Полтавська битва та Євромайдан

0

Розуміючи ті наслідки, які принесли Україні Полтавська битва та договір гетьмана Івана Мазепи зі Швецією, стає зрозуміло, чому проросійська спільнота переважно негативно сприйняла події Євромайдану 2013-2014 років.

Іван Мазепа, день народження якого відзначаємо 20 березня, його зовнішня політика та геополітичний вибір, не залишають у спокої ні істориків, ні націоналістів, ні адептів «русского мира». Події трьохсотлітньої давності підказують, як уникнути прикрих помилок.

Полтавська битва та Євромайдан

Полтавська битва та Євромайдан

Мазепа у фокусі російських істориків

Частіш за все об’єктивних істориків не буває. Але у випадку з дослідженням Мазепи все інакше. Справа в тому, що більшість російських істориків писали і пишуть про Мазепу з ідеологічних позицій: зрадник, запроданець, Юда. Більшість українських істориків навпаки — героїзують. І дуже добре, що при цьому є науковці, які безпристрасно вивчають діяльність та політику гетьмана. Наприклад, вітчизняні фахівці Тарас Чухліб та Віктор Горобець.

У Росії найбільш неупереджено постать Мазепи дослідила Тетяна Таїрова-Яковлєва. Її праця «Іван Мазепа та Російська імперія. Історія зради» відома у наукових колах української та опозиційної російської інтелігенції. Ще б пак. Дослідниця робить сміливі та приголомшливі для більшості висновки:

— На противагу існуючим міфам, його гетьманство дало приклад плідної військової, економічної та культурної співпраці України і Росії, а сам гетьман зробив вагомий внесок у формування Російської імперії.

Цю тезу підтверджують історичні джерела, які, до речі, лежать на поверхні.

mazepa3

Мазепа в свій час стає найважливішим радником Петра в організації військових походів на Південь, у зовнішній політиці і в реформуванні російського православ’я.

#Зрада, на чиєму ти боці?

Російські історики звикли писати про зраду Мазепи. А ми поговоримо про зраду Петра І. У договорах, які уклали козаки і царська влада, сказано що Москва — гарант безпеки Гетьманщини. Але, коли виникла загроза польського вторгнення, Петро І прямо відмовив гетьману у захисті козаччини.

Мазепа вперше після Хмельницького зміг об’єднати усю Україну. Поляки попросили Петра І вислати війська для придушення повстання Семена Палія на польській частині України. Козацьке військо зайшло на Правобережжя — і там залишилося. Наступного року Мазепі дали добро на покарання магнатів з опозиції до польського короля. Скориставшись нагодою, 30-тисячний козацький корпус зайняв Волинь та частину Галичини.

Однак, у січні 1708 року Петро І наказує Мазепі вивести свої полки з Правобережжя. Та ж Тетяна Яковлєва стверджує, що цар видав указ про звільнення Києва і деяких інших міст з-під юрисдикції Москви. Фактично, міста вийшли з-під влади гетьмана.

Загроза нависла і над козаками: Петро мав намір перетворити їхні полки на звичайні драгунські. Козаки, що звикли до воєн з легкими жвавими татарами та турками, не могли битися на рівних проти шведської піхоти. Це призвело б до ліквідації козацької верстви і повного підкорення України Росією.

Полтавський міф

Історик Сергій Соловйов писав, що після перемоги Петра І у битві під Полтавою «у Європі народився новий великий народ». Популярною залишається думка про те, що Полтавська битва відіграла велику роль у долях народів Російської імперії.

Такі інтерпретації значення перемоги під Полтавою досі побутують у головах росіян. А через те, що Мазепа та запорізькі козаки об’єдналися зі Швецією і виступили проти Московського царства, росіяни і до сьогодні в основному розцінюють дії гетьмана за зраду. Звідси почалися анафема, репресії проти його прихильників, звідси виник термін «мазепинство» як синонімом зрадництва.

mazepa5

Ті ж події закріпили у головах росіян ідею, що українці не можуть ні з ким, крім Росії, укладати міжнародні договори та союзи. Якщо українці укладають договір не з Росією — це зрада.

Міф про Мазепу у певному вигляді еволюціонував в реакцію росіян на події Євромайдану. Тому північні сусіди негативно сприйняли наші прагнення до євроінтеграції, охрестивши їх зрадою.

Полтавська битва спонукала українців обрати страждальну модель поведінки. Гетьманщина втратила залишки державницької автономії. Та куди більшою у головах українців стала втрата можливості створити незалежну Гетьманщину у союзі зі шведами, коли б війська Карла ХІІ перемогли армію Петра І.

Частина українського населення тоді зазнала переслідувань, але найгірше було далі. Будь-які спроби боротьби за незалежність, ідеї самостійної української держави могли каратися політичними репресіями. Цей стереотип надовго закріпився у головах українців.

Чи потрібна зараз переосмислення цих міфів? Примирення та побудова діалогу часто супроводжуються переосмисленням минулого. Але руйнуючи певний стереотип, треба давати щось взамін. Якщо Мазепа для росіян не зрадник, то хто? Герой? Навряд чи. Щонайбільше, обидві сторони визнають, що кожен чинив відповідно до свої політичних амбіцій. Тоді буде сенс не клеймувати нікого у розрізі «герой-зрадник».

З іншого боку, зміна поглядів росіян на Мазепу може стати знаком, що вони визнають української державницької ідеї. Тоді доведеться вибачатися за убивства, репресії, відмовлятися від імперських амбіцій. Росіянам доведеться повністю переосмислювати своє минуле.

Українцям же доцільно говорити про деконструкцію нашого міту страждання. На щастя, ми ще тільки конструюємо свій погляд на минуле, пишемо історію. У Полтаві поставили перший пам’ятник Мазепі, і яким би він не був – це тільки початок.

Колаж та інфографіка: Рузанна Давітян 

Коментувати