Покинувши домівки заради науки. Як Луганський університет переїхав до Полтави

0

У зв’язку зі складною ситуацією на сході країни вимушеним біженцем виявився цілий навчальний заклад – Луганський національний університет ім. Т.Г. Шевченка. Зібравши всю наукову міць: викладачів з сім’ями, студентів і багаж знань, тимчасові переселенці прибули на нове місце проживання. Як відбулася передислокація університету та про перші півроку у Полтаві журналістам «Трибуни» розповіли викладачі та студенти вишу.

Snimok_ekrana_2016-02-12_v_11_00_12

Як і інші студенти-переселенці Ірина та Діана переїхали до Полтави, щоб продовжити своє навчання на мирній території. Луганський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, у якому займаються дівчата, евакуювали до Полтави. Тож студенти та викладачі університету опинилися перед доленосним вибором – залишатися на окупованій бойовиками території чи переїхати до іншого міста.

Snimok_ekrana_2016-02-12_v_11_02_48

За даними Міністерства освіти і науки України 16 з 49 університетів Луганської та Донецької областей переїхали з тимчасово окупованих територій у інші міста України. Разом з вишами близько 36 тисяч студентів та близько 3 тисяч викладачів змінили своє місце навчання та роботи.

Переведення вишів із зони АТО до інших регіонів України розпочалося тоді, коли настало усвідомлення факту окупації, озброєні бойовики почали захоплювати університетські заклади. Процес евакуації вищих навчальних закладів виявився складним і невимовно болісним. Однак, сама ідея перенесення вишів, що перебувають на підконтрольній терористами території, виникла не у владних кабінетах, а в самих вишах.

Як відбувалася передислокація східноукраїнського вузу

Перед тим, як потрапити до Полтави, Луганський національний університет ім. Т.Г. Шевченка спочатку евакуювали у його філіал в Старобільск, за 80 км від Луганська. Однак вже за рік, через нестачу місць у гуртожитку, через брак аудиторій (в університеті на той момент навчалось понад 20 тисяч студентів, а саме містечко Старобільск має населення в 16 тисяч), представники вишу перевели студентів на очно-дистанційне навчання. Студенти приїжджали і займалися по черзі.

Зі слів директора, це був вимушений захід, та постійно так займатися не можливо, адже спеціальності пов’язані з творчістю вимагають стаціонарного навчання.

– Дистанційне навчання важке у тому плані, що ти постійно сидиш за комп’ютером, навчаєшся, виконуєш завдання, щоб в термін здати всі предмети. Можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, адже це впливає на поставу та на зір. Більше недоліків, ніж коли ти навчаєшся аудиторно, говорить Діана, студентка 3 курсу.

На нове місце

У 2015 році керівництвом було прийнято рішення, що два факультети (іноземних мов і інститут культури і мистецтв) переїжджають до Полтави. Однак фінансування для переїзду з боку держави не надходило, тож університет все це робив своїми силами.

– Наразі ми орендуємо приміщення у Полтавському університеті економіки та торгівлі, де з першого вересня вдалося повністю організувати навчальний процес для всіх спеціальностей, які представлені в інституті і на факультеті іноземних мов, – зазначила Інна Сташевська директор Інститут культури і мистецтв Луганського національного університету імені Т.Г. Шевченка.

2

Окрім приміщень для навчання викладачам університету безоплатно надали комп’ютерну техніку, також вони вільно користуються концертним залом, де постійно проводять спільні заходи і власні університетські заходи.

– Нам дуже подобається Полтава, красиве зелене місто, дещо патріархальне, компактне. Нам імпонує те, що знаходимося в центрі міста, де поруч всі комунікації і все дуже зручно, – зізнається Андрій Сташевський, завідувач кафедри музичного мистецтва, доктор мистецтвознавства.

Нова іститутська сім’я

Окрім викладачів до Полтави перебралися студенти всіх курсів. Полтавський університет економіки і торгівлі допоміг їм з гуртожитком. Зі слів директора вишу, всі знаходяться на рівних умовах, як полтавці так і переселенці, вона жодного разу не чула, що до студентів з Луганська якесь особливе ставлення. Вони як і всі інші платять за гуртожиток.

– 1 вересня 2015 року, коли розпочався навчальний рік, ми поступили на 4 курс і зрозуміли, що нарешті-то зможемо себе відчути нормальними студентами і вести нормальну студентське життя. Нас поселили в гуртожитку № 1, поруч з тими, кого ми вже давно знаємо. Завдяки керівництву інституту, нас дуже розумно розселили (по курсам, за фахом), тому ми відчуваємо себе абсолютно комфортно. У нас вже склалася тут така собі  «інститутська сім’я, – ділиться  Ірина, студентка 4 курсу.

1

Дівчина зізнається, що спочатку було важко пристосуватися до університету, до нових аудиторій, до викладачів загальних дисциплін. «Все нове завжди цікаве, трішечки лякає, але з часом я думаю що все буде добре ми звикнемо», – додала Ірина.

Діана ж перший рік проживає в гуртожитку, раніше «знімала» квартири. Зі слів дівчини, якби заняття не почали б проходити аудиторно, вона навряд чи продовжила б навчання.

Цього року на перший курс до вишу вступило дуже багато місцевих хореографів, на скорочений термін навчання. Зі слів директора, зараз у виші навчається не так багато полтавців, в основному це студенти з Луганська і Донецька, є також вихідці із західних областей. В Університеті дуже сильно змінилася ситуація з іноземними студентами. Зараз у них залишилося тільки 9 іноземців в Інституті культури і мистецтв, хоча у мирний час, ще в 2014 році – нараховували близько 200 чоловік. Серед них були і вихідці з Сербії, Йорданії, Іраку та Китаю.

– На жаль, вони всі злякалися того, що відбувається на сході України. Тож посольство їх всіх відкликало, – говорить директор університету.

Зважаючи на те, що частина викладачів вишу залишили в Луганську з різних причин, університет змушений був взяти на роботу місцевих викладачів зі складу музичної еліти Полтави. За цей час до університету влаштувалось викладачами понад 20 полтавців.

– Нам дуже приємно, що в наш колектив увійшли такі ось відомі полтавські музиканти, як Віталій Скакун, головний диригент Полтавського симфонічного оркестру, народний артист України, Вікторія (Ягодка) Новохатько солістка театру та інші, – говорить Андрій Сташевський, завідувач кафедри музичного мистецтва, доктор мистецтвознавства.

Snimok_ekrana_2016-02-12_v_11_03_13

Доктор архітектури, професор завідувач кафедри образотворчого мистецтва та професійної майстерності Василь Шулик

Полтавець Василь Шулик, один з тих, хто почав викладати в Луганському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Як зізнається чоловік, він просто прийшов і написав заяву.

– Цей університет я знав ще, до подій які у нас зараз відбуваються на ході. Я неодноразово бував у цьому виші у якості голови державної екзаменаційної комісії по кафедрі. Їздив головою ДЕК, знав викладачів, які працювали на цій кафедрі, знав ту азу яка існує. Це чудовий університет,зізнається доктор архітектури, професор завідувач кафедри образотворчого мистецтва та професійної майстерності Василь Шулик.

Чоловік багато років працює в університеті та взагалі не бачить різниці між студентами, що приїхали з різних куточків України.

– Вони із року в рік чимось різні та чимось подібні, і в усіх вузах у них є щось спільне. Коли дивишся на молоду людину то бачиш у переважній більшості якусь перспективу, наснагу до розвитку. Бажання освоїти щось нове, – додав Василь Шулик.

6 місяців у Полтаві

За останні півроку в  Луганському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка провели ряд заходів культурного творчого характеру, а на найближчий час заплановано дві наукові конференції міжнародного рівня:  на першу – чекають колег з інших вузів, відомих науковців, професорів і гостей з-за кордону, з якими вони підтримують контакти, друга конференція проходитиме для молодих учених, магістрантів.

Крім наукової сфери, вже 18 лютого керівництво вишу планує провести масштабний звітний концерт присвячений 95-річчю від дня заснування університету. Зі слів педагогів, такого великого концерту у Полтаві ще не проводили.

– Також на 15 березня плануємо конкурс для обдарованої молоді, який ми організовували у себе в Луганську, для підлітків, для дітей старшого віку, для студентів середніх навчальних закладів по всіх номінаціях, музичне мистецтво, хореографія і так далі, – говорить Андрій Сташевський.

Конкуренція

Після остаточно облаштування Луганського національного університету ім. Т.Г. Шевченка на новому місці деякі полтавські виші мали б відчути конкуренцію.  Однак з часу переїзду пройшло лише 6 місяців, тому викладачі вважають, що ще рано про це говорити.

– Я не можу нічого сказати щодо конкуренції з іншими полтавськими вишами. У нас трохи різні спеціальності та інша спрямованість. Ми готуємо артистів оркестру, концертних виконавців, оперних вокалістів, балетмейстерів, фахівців кіно- і телемистецтва. Для Полтави це навіть дуже великий плюс, ми не лише пропонуємо нові напрямки навчання, а й створюємо нові робочі місця, – констатує Інна Сташевська, директор університету.

Крім того університет планує все-таки повернутися до Луганська, звісно, якщо все заспокоїться. Багато хто з викладачів мріє знову опинитися вдома, тому що покинули там будинки, квартири, у багатьох на сході залишилися рідні, близькі.

У разі повернення керівництво вишу обговорює можливість залишити у Полтаві філію університету. Це принципово важливо для потенційних абітурієнтів і всіх тих, хто вступив у Полтаві. Тож є можливість, що їх випустять теж у Полтаві.

– Україна велика, сьогодні ми живемо в Полтаві, а завтра в Запоріжжі або на західній Україні, – говорить Інна Сташевська

Студентки Ірина та Діана також хочуть повернутися додому, хоча їм і подобається місто і полтавці. Дівчата зізнаються, що якщо знайдуть у Полтаві гідну роботу, то з задоволенням залишаться тут.

Автор: Олена Костиря

Відео: Максим Мовсесян

Коментувати

20 вересня 2017
19 вересня 2017