Політолог університету ООН розповів про реформи на шляху до ЄС та сказав, коли Україна отримає безвізовий режим

Доцент європейської філії університету ООН в місті Белград (Сербія), болгарський політолог Тошко Крістєв завітав до студії інтернет-видання «Трибуна».

Він розповів про реформи, які реалізувала Болгарія на шляху до євроінтеграції, оцінив процес реформування політичної системи в Україні й дав прогноз, коли саме Київ отримає безвізовий режим є ЄС.

Тошко Крістієв

Інтеграція означає, що ми створюємо систему, яка покращує рівень життя на відміну від того, який був при соціалізмі. Кожна копійка, що надходить з Європи має бути розумно вкладена у виробництво.

За яких обставин Болгарія взяла курс на Євроінтеграцію? І коли це було?

Це було дуже давно, у 1997-му році. Основні політичні організації Болгарії згодилися, що необхідно долучатися до Євросоюзу та НАТО. Це був стратегічний вибір Болгарії. Болгарія тоді знаходилась у тому ж положенні, що й інші посткомуністичні країни. Проблема була у тому, що суспільство не знало, що таке інтеграція. Люди розуміли, що вони отримають однакові гроші і все буде нормально. Але це не так і я вважаю, що у вас зараз відбуваються такі ж процеси. Інтеграція означає, що ми створюємо систему, яка покращує рівень життя на відміну від того, який був при соціалізмі. Кожна копійка, що надходить з Європи має бути розумно вкладена у виробництво. Якщо ми це не зробимо і не роз’яснимо, то ніхто не буде надавати фінансування. У Болгарії цей процес втілювався досить важко, адже і політики і організація спочатку не зрозуміли цю просту формулу, що європейські кошти вимагають відповідності певним стандартам. Ми підвищили стандарти, але ще не досягли стандартів західної Європи.

4

Шлях у Європу можна описати двома словами: реформи та стандарти. Давайте поговоримо про реформи та стандарти, які мали місце у Болгарії. В першу чергу необхідно було стандартизувати законодавчу базу, щоб вона співпадала із законодавчою базою Євросоюзу. Розкажіть про це.

У Болгарії не було підготованих кадрів, які б могли брати участь у гармонізації законодавства. Тоді дуже багато було європейських проектів, які мали місце перед європейським з’їздом, багато організацій проходили навчання у західних партнерів. Це створило умови для того, щоб багато людей пройшли навчання і змогли взяти участь у законодавчій реформі. Це дуже кропіткий процес, адже така законодавча реформ

А означає, що необхідно міняти всі процеси та організації, але це не може відбуватися надто швидко. Цей процес необхідно розглядати так щоб зміни законодавства відбувалися не лише на папері.

На шляху цього реформування виникали і конфлікти, адже стара система чинила певний спротив. Це була боротьба, адже політика була така, що гармонізація законодавства мала розпочатися. Цей процес підтримала особливо молодь.

Вибори допомагають Україні боротися з корупцією.

Які політичні партії захищали старе законодавство і були проти інтеграційного курсу, а які партії були за?

Рушійною політичною силою у напрямку євроінтеграції став Союз Демократичних сил Болгарії. Вони організовували з’їзди та підтягували нові партії. Основними противниками були комуністична партія, зараз вона зветься соціалістична. Можна сказати, що вона була проти, але у результаті вона і сама змінилася і наразі вона схожа на європейську партію.

Які основні закони змінилися у напрямку євроінтеграції?

Перш за все ми змінили кілька пунктів конституції. Це дало змогу гармонізувати законодавство, адже наша нова конституція, яку ми прийняли у 90-х не була прописана досить чітко, щоб простежити як саме визначилася Болгарія, у якому напрямку їй необхідно рухатися. Було дуже складно болгарську конституцію змінити. З 240 депутатів необхідно було набрати 180 голосів. Постійно велися переговори між владою та громадськими організаціями. Інтеграція в Європу має відбуватися пліч-о-пліч з утворення громадянського суспільства. Якщо не буде громадянського суспільства, то інтеграція фактично неможлива.

Тошко Крістієв 2

Як проходив розвиток неурядових організацій?

Громадянське суспільство – це якраз сектор неурядових організацій. Вони дуже сприяли реформуванню і роблять це й зараз.

Що конкретно вони роблять?

Вони аналізують, пишуть і борються. Політичні партії мають структуру, яка передбачає залежність. Хочеш чи ні, партії залежні і тому вони не можуть цілком вільно висловлюватися. Там є ієрархія, своя структура і це нормально. А громадянські організації, неурядові як прийнято їх називати, вони мають іншу структуру, там є аналіз і вони мають більше свободи. Вони можуть вказати напрямок. Для багатьох партій це виявилося позитивним. Наприклад, необхідно заявити, що відбувається скорочення певного сектору, якщо це скаже партія, то вона на наступних виборах не отримає великої підтримки, це небезпечно для них. А якщо це аналізує та каже неурядовий сектор, то партії можуть посилатися на них.

А ці структурні реформи у Болгарії це більше ініціатива політиків, партій чи ініціатива та адвокаційна діяльність неурядових організацій?

Я думаю, що це спільна ініціатива. Партії, НУО працюють разом, і в них це виходить. Це складно робити поодинці, і тому в процесі реформування потрібна співпраця між державною та громадськими організаціями.

Важливий крок на шляху до євроінтеграції – це боротьба з корупцією. Розкажіть про досвід Болгарії в цьому напрямку.

Всі колишні соціалістичні країни мають корупцію, як головний атрибут політичного життя. Боротьба з корупцією – складний процес. Якщо цей процес не поглиблювати, то всі реформи будуть мати ,як у нас кажуть, косметичний характер. Боротьба з копупцією, на мійпогляд, має декілька етапів. І в цьому контексті важливими є вибори, бо вони очищують владу. Якщо одній й ті ж самі політики будуть довго затримуватися при владі, вони спочатку будуть боротися з корупцію, а потім піде процес консервації цієї боротьби. Тому, аби побороти корупцію, потрібні вибори.

Я думаю, що той стан , в якому зараз знаходиться Україна, дуже схожий на той, в якому знаходилася моя раїна в період Євроінтеграції. Вибори допомагають Україні боротися з корупцією.

Зараз середня зарплата в Болгарії складає 500 євро.

Боротьба з корупцією, це такий процес, він багатогранний, і одна з його граней – це реформа правосуддя. Розкажіть про реформу правосуддя в Болгарії.

Це була складана реформа, вона і досі триває у нас. У 90-роах ми змінили конституцію, і прописали, що суд – незалежна гілка влади. Але колишні партійні діячі, комуністичні лідері, представники служби безпеки все ж лишилися тісно пов’язаними із судовою владою. Там не було верховенства закону, там лишилися ті самі знайомства і зв’язки. Тож ми кілька разів змінювали цю систему. І зараз можу сказати, що структура та склад судів знімилася на 70 %. І найголовніше, можу сказати, що прийшли нові підготовлені кадри. Молоді люди включилися в цей процес. Він триває досі. Ми вимагаємо від держави, аби вона підтримувала ці процеси. Наші фахівці навчалися у Німеччині, Франції, а потім повернулися до Болгарії ,і включилися в реформи та новий процес роботи.

Тошко Крістієв 3

Як змінилися енергетичні стандарти Болгарії з моменту вступу до ЄС?

У соціалістичних країнах загалом ніхто й ніколи не ставив одного важливого питання: як ми використовуємо електроенергію, яка енергоємність цього використання. Питання енергоефективного та екологічного споживання ніколи не стояло перед Болгарією у соціалістичні часи. По ходу реформи це все змінилося. У будинках відбулася реконструкція, вони стали менше споживати енергії. Влада лібералізувала енергетичний ринок в країні. Тричі у нас підвищувалися тарифи на електрику. Це був шок для людей. Пересічний болгарин в середньому заробляв 200 євро на місяць, платив 20 євро за електрику, а після підвищення доводилося платити 60. Це був шок. Але ми пройшли через ці процеси. Зараз люди навчилися використовувати енергію так, що платять ті самі 20 євро. І це сприймається нормально, і це не впливає на падіння рівня життя.

А зарплати при цьому підвищили?

Так, звісно. Зараз середня зарплата в Болгарії складає 500 євро.

Ще один важливий процес – європейське інвестування в економіку Болгарії. Розкажіть в які галузі економіки вашої країни свої інвестиції робили такі країни, як Франція, Бельгія, Німеччина?

Великі інвестиції були зроблені в ІТ-сектор. Також багато грошей було вкладено в харчову промисловість та аграрний сектор. При цьому була проблема: коли інвестори прийшли у Болгарію, ми не мали підготовлених кадрів для роботи з інвестиціями. Тому мова зайшла про реформу освіти. Університети мали почати готувати таких фахівців, які би могли працювати з міжнародними партнерами Болгарії. Бо якщо таких кадрів немає, то процес іде дуже складно. Тож проводячи реформи, завжди важливо паралельно проводити реформи у освіті.

Що стосується України, то я бачу, що у вас іде процес освітніх реформ. Багато країн вам в цьому допомагає. Знаю, що Болгарія теж не стоїть осторонь даних процесів.

Думаю, що до середини наступного року Україна також отримає цей спрощений режим, а через два роки максимум ви повністю матимете безвізовий режим з ЄС.

Ви вже почали проводити паралелі з Україною, тож розкажіть, як зараз у Європі та Болгарії, зокрема, оцінюють шлях нашої країни до євроінтеграції?

У політичному плані Україна дуже важлива для Європи. В історичному та культурному плані – Україна давно в Європі. Політичні проблеми України пов’язані перш-за все зі стосунками з Росією. Це не випадково. Російська пропаганда не хоче бачити сильну та єдину Європу.

Шлях України в Європу не має альтернативи. Він продовжується, і Європа підтримує його. Україна швидше інтегрується в ЄС, ніж це робила Болгарія у свій час.

Як ви можете охарактеризувати процес реформ в Україні, та порівняти його з болгарським? Що спільного? Що відмінного?

Я думаю, що процес реформування в Україні дуже схожий на процес реформ у Болгарії. Звісно, ви хочете зробити все дуже швидко. Але треба пам’ятати, що це довготривалий процес. Багато Українських організацій, партій намагаються форсувати темпи реформування. У нас було щось схоже.

Ще одна актуальна тема на шляху до Європи – це отримання Україно безвізового режиму. Нам давно обіцяють безвіз, але поки що ми не отримали цього статусу. Коли і як Болгарія отримала безвізовий режим?

Болгарії теж важко далося отримання безвізового статусу. Розмови про цей режим розпочиналися ще на початку нашої співпраці з Європою, потім минуло 5 років, і тоді ми отримали безвіз. Спочатку нам дали спрощений режим перетину кордонів, а потім і вже безвіз. Думаю, що до середини наступного року Україна також отримає цей спрощений режим, а через два роки максимум ви повністю матимете безвізовий режим з ЄС.

Що означає це от полегшений режим?

Це значить, що ваші громадяни будуть отримувати візи легше, а з деякими сусідніми країнами можна домовитися про безвіз. Це може бути Польща, Румунія.

Отримання безвізу – це процес, який не модна характеризувати виключно як бажання, чи небажання політиків впроваджувати цей режим. Тут мають бути прораховані всі ризики, оцінена ситуація, виокремлені проблемні моменти, змодельовані всі ситуації та визначені наслідки. Думаю, що коли ви приведете свої законодавчі стандарти до стандартів ЄС, питання безвізу вирішиться швидше.

Не забувайте, що Вам потрібно зміцнити кордони – з Росією, Білоруссю. Я знаю, що ваш уряд працює над питанням безвізового режиму з ЄС.

Ми знаємо, що ви працюєте у Європейській філії університету ООН в місті Белград, Сербія. Розкажіть, як Серби ставляться до України, її євроінтеграційного курсу. Настільки нам відомо там є сильні проросійські погляди.

Так, у Сербії є певна специфічна політика, але це пов’язано з чинною владою. У Сербії багато організацій, які підтримують Україну. Не можна сказати однозначно, що Сербія повністю за Росію.

Якщо сербам хочеться в ЄС, то на них чекає довгий шлях. Дорога до ЄС – це перш за все робота спрямована на закріплення верховенства закону. Якщо хтось у Сербії підтримує Росію, то яке для цих людей може бути верховенство закону. Політичні кола Сербії це розуміють, і голос для підтримки Росії слабшає там.

Чого би ви хотіли побажати Україні?

Я бажаю, аби ви швидше приєдналися до Європи. Ви європейці, ви наші старі друзі. Ми дружимо з Україною ще з часів Київської Русі. Цей зв’язок буде міцнішати. За часів СРСР ми могли налагоджувати контакти тільки, якщо Москва дасть добро. Зараз же це питання – тільки наша справа.

Відео: Сергій Котелевець

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: