Полтавська молодь оживила творчість американської поетеси-самогубці

0

В рамках відеопроекту #Встол полтавська мистецька молодь згадала творчість американської поетеси Сильвії Плат.

Сильвія Плат (фото gefter.ru)

Статус Сильвії Плат на Батьківщині дуже високий — критики ставлять її в один ряд з найвизначнішими американськими авторами. Але, не дивлячись на визнання серед американців, ім’я поетеси майже невідоме українському читачу.

Сильвія народилася 27 жовтня 1932 в благополучній родині. В школі вона була «зірковою дівчинкою» — добре навчалася, вигравала всі конкурси, писала та друкувала вірші. У 18 років Плат навіть стажувалася як позаштатний редактор в Нью-Йорку, отримавши перемогу на конкурсі оповідань. Але цей, здавалося б успішний, період характеризується для дівчини глибокою депресією. Вона вчиняє першу спробу самогубства.

Наступним важливим етапом в житті Плат стало знайомство з поетом Тедом Х’юзом, який став її чоловіком. Але їм не вдалося побудувати міцні стосунки. Після того як Тед пішов, Плат залишилася одна з двома дітьми та знову впала в депресію. Не дивлячись на це, вона продовжила писати вірші. Саме тоді були написані тексти, які увійдуть в усі хрестоматії американської поезії.

В 1963 Сильвія вчинила самогубство. Вона заткнула щілини між дверима і підлогою ганчіркам і засунула голову в духовку газової плити.

В 1982 збірка її віршів, яку підготував Х’юз, отримала Пулітцерівську премію. Це був унікальний випадок. Зазвичай автори нагороджуються Пулітцером за життя, але для Плат зробили виключення.

Режисер відеопроекту #Встол Сергій Макаренко розповідає, що молодь вирішила показати творчість Плат, бо її життя виявилось надто коротким, щоб реалізувати величезний потенціал:

– Плат — велика поетеса своєї мови, але при тому людина з поламаною долею. І хто знає, скільки б ще шедеврів написала Сильвія, якби не пішла з життя так рано, — розповідає Сергій.

Довідка: проект #Встол — ініціатива полтавської молоді, спрямована на ознайомлення якомога більшої кількості людей з творчістю талановитих авторів, які або не змогли заявити про себе за життя, або були незаслужено забуті після смерті.

Денис Старостін, незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»

Коментувати

24 вересня 2017
23 вересня 2017