Пенсіонери та депутати: хто патрулює нічну Полтаву та скільки за це отримує?

У будь якому місті України громадяни можуть добровільно долучатися до його безпеки. Виходити на нічні патрулювання, фіксувати адміністративні порушення, допомагати поліції. Звичайно, усе це робиться на платній основі, а саме на гроші міського бюджету. У Полтаві теж діють відповідні громадські формування, про їх стан, результати діяльності, учасників ми й поговоримо.

Відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» громадяни свого міста можуть добровільно долучатися до його безпеки. Для цього потрібно бути учасником громадського формування, яке має дійсну реєстрацію. У Полтаві, насправді, таких  спеціалізованих формувань багато, але не всі отримують кошти з міського бюджету та мають приміщення для своєї діяльності.

Фінансування даних громадських формувань у Полтаві відбувається на основі міської цільової Програми «боротьби зі злочинністю та профілактики правопорушень на 2016–2020 роки». Якщо дивитися у документи Програми, то за чотири роки її існування мають витратити 2 054 790 гривень. Враховуючи усі райони міста:

Шевченківський район (громадські формування) – 612 900 гривень

Київський район – 669 600 гривень

Подільський район – 724 300 гривень

Також у 2016 році, згідно з паперами Програми, ГФ «Спеціалізований загін» «Полтавський козацький полк» отримав з бюджету 47 900 гривень, для забезпечення дотримання статутної діяльності та популяризації розвитку українського козацтва. Досить цікава причина для фінансування.

Тобто у кожному з трьох районів Полтави є опорні пункти, куди можуть звернутися громадяни за допомогою. Так, станом на липень 2019 року у Київському районі є 8 пунктів з охорони громадського порядку, Подільський має 10 пунктів і Шевченківський – 6. Чергують у таких пунктах по 2 години в день. Уночі йдуть патрулювати місто.

Як виглядають опорні пункти? Деякі з них мають ще більш менш пристойний вигляд і складається враження, що там дійсно іноді бувають люди:

Але більшість приміщень в занедбаному стані, а місце розташування деяких, м’яко кажучи, дивне. Наприклад, пункт №2 (Шевченківський район) розташований у погребі:

пункт №2 (Шевченківський район)

Інші в підвалі житлового будинку:

Ще один пункт в напіврозваленому будинку, в якому скоро може відвалитися стіна:

На інших приміщеннях складається враження, що просто розмістили табличку і на цьому все. До речі, біля цього пункту ми були в різний час доби і жодного разу не бачили там гостей, а двері так і залишилися зачиненими:

Кошти з бюджету отримує конкретна людина, яка чергує на опорному пункті 2 години на добу.

– Багато пунктів дійсно в плачевному стані. Навіть, якщо просто візуально подивитися – видно, що туди багато часу ніхто не з’являвся. Дана Програма передбачала виділення субвенції на районні ради, а вони вже розподіляли кошти між 27 громадськими формуваннями (зараз їх вже 24, судячи з відповідей на запити – ред). Тобто кошти приходили конкретно на людину, яка вписана на цьому пункті, – пояснює Іван Сватенко, заступник мера з юридичних питань.

Ми вирішили проаналізувати результати їх діяльності за 2019 рік. Адже кожне формування раз в місяць надсилає до відповідної районної ради звіти. На наш інформаційний запит Шевченківська районна рада подала загальну таблицю одразу по всім 6 пунктам:

ГФ Шевченківської районної ради Полтави

У перерахованих роботах найбільшу кількість займає участь у відтворенні ДТП, далі йде охорона громадського порядку на масових заходах. Окремих звітів по кожному з формувань ми не отримали. Тому сказати, яке з них найбільш результативне не можемо.

За січень-червень 6 пунктів профінансовано на 192 000 гривень. Кожен місяць виплата склала по 4 000 гривень.

Головує шістьма опорними пунктами Сергій Данілов, член ГФ «Міська спецдружина».

Сергій Данілов

До речі, це формування має сайт. З фотогалереї якого ми можемо побачити приклад чергування на масових заходах. На жаль, фото на сайті тільки такої якості:

Фото: zaporozhci.org.ua

Але навіть по цьому фото можна зрозуміти, що члени ГФ не мають засобів захисту, єдине, що їх відрізняє від інших осіб – пов’язка на руці.

А на цьому фото є деякі учасники цього формування, які мають відповідати за окремі опорні пункти і яких ми точно можемо ідентифікувати: Віталій Заіка, Дмитро Шаталов, Сергій Данілов.

Фото: з соцмережі Фейсбук

Результати громадських формувань за 2019 рік залишають бажати кращого. По наданим звітам від Київської районної ради (8 опорних пунктів), ми можемо побачити, що деякі пункти за 4 місяці не мають жодного результату. Наприклад, ГПОП №9 за який відповідає Віктор Філенко, за свою роботу, судячи з документів, він отримував з січня по березень заробітну плату, але у звітах не зазначив жодного адміністративного порушення:

Квартальний звіт Віктора Філенка

У ГПОП №8 за 4 місяці провели тільки 6 профілактичних бесід. За цю ділянку відповідає заступник начальника штабу громадських формувань з охорони громадського порядку Анатолій Курінний.

Анатолій Курінний

За ГПОП №15 відповідає депутат Полтавської міської ради Віталій Павлій. Його пункт за 4 місяці провів лише 3 профілактичні бесіди.

Віталій Павлій

Ми зателефонували депутату міської ради, щоб дізнатися подробиці його роботи на опорному пункті. І ось, що з цього вийшло:

– Якщо ви не знаєте, то кожен пункт обмежений територією, тому не в кожен пункт може звернутися громадянин. Цю роботу ми проводимо досить давно з 2005 року. Раніше по 5-10 разів зверталися громадяни, зараз звернення зменшилися. Тому що сама наявність опорного пункту говорить про те, що ти можеш отримати покарання, коли вчинюєш протиправні дії. Тому в нас в рази зменшилася і профілактика, і безпосередньо порушення. Так, крадіжки, домашні травми та бійки є, але вони наскільки зменшилися, що іноді вже буває в диковинку, коли щось трапляється.

Стосовно нічних патрулювань Віталій Павлій повідомив наступне:

– Яке має відношення опорний пункт до нічних патрулювань? Ви знаєте графік роботи? Працює пункт 4 години на день. У кого воно є, будь ласка до них і звертайтеся.

Хоча майже в кожному звіті, наприклад, Подільської ради, були наявні нічні патрулювання поряд з меморіальними дошками, або в Київській раді надали маршрут по кожному опорному пункту, звідки і куди рухається чергування.

Також він вважає, що опорний пункт може фіксувати і кримінальні порушення, хоча в Законі України, чітко прописано повноваження громадських формувань тільки на адміністративні порушення:

Інформація із Закону України

Хто ще з депутатів долучений до опорних пунктів? В’ячеслав Троян, депутат Київської районної ради, відповідає за ГПОП №12 за квартал має 8 профілактичних бесід:

Вячеслав Троян

Сергій Онацко, депутат Київської районної ради, відповідає за ГПОП №14 має за 4 місяці – 9 бесід з порушниками.

Сергій Онацко

Результати роботи є у ГПОП №10 (керівник Станіслав Молнар). Він представляє ГФ «Полтавська Січ», ми ще згадаємо це формування трохи згодом.

За квартал роботи затримано 43 порушники громадського порядку та проведено 43 бесіди:

Квартальний звіт Станіслава Молнара

У Подільській районній раді нам надали окремий звіт за кожен місяць по кожному опорному пункту, а їх в районі 10.

Громадські формування Подільської районної ради

Цікавим є ГПОП №18, за який звітувався лише два місяці Валерій Іванович Глушко (ГФ «Червоний Шлях»). Останній звіт був у лютому. Куди ж поділися інші? Невідомо, адже у відповідь на запит більше жодних документів не було.

– Насправді у громадських формуваннях купа людей. Ось, наприклад, у 2018 році маємо 1300 учасників. У нас більшість формувань створювалися, щоб видавалися дозволи на травматичну зброю, тому людей, які чергують на пунктах одиниці, а інших учасників більше тисячі, – коментує Іван Сватенко.

До речі, майже всі ГФ, які залучені у цьому районі отримали реєстрацію у квітні 2018 року.

Цікавим ще є те, що іноді деякі опорні пункти виконували роботу комунальних служб. Так, наприклад ГФ «Новобудова» керівником якого є Адамян А.А. (член спостережної комісії Подільської районної ради) прибирали сніг, обрізали дерева, садили квіти тощо:

Або просто вписують вітання з 8 березням, як частину роботи опорного пункту:

До речі, більшість звітів у цьому районі написані просто від руки на звичайному листку в клітинку. Ніяких печаток чи розпізнавальних символів громадського формування немає.

Результативним в цьому районі можна назвати пункт ГФ «Вороніна» (Карпова Л.Г). У звітах хоча б наведені історії допомоги громадянам:

ГФ «Поділ» (Панченко Р.З.) здебільшого займається перевіркою законності зберігання зброї разом з поліцією. Мають певну кількість складених протоколів:

Сергій Андрущенко, керівник ГФ «Залізничників» розповів про діяльність свого пункту:

– До нас звертаються. Питання дуже різні і їх багато, бо це селище: питання землі, її розподіл, де чиї ділянки. Поліція допомога. Звертаємося і до дільничного інспектора поліції – викликаємо, коли треба. У нічні патрулювання ми ходили, зараз трошки менше. Патрулюємо по-різному і самі, і з поліцією. Фіксуємо тільки адміністративні порушення, бо ми не маємо великих повноважень. Загалом, за місяць до 10 ситуацій виникає з порушеннями.

Активним є пункт ГФ «Доброволець» (Степанов В. В.). Який судячи зі звітів тісно співпрацює з поліцією, ще й встигає поговорити з водіями стосовно пільгових перевезень.

Загалом, більша частина опорних пунктів зазначає у звітах проведення профілактичних бесід з порушниками. Це основна частина їх результативності, до того ж її ніяк не можна перевірити.

Дивлячись на усі ці факти, складається враження, що гроші з міського бюджету, м’яко кажучи, використовують не ефективно.

У поліції про співпрацю з громадськими формуваннями говорять наступне:

– Наразі патрульна поліція не здійснює спільні патрулювання з будь-якими громадськими формуваннями. Але ми відкриті до діалогу, тому що це було б дуже корисно, дивлячись на досвід інших міст України. У нас було на самому початку патрулювання з одним із громадських формувань, але ось вже рік-півтора ми разом не співпрацюємо. Якщо якісь громадські формування будуть проявляти ініціативу – ми будемо тільки за, – розповідає Катерина Григоренко, прес-офіцер управління патрульної поліції у Полтавській області.

Спроба змінити цю ситуацію була в Івана Сватенка, заступника мера з юридичних питань.

Іван Сватенко, заступник мера з юридичних питань.

– Ми розробили порядок конкурсу з визначення проектів на які буде йти фінансування. Міська рада сформувала б конкурсну комісію: з представників районних рад, органів національної поліції, одного представника від патрульної поліції та виконкому Полтавської міської ради.

Конкурсна комісія формувала б пріоритетні завдання для безпеки Полтави, які ґрунтувалися вони на статистиці поліції (карта з гарячими точками, яка показує, де саме в місті багато порушень).

– Поліція готова співпрацювати з громадськими формуваннями, але вони мають спершу побачити, що це за люди. Вони не будуть возити бабусь і дідусів у чергування, адже це небезпечно. На жаль, зараз на цих пунктах працює багато людей пенсійного віку. Вони коли приходили до нас на комісію – це було видно. Хоча є і дієві формування. І їх можна було нормально задіяти, якщо змінити порядок і проводити конкурс.

Що передбачає порядок: громадські формування, які мають бажання отримати кошти з бюджету міста, мають подати свою пропозицію з урахуванням тих пріоритетних завдань безпеки, які виставляє міська рада. Їхні пропозиції публікуються на сайті. Наприклад, ГФ може патрулювати вул. Сінну, прописує кількість патрулів, години і скільки це буде коштувати. Усі учасники подають проекти, які підтверджуються органами влади, які будуть залучені до реалізації проекту. Наприклад, від поліції.

– Тобто, коли ми отримуємо такий лист підтвердження, ми розуміємо, що поліція автоматично погоджується проводити спільні заходи з конкретним формуванням.

Коли ГФ подали описи проектів, проводиться конкурс в три етапи. Перший – відповідність пріоритетним завданням, другий – публічний захист(керівник проекту робить відкриту презентацію). Третій – оцінювання з урахуванням фінансової доцільності (дорожча/дешевша пропозиція).

– Складається рейтинг, тобто у нас буде не один переможець, а декілька. Наприклад, маємо 27 формувань, з них формується рейтинг пропозицій. Він затверджується виконавчим комітетом. Наприклад, три перші ГФ, які отримали найвищу кількість балів у конкурсі й вклалися у визначену бюджетом суму – отримують замовлення на чергування. Якщо кожне формування коштуватиме по 100 000 гривень, а в бюджеті закладено 600 000 гривень, то тоді отримують 6 формувань замовлення.

Один з опорних пунктів в Полтаві

Така система взята з постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення конкурсу з визначення Програм розробленими інститутами громадського суспільства». Вона діюча і рекомендована для органів місцевого самоврядування.

– Конкурс це завжди конкуренція і збільшення якості тих послуг, які ми отримуємо. Ми взяли цей порядок за основу й адаптували під громадські формування. Тобто так само, як держава фінансує ГО, міськрада рада Полтави фінансувала б формування з охорони громадського порядку.

Варто зазначити, що дані зміни вже декілька разів виносилися на комісію, але рішення з погодженням постійно відтягують. Коли був час вносити зміни в Програму, бо на 2019 рік фінансування не прописали. Комісія тоді пояснила, що людям треба виплатити заробітну плату, а з лютого вже можна буде говорити за конкурс.

– Комісія проголосувала, але коли презентували новий порядок, вони знову сказали, що пройшло вже 2 місяці. Хоча ж обговорили, що після лютого фінансування припинемо. І знову треба почекати і заплатити людям. Оскільки, вже липень, то все одно ми не встигнемо провести конкурс. Адже на це потрібен час. Тут не йшла мова про припинення фінансування. Якщо у вас є люди, які можуть виконувати таку роботу, то хай подаються на конкурс і будете отримувати кошти. А так у нас з понад 20 наявних пунктів, дієвих може 5.

Після таких пропозицій змін фінансування на сайті Полтавської міської ради почали збирати підписи за відкликання Івана Сватенка. Автором петиції виступив Сергій Данілов:

— В той час, коли злочинність у місті зростає, паралізував діяльність всіх 27 громадських формувань з охорони громадського порядку у місті, всупереч рішенням депутатських комісій. Це зроблено з метою лобіювання партійних інтересів через введення конкурсу для сприяння діяльності та фінансування ГФ «Січ», керівником якого є депутат від Самопомочі Д. Лаптєв, що є грубим порушенням закону. На заохочення членів громадських формувань в бюджеті передбачено на 2019 р. 648 тис. грн., які він намагається направити лише на ГФ «Січ». При обговоренні питань на депутатських комісіях неодноразово проявляв некомпетентність в справах за які відповідає.

Ми перевірили доцільність його слів. Виявилося, що дійсно Дмитро Лаптєв є керівником ГФ «Січ» (зареєстроване у 2015 році).

Посвідчення керівника громадського формування

У цього формування є сторінка в Фесбуці, де розміщенні фото звіти з патрулювань, також фото з тренінгів, які проходять його учасники. На фото помітно, що до формування входять молоді, фізично підготовлені хлопці:

Фото: Фейсбук сторінка ГФ «Полтавська січ»

Фото: Фейсбук сторінка ГФ «Полтавська січ»

Окрім цього, є інформація для безпеки полтавців. Наприклад, місця на карті, де зафіксовані випадки нападу на жінок ґвалтівника у мікрорайонах Левада та Поділ у Полтаві.

Фото: Фейсбук сторінка ГФ «Полтавська січ»

Інформація про спільну партію Івана Сватенка і Дмитро Лаптєва теж підтверджується. Але дивлячись на результати формувань, які зараз отримують кошти з бюджету та на їх учасників, виникає логічний висновок: може краще дати дорогу фізично підготовленим формуванням і зробити фінансування на конкурсній основі для підвищення якості охорони Полтави.

Адже в місті дійсно є не одне якісне формування. Разом вони можуть приносити результат і затримувати порушників.

Але поки полтавці за свою безпеку віддають кошти районним, міським депутатам, пенсіонерам. А опорні пункти, куди мешканці міста можуть звернутися за допомогою –  в занедбаному, розваленому стані.

Розслідування створено за підтримки регіонального проекту BIHUS.info

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: