Рейтинги політсил можуть кардинально похитнутись, — ЗМІ

Політичні партії представили свої списки кандидатів на позачергові вибори до ВР України. Оскільки 10 червня встановлено як останній день висування кандидатів за партійними списками, то напередодні політичні партії провели власні праймеріз та визначились з представниками, яких делегують.

Рейтинги політсил можуть кардинально похитнутись

Щодо багатьох висунутих кандидатур у суспільстві виникають певні суперечки, але основна картина та головні гравці відомі вже зараз. Так КМІС опублікував рейтинги підтримки партій у травні-червні 2019 року.

Виходячи з цих даних, до нової ВР пройдуть лише 5 партій. При цьому слід зазначити, що опитування проводили до праймеріз, а відповідно передвиборча розстановка сил може серйозно змінитись.

— Публікація політичними силами своїх списків зіграє рейтингам для одних партій на користь, тоді як іншим може нашкодити, а показники третіх залишити без змін. У цьому випадку все залежить від того, на який електорат орієнтовані ці політичні сили. Наприклад, для електорату такої партії як «Опозиційна платформа — За життя» зовсім неважливо, чи оновлені особи, чи є за цими людьми шлейф незаконних діянь, корупційні скандали і факти явно антидержавної діяльності. Електорат цієї політичної сили — саме той кістяк, який за будь-яких умов, сліпо віддасть голос за цих кандидатів, незважаючи на ступінь їхньої заплямованості, — вважає журналіст військово-політичний оглядач видання «Южный курьер» Олександр Коваленко.

Також він зазначає, що для інших партій дуже важливо зберігати хоча б відносну охайність.

— Наприклад, опубліковані партією «Слуга народу» списки викликали бурхливу реакцію серед прихильників цієї політичної сили. Поява деяких персон в списках партії команди Зеленського просто не вкладалося в голові їхніх потенційних виборців, які, на відміну від сліпо-прихильних виборців «Опозиційної платформи — За життя», дуже активні. Так само варто враховувати, що відкриті списки стимулюють політичну боротьбу між політичними силами.  І, багато в чому, саме завдяки політичним конкурентам ми дізнаємося подробиці про тих представників списків, які для виборців є «темними конячками», — додав Коваленко.

Схожу думку має і журналістка «НВ» Крістіна Бердинських.

— Це вплине, наприклад, на такі партії, як «Голос» і «Європейська солідарність», але не вплине на таку партію, як «Слуга народу». Відбувся з’їзд. Там було представлено 100 прізвищ. Буде більше. Вони ледве не 200 осіб готують. Для пересічних виборців більшість прізвищ невідома, але все одно асоціюється з партією, з Зеленським, — говорить Крістіна Бердинських.

Вона зазначила, що через саму процедуру формування списків у партії президента, немає впевненості у самих кандидатах, які ризикують стати «тушками». Також журналістка допускає перерозподіл голосів між «Європейською солідарністю» та «Голосом».

Більшість експертів високо оцінюють нового гравця — Святослава Вакарчука, який впевнено стартував під парламентські вибори.

— Ми бачимо, що Вакарчук зростає. Ще місяць тому він не проходив до парламенту за соцдослідженнями. Тепер партія «Голос» долає 5-відсотковий бар’єр. Судячи з того, що у першій тридцятці списку, який вони опублікували, немає одіозних людей, я не бачу якихось репутаційних ризиків для Вакарчука. А тільки це може збити його. Тобто зменшити його рейтинг. Його головна тема — це оновлення влади і нові прогресивні люди. Отже, його завдання — щоб до кінця кампанії не було якихось репутаційних скандалів, — коментує журналіст, політичний оглядач «Громадського телебачення» Максим Каменєв.

Так чи інакше, але за будь-яких умов є великі ризики для основних облич партій, які несуть відповідальність за свої списки. У багатьох партіях вже знайшли політичних перебіжчиків та скандальних особистостей.

Зазначимо, Зеленський, Вакарчук, Тимошенко та кілька інших голів партій запропонували громадянам перевірити партійні списки на наявність «токсичних людей», аби потім їх виключити зі списків. Проте навіть такі дії несуть у собі певний ризик, адже не дають 100% гарантій.

— З одного боку, ми побачимо, напевне, найбільш новий парламент за прізвищами депутатів, а з іншого боку, побачимо опозиційне крило. Я не знаю, чи пройде до парламенту «Опоблок», але «Опозиційна платформа — За життя» має величезні шанси. Там ви не знайдете жодного нового обличчя. Знайдемо одного Вадима Столара з Києва, скандального забудовника. І будемо мати… кума Путіна в Раді! Для мене це взагалі величезний парадокс! Я не можу уявити, як кум Путіна буде депутатом Парламенту України, — висловлює свою думку Крістіна Бердинських.

Тож, підсумовуючи думки експертів, можна сказати, що найближчим часом певні політсили ризикують втратити частину виборців, натомість інші партії навпаки лише збільшать свій вплив. Також не слід забувати про «темних конячок», які, попри не завжди проукраїнську політику, теж мають підтримку серед виборців.

Залишити відповідь
Коментувати

5 Коментарі

В Украине нет ни одной настоящей политической партии. Есть огромный симулякр, состоящий из щупалец одного и того же спрута — криминально-олигархической системы. Это отдельная неприкасаемая каста с условным названием «элитка», которая контролирует все партии и сохраняет реальную власть при любых раскладах. Фактически это оккупационный, антинародный режим. Все партии — имитационного типа. Идеологии служат в качестве декораций, прикрытия. Декларируемые цели не имеют ничего общего с реальной целью — получить доступ к госбюджету, который рассматривается исключительно в качестве кормушки. Есть имитации разного направления — псевдодемократические, псевдонационалистические, псевдоантиолигархические, псевдочестные и т.д. Все эти имитационные сообщества подобраны таким образом, чтобы удовлетворить запросы разных сегментов населения, но ни в коем случае не делать того, что они декларируют. Народ рассматривается только как инструмент для реализации основной задачи «элитки» — обогащение. Проще говоря, оккупационный антинародный режим держит украинский народ за быдло, лохов и овец для стрижки. А страна рассматривается ими как территория для зарабатывания денег. Выборы ничего не решают, они могут привести к ситуативному доминированию того или иного клана, но народ остаётся в рабстве и бесправии независимо от того, кто будет победителем на выборах. Государственные институты больше имитируют деятельность, чем работают на самом деле. Народ просто водят за нос с помощью СМИ, создавая видимость, что народ на что-то всерьёз влияет (на самом деле нет). Антинародная властная верхушка («элитка») искусственно стравливает простых людей между собой, используя территориальные, религиозные, национальные, языковые, мировоззренческие различия, чтобы отвести угрозу от самой «элитки». И пока простые люди конфликтуют друг с другом, верхушка обогащается и крепнет. Так что бороться нужно за изменение самой системы, модели функционирования государства, за наполнение реальным содержанием конституционного принципа: народ — источник власти. Выборы надо проводить гораздо чаще, можно раз в 3 года, чтобы не приходилось долго ждать, если «народные избранники» не оправдывают оказанного им доверия. Убрать имущественную дискриминацию кандидатов в виде денежного залога. Возможности по ведению агитации должны быть равны. Нельзя назвать равными такие условия, когда одного кандидата круглосуточно показывают по рейтинговым телеканалам, а другому дают какие-то формальные минуты за всю предвыборную кампанию. И таких барьеров, создающих тепличные условия для одних и неодолимые препятствия для других — огромное множество. В итоге выборы превращаются в профанацию, где всё решают «денежные мешки». Кто больше заплатит — тот и чемпион! Деньги — реальный источник власти, а не народ (как указано в Конституции).

2019-06-12
true
Відповіcти
0

Оце читаю, люди в нас такі обізнані, знають хто чий кум. Це дає можливість робити правильний вибір.

2019-06-12
леся
Відповіcти
0

а шо це там за такі персони у “Слузі народу”, що не вклаждаються в голові?

2019-06-12
Орися
Відповіcти
0

Шо воно оце робиться,куди ми спішимо….до чого дійдемо.

2019-06-12
Алла
Відповіcти
0

Слуга народа только наберет

2019-06-12
Олег
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: