Рівно чотири роки, як безхатченки у Полтаві мають власний прихисток

2

16 грудня 2011 року за ініціативи Благодійної Асоціації «Світло надії» по провулку Шевченка, 5а відкрили Центр адаптації. За час роботи тут допомогли послугами більш ніж 1100-та особам. У першу чергу їм пропонували спальне місце, їх годували тричі на день, надавали первинну медичну допомогу та давали одяг. А внутрішньо переміщені особи зараз використовують Центр у якості транзитного житла. Із чого усе починалося, яких обертів набув Центр за ці роки журналістам «Трибуни» розповіли волонтери та клієнти центру.

IMG_6532_1500x1000

Від початку своєї роботи Центр надавав первинні базові послуги, зокрема місце для ночівлі та гаряче харчування. З часом волонтери почали розширювати свою діяльність відповідно до поставлених задач. Тепер надаються послуги лікарської допомоги, соціального супроводу за принципом кейс-менеджменту.

Це послуги нічліжних кімнат для людей, які починають працювати по своєму індивідуальному соціальному супроводу. Вони вже переводяться до кімнати окремої адаптації, чоловічої або жіночої, є також кімната для мам з дітьми, – говорить Олена Чикурова, керівник Центру адаптації для бездомних та звільнених із місць позбавлення волі.

Зі слів волонтерів, Центр – це повноцінна система, яка дозволяє людині за її бажанням повноцінно повернутися до суспільства. Клієнтам допомагають у відновленні документів, надають тимчасову реєстрацію за адресою Центру, допомагають стати на облік у лікарні, забезпечують соціальний супровід. Мотивують продовжити лікування хворим на туберкульоз або віл-позитивним. Надають повний комплекс послуг, зокрема замісну підтримуючу терапію для наркозалежних. Допомагають з працевлаштуванням.

IMG_6506_1500x1000

Для того, щоб почати користуватися послугами Центру адаптації, необхідно прийти, й сказати, що потрібна допомога. Працівники закладу відразу складають карту потреб клієнта, в залежності від того які проблемні питання потрібно вирішити. Наприклад, відновити родинні зв’язки , відновити втрачені документи, стати на облік у лікарні чи допомогти знайти роботу.

Для багатьох із них це перші документи за життя. У більшості випадків документи дозволяють вирішити проблему з соціальними виплатами. Наприклад, якщо це мати одиначка, або люди з інвалідністю. В іншому випадку вони просто не мають підстав для отримання виплат, – розповідає Олена Чикурова.

IMG_6527_1500x1000

Олена Чикурова

При вступі до Центру адаптації клієнту одразу дають два направлення до лікарні на проходження флюорографічного обстеження і до шкірвендиспансеру. Зі слів працівників, в середньому у 5-10 % людей виявляють туберкульоз. Якщо виникла така необхідність людині не відмовляють у послугах та перенаправляють до обласного протитуберкульозного диспансеру, щоб там підтвердили або спростували діагноз. І в той же день людина направляється на лікування.

IMG_6524_1500x1000

До закладу постійно надходять люди, що потребують соціального супроводу. Тож волонтерам не вистачає часу на інформаційні заняття. Цю ініціативу перехватили клієнти програми замісної підтримуючої терапії.

Безхатченки краще зрозуміють та почують їх, аніж нас. Наприклад, у нас є жінка, яка колись спала на вокзалі під трьома ковдрами, наразі вона заміжня та має трьох дітей, відійшла від вуличних наркотиків та повернулася до повноцінного життя. Зараз вона працює з іншими клієнтами Центру, – говорить керівник Центру.

Історії того, чому людина опиняється без даху над головою завжди різні. Це не лише люди, які звільнилися з місць позбавлення волі. Є також жертви насилля, домашнього насилля, зокрема звертаються матері з дітьми, які просто хочуть уберегти дитину та власне життя.

Людям потрібна відправна точка, а Центр адаптації саме виконує цю функцію. Якщо людина хоче повноцінно повернутися до суспільства – у неї є такий шанс. Якщо вона хоче, їй тут допоможуть, Клієнт може перейти з нічліжної кімнати до кімнати адаптації, – говорить Олена Чикурова.

IMG_6509_1500x1000

З 2014 року клієнтів Центру долучають до громадських оплачуваних робіт. Зі слів волонтерів, для багатьох мешканців це перший досвід, який їх стимулює та дисциплінує, надає можливість навчитися, працювати в команді, відкладати кошти.

У Центрі є декілька кімнат та кухня, де клієнти собі готують їжу. Також самостійно  складають графік чергування, кравцювання, провітрювання та інформаційних занять.

В кімнати адаптації проживають мешканці, які вже працевлаштовані або знаходяться у пошуках роботи, або ж на тимчасових підробітках. Вони вже працюють нічними консультантами. Оскільки центр працює в цілодобовому режимі, то вночі вони ведуть зміну та можуть прийняти клієнтів. Також на при кінці минулого року силами клієнтів організації зробили ремонт у приміщенні, оновили шпалери, постелили лінолеум.

IMG_6517_1500x1000

У тому що люди опинилися на вулиці є декілька причин і не обов’язково це вихідці з місць позбавлення волі. Є дуже багато людей, які стали жертвами квартирних афер.

У нас був чоловік 55-ти років, останні десять з яких він прожив на вулиці. Свого часу, ще у Радянському Союзі він обіймав велику посаду, потім працював на півночі, а зароблені гроші надсилав родині. Коли ж повернувся, з’ясувалося, що дружина незаконним шляхом продала квартиру. Він повернувся в нікуди. На той момент у нього вже була група інвалідності. Ми допомогли чоловіку відновити документи. Зараз він мешкає в будинку престарілих, -розповідає керівник Центру.

IMG_6514_1500x1000

Олексій, клієнт Центру

Своєю історією з журналістами поділився і один з мешканців Центру. Олексій вихованець інтернатного закладу, по завершенні якого йому нікуди було йти. Тож тут він знайшов допомогу.

В один момент в дитинстві залишився без нічого і потрапив до інтернату. Спочатку у мене була квартира, але її відібрали незаконним шляхом. І лише завдяки цьому центру я не натворив дурниць. Тут мені надали житло, харчування, працевлаштували. І досі допомагають адаптуватися. Не знаю де б я зараз був, якби не Центр. Я працюю будівником і на волонтерських засадах. Хороша дуже організація. Розкривають наші таланти. З роботою зараз проблеми, якщо й трапляється, то зрозуміло, що цих грошей не вистачає. Хочу служити людям, – говорить Олексій, мешканець закладу.

Центр в середньому розрахований на 40 осіб, зараз там перебуває 33 особи. В період сильних холодів, якщо потрібно прийняти людей у стані алкогольного сп’яніння чи наркотичного, у притулку не відмовляють абсолютно нікому. Протягом дня безхатченки займаються різними справами: хтось шукає роботу або працює, хтось — допомагає готувати їжу, хтось — прибирати у центрі. Та, за словами працівників благодійної організації, стосунки між клієнтами центру доброзичливі. Як-то говорять, біда робить людей ближчими.

Олена Костиря

Коментувати

2 Коментарів
Валентина
• 09:36 | 10 лютого 2016

Деякі мешканці цього закладу бігають на територію колишнього дитсадка, потім там валяються шприци. Можуть лаятися дууууууууже голосно й грубо. Добре те, що об 11-й вечора у них “відбій” і ніхто вже не шастає.

Відповіcти
Андрій В
• 18:13 | 09 лютого 2016

Хороша та влада, яка дбає про всі категорії людей

Відповіcти
24 вересня 2017
23 вересня 2017