АТОвець Іван Деблюк розповів молоді, чому він пішов воювати на Схід України

0

Рідні полтавця, учасника АТО Івана Деблюка, не хотіли щоби він проводив уроки патріотизму, зустрічався зі студентами та школярами, розказував їм про війну. Але герой цієї оповіді вирішив, що тепер, це його святий обов’язок – розповідати про славу бойових побратимів та захист України. Саме тому 19 вересня 2016 року він провів зустріч із учнями 11 класів гімназії №17 та студентами аграрного коледжу управління та права.

 Полтавець згадав про бойові виїзди на своєму танку, повідав молоді, як то  – варити каву із розтопленого снігу та закликав усіх любити Україну та пам’ятати імена тих, хто віддав за неї життя.

1

19 вересня 2016 року у стінах полтавської обласної бібліотеки імені Івана Котляревського відбувся вечір-зустріч з учасником АТО, воїном 24-ої окремої механізованої бригади ЗСУ, нагородженого медалями «Учасник АТО» та «За вірність народу України» ІІ ступеня Деблюком Іваном Володимировичем

Дружина вояка не хотіла, аби він ще раз згадував про пережите у АТО, і була проти цієї зустрічі. Але пан Іван сам наполіг на тому, щоби зустрітися зі школярами, і розповісти їм про те, що відбувалося і відбувається на Донбасі.

4

На початку зустрічі, герой вечора згадав, що він був одним з перших, хто підіймав над Полтавою синьо-жовтий прапор ще в часи СРСР і розповів про те, чому будучи пенсіонером пішов воювати у АТО

 – Я є одним з перших, хто у носив у Полтаві синьо-жовтий прапор. Чому я пішов на передову, коли розпочалася ця сурогатна війна. Я не міг спокійно спостерігати за тим, що відбувалося у нашій країні. Мені вас молодих було більше шкода, ніж себе. Я хочу щоби Україна жила в мирі. Тому я пішов туди.

Як зазначив далі герой заходу, на передову ніхто одразу не потрапляє, бо треба пройти певне навчання, вивчити або згадати володіння зброї.  Розповідаючи про свій бойовий шлях, полтавець згадав, що спочатку проходив перепідготовку, тренувався на Яворівському полігоні, що у Львівській області.

 – Нас відправили спочатку до Львова. Там я на власні очі побачив цих, як нам казали в новинах, бандерівців. Це дуже хороші та щирі люди, які завжди тобі допоможуть, а захисникам України вони взагалі готові віддати останнє, – розповідає пан Іван.

Незабаром боєць із позивним «Дід» мав змогу порівнювати львів’ян із  жителями Луганщини.  місце дислокації 24-ої окремої механізованої бригади, де полтавець був оператором – наводчиком БМП-2 – це село Кримське.

3

Загалом у війську Івана Володимирович провів 13 місяців. У зоні АТО – 7. На фронті молодші бойові побратими не раз запитували у сивочолого бійця, чому він вирішив іти на війну. «Дід» розповів цю історію студентам і школярам:

 – Коли мене запитували в АТО, дід а навіщо ти воюєш, то я показував фото на якому солдат тримає малюка, і вони посміхаються одне одному, і казав – заради дітей та внуків.

Цікавою виявилася історія пана Івана про те, як солдати жили в окопах. Молоді полтавці дізналися, що бійці АТО живуть у власноруч виритих землянках, разом готують польову кашу, а взимку, коли у них закінчується вода, навіть розтоплюють сніг, щоби заварити чаю або кави.

2

Іван Деблюк також зауважив, що не визнає терміну АТО, і воліє вважати конфлікт на Сході російсько-українською війною, і попросив молодь не забувати імена тих героїв, які віддали своє життя, захищаючи Україну та Полтавщину.

Іван Деблюк вже не раз ставав героєм журналістських матеріалів. У червні 2016 року водій однієї з полтавських маршруток відмовив герою у безплатному проїзді, а  спільник шофера побив демобілізованого бійця, коли він хотів записати номери маршрутки.

Тоді справа дійшла до поліції, а представники компанії перевізника зустрічалися з Іваном Деблюком, просили вибачення та обіцяли покарати водія.

Коментувати

18 листопада 2017
17 листопада 2017