україні?

1

Відкриті торги в Україні проводять на різні суми. Від обсягу коштів залежить, до якої категорії торгів віднесуть тендер: «звичайні торги» чи «європороги». «Трибуна» вирішила проаналізувати, як працює законодавство України, коли мова йде про мільйони гривень.

У зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання змінити законодавство у сфері публічних закупівель у відповідність до правил Європейського Союзу, що регулюються відповідними Директивами ЄС. Це означає, що процедури публічних закупівель в Україні мають відбуватись за тими ж правилами, що і в ЄС.

Так, Закон України «Про публічні закупівлі» увів поняття двох видів процедур відкритих торгів. Якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму у 133 тисяч євро для товарів та послуг, а для робіт — 5 150 тисяч євро, то їх називають «євроторгами» («міжнародні торги»). Закупівлі, вартість яких менше зазначених сум, називаються «українськими порогами» («українськими торгами» або «звичайними торгами»). Окрім різниці в ціні, є ще функціональна різниця.

Після завершення кінцевого строку подання пропозицій система автоматично розкриває інформацію про учасників та їхні кваліфікаційні документи, які вони подали в складі тендерної пропозиції (за винятком інформації про ціну).

Далі замовник вивчає відкриту інформацію і перевіряє її на відповідність вимогам тендерної документації. Якщо замовник погодив хоча б двох учасників, система автоматично призначить дату і час проведення аукціону. Тобто замовник розглядає тендерні пропозиції учасників до проведення аукціону і при цьому не бачить їхньої ціни. Таким чином, мінімізується ризик змови між учасниками чи замовником.

Після розгляду пропозицій замовник відхиляє або допускає учасників до аукціону. Потім проводиться сам аукціон, за результатами якого система надає учаснику з найменшою ціною статус переможця торгів. Оскільки надані пропозиції вже перевірені замовником на відповідність, то відхилення переможця можливо тільки за певних причин, які описані в Законі.

Причина відхилення пропозиції (ЗУ)

Причина відхилення пропозиції (ЗУ)

Саме цей момент іноді стає проблемою «європорогів». Так, наприклад, в одній із закупівель ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» до аукціону допустили учасника, який, як виявилося згодом, не відповідав вимогам тендерної документації.

Маємо на увазі закупівлю, яка стосувалася ремонту дороги місцевого значення в Машівському районі Полтавської області.

Закупівлю провели за процедурою відкритих торгів з публікацією англійською мовою (ті ж самі «європороги»). Виконати підряд виявили бажання три учасники:

ПП «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР»

ТОВ «ДРСУ ПОЛТАВА»

ТОВ «Будівельна компанія «СТАРТ-ІНВЕСТ»

Усі три пропозиції замовник допустив до аукціону, за результатами якого найнижчу ціну запропонувало  ПП «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР» (4 932 000 гривень). Але Агентство відхилило пропозицію переможця аукціону. Причина відмови: відсутність банківської гарантії.

Причина відмови

Причина відмови

Судячи з опису, учасник надав банківську гарантію, що належала до іншої закупівлі. Компанія оскаржила рішення замовника в АМКУ.

Як результат, Коллегія задовольнила скаргу та забов’язала замовника скасувати рішення про відхилення і повторно переглянути пропозицію ПП «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР».

Постанова АМКУ

Постанова АМКУ

– Основою для такого рішення є стаття 30 Закону України «Про публічні закупівлі». У ній передбачено розмежування підстав для відхилення учасника і переможця та наданий виключний перелік цих підстав. Згідно з ним, ненадання забезпечення тендерної пропозиції (банківської гарантії) – це причина для відхилення учасника, а не переможця торгів. Відхилення ПП «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР» відбулося після того, як цей учасник отримав статус переможця торгів. АМКУ задовольнив скаргу, оскільки замовник відхилив пропозицію переможця торгів з порушенням Закону, – розповідає Олександр Довгошей, аналітик ГО «Інституту аналітики та адвокації», яка є членом «Dozorro-спільноти».

Єдина реальна причина для відхилення – оскаржена учасником, тому замовник після повторного розгляду підписав договір з ПП «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР». Та помилка при надані банківської гарантії залишилася, тому договір підписали з порушенням норм Закону.

Причина відмови для учасника, а не переможця

Причина відмови для учасника, а не переможця

– Маємо цікаву правову колізію, коли учасник не надав потрібного документу, а замовник під час розгляду пропозицій це проґавив. І вже після аукціону звернув увагу на цю помилку та відхилив пропозицію, не маючи на це права згідно з Законом. Переможець, знаючи це, подав скаргу. Антимонопольний комітет її задовольнив, оскільки вона правомірна. Слід зазначити, що у разі незаконного відхилення АМКУ зобов’язує замовника переглянути своє рішення. А надання рекомендацій щодо подальших дій не в його компетенції. Оскільки замовник допустив учасника з невідповідною пропозицією до аукціону, то єдиним виходом було б відмінити торги, –пояснює Олександр Довгошей.

З огляду на дії замовника, існує варіант, що він просто не знав, що робити в такій ситуації.  Тому доки Закон України «Про публічні закупівлі» не вдосконалять, замовники та учасники, у спірних питаннях, можуть звертатися за допомогою чи консультацією до ГО «Інституту аналітики та адвокації». Фахівці організації зможуть надати рекомендації у складних випадках, подібних до цього, та провести навчання, якщо це потрібно замовнику.

15 января 2019
14 января 2019