Олександр Мамай. Найцікавіше за п’ять років.

1

Незважаючи на висновки експертів, міським головою вдруге обрано чинного мера. Переобрання Олександра Мамая ще у минулому році здавалося фантастикою, оскільки він отримав великий шквал критики та негативу як під час Революції Гідності, так і у постреволюційний період. Однак усе це не завадило Мамаю отримати понад 60% підтримки полтавців у другому турі виборів у 2015 році. Спробуємо пригадати, як розвивалися події останніх п’яти років.

 Що було до 2010 року?

     Прізвище Мамай було на слуху полтавців дуже давно. Олександра Федоровича знали як бізнесмена, який пройшов шлях від маляра, вантажника та двірника до олігарха місцевого масштабу. Громадська думка про його особистість різко коливалася від благодійника до представника кримінального світу. У 2006 році тоді ще бізнесмен випробував свої сили на виборах міського голови Полтави, але незадовго до повторних виборів зняв свою кандидатуру на користь Віктора Животенка, якого на той момент підтримав «мастодонт» місцевої політики, перший та багаторічний на той час міський голова Анатолій Тихоновича Кукоба.

мечтает

Фото: today.pl.ua

 Вибори 2010 року. Матковський проти Мамая. Початок.

    Передвиборча кампанія 2010 року запам’яталася полтавцям, в першу чергу, битвою двох кандидатів, прізвища яких починалися на «М». Чинний мер Андрій Матковський був підтриманий БЮТом, натомість Олександра Мамая висунула невідома но той час у Полтаві партія “Совість України”, а також підтримала Партія Регіонів. Обидва кандидати вдалися до жорсткої критики опонента, а Мамай використав гречку своєю основною зброєю. Також було відомо про підтримку останнього місцевим бізнесменом, мільйонером Андрієм Веревським, який на минулих виборах привів до влади саме Матковського, але цього разу вирішив змінити фаворита. Результати виборів були шоком навіть для самого переможця. Майже 62 відсотки голосів полтавців за Мамая, та 24 із 25 мажоритарних міських округів виграних партією “Совість України”. Загалом партія переможець виборів виборола 37 депутатів міської ради. Олександр Мамай отримав повний набір інструментів влади у місті. Андрій Матковський набрав тоді лише 14 відсотків.

Фото: poltava.info

Фото: poltava.info

Перші призначення та перші конфлікти у команді.

     12 листопада 2010 року вже в новому для себе амплуа Олександр Мамай провів свою першу прес-конференцію. Разом з ним у якості спікерів на ній були присутні довірена особа на виборах та пізніше радник мера Юрій Ісаєв і керівник прес-служби Полтавської міськради Віктор Кікоть. У вступному слові Олександр Мамай подякував полтавцям за надану високу довіри і підкреслив, що вибори пройшли чесно.

Також на прес-конференції Олександр Мамай представив своїх чотирьох заступників, а саме: першого заступника, заступника з юридичних та соціальних питань та керуючого справами. Перший заступник  –  В’ячеслав Стеценко. Заступник з юридичних питань  –  Дмитро Трихна, а ще один заступник з гуманітарних питань, депутат Полтавської обласної ради та голова Полтавської обласної організації партії «Совість України» Діонісій Каплін. Згодом секретарем міської ради була обрана Оксана Деркач –представник Партії Регіонів.

photo

Оксана Деркач, Олександр Мамай, Діонісій Каплін

Першою ластівкою внутрішніх непорозумінь стало звільнення із посади заступника міського голови Діонісія Капліна, якого називали головним політтехнологом переможної кампанії Мамая. Тепер вже екс-заступник мера пояснив свою відставку бажанням працювати над дисертацією на тему: «Військовополонені Першої світової війни на території українських земель 1914-1918 роки». Проте із інших джерел надходила інформація, що у команді Мамая відбуваються перші конфлікти.

Згодом заяви про виключення із фракції написали депутати міської рад Володимир Івченко та Ігор Лебедик, якого на одній із сесій Мамай пообіцяв помножити на нуль. Через деякий час, за збігом обставин, вночі згорів автомобіль депутата міської ради Ігоря Лебедика.  Через два роки Дмитро Трихна також пішов із займаної посади.

мамай тачка

Ігор Лебедик і його згорівша автівка (фото: telegraf.in.ua)

Битва за ринки, або «хто відповідає за базар».

   Першим гучним кроком на посаді мера стало намагання комуналізувати деякі ринки м. Полтави. Під прицілом в першу чергу опинилися центральний ринок «Полімпекс», ринок «Мотель» та книжковий ринок на вулиці Новий Базар. За задумом Мамая, земля, на якій розташовані перераховані вище ринки, повинна відійти у комунальну власність, за рахунок чого збільшаться надходження у місцевий бюджет. Ідея викликала різкий спротив у власників ринків Володимира Головка (“Полімпекс”), Віктора Бажана (ринок “Мотель”) та Ірини Мироненко (“Книжкове джерело”). Через сесію міської ради договори оренди між містом та ринками були розірвані, а власники ринків звернулися до суду. Усі троє звинуватили чинного міського голову у спробі рейдерського захоплення своєї власності. Майже одразу почалися судова тяганина, битва юристів та спроби міліції встановити контроль міста над ринками. Першою «здалася» Ірина Мироненко, яка на певних умовах домовилася із міською владою про подальше функціонування свого бізнесу. Через деякий час Віктор Бажан також заявив, що ринок “Мотель” знаходиться у його власності, а питання землі під ним буде вирішено сесією міськради у найближчий час. Доля ринку «Полімпекс» остаточно невідома і по нинішній день. Полтавський господарський суд визнав права власності на ринок за комунальним підприємством «Полтава-сервіс», але згодом Харківський апеляційний суд визнав дійсним договір оренди між містом та ПрАТ «Полімпекс». Далі справу розглядали Вищий господарський та Вищий адміністративний суд України, які також винесли протилежні рішення. Отже, крапка у справі, хто є власником ринку, не поставлена, а серед містян поширюється інформація, що торговці ринку платять кошти обом підприємствам.

ринок

Фото: poltava.to

Мамай, Партія Регіонів та фіаско виборів 2012 року.

   Із початку 2012 року весь політичний «бомонд» України готувався до виборів у Верховну Раду України. Попередньо до закону про вибори були внесені зміни, згідно з якими половина із 450-ти депутатів парламенту обираються за партійними списками, а інша половина за вже забутою на той час мажоритарної системою – один депутат від виборчого округу. Отже, місцевим керівникам неформально були поставлені задачі: провести до ВР «потрібних» владі, на той період для Партії Регіонів, людей.

Про свій офіційний вступ до ПР Олександр Мамай заявив 21 липня 2012 року, сказавши при цьому, що «державою повинна керувати єдина політична сила — «Партія регіонів». Кандидатів від влади було доручено “супроводжувати” тодішньому покровителю, родичу та бізнес-партнеру Мамая  – Андрію Веревському. Ними стали полтавець, помічник народного депутата Веревського, Олександр Залужний та киянин, адвокат та голова Української аграрної асоціації, Володимир Макар. Кампанія того року мало чим відрізнялася від передвиборчих перегонів за крісло міського голови 2010 року. Тонни гречки, концерти Наталії Май, автобусні екскурсії та дитячі майданчики, а Олександр Мамай особисто «водив за ручку» кандидатів, які вже бачили себе нардепами. Відрізнявся тільки результат. Обидва протеже «Федоровича» зазнали поразки на виборчих округах.

мамай залужний

Олександр Мамай, Володимир Макар, Олександр Залужний (фото: poltava.to)

Макар програв 5000 голосів невідомому на той час голові Ковалівської сільської ради свободівцю Юрію Бублику, а Олександр Залужний дав життя одіозному УДАРівцю, а на теперішній момент лідеру “Партії Простих Людей” Сергію Капліну. Якщо б Мамай знав тоді, чим обернеться для нього перемога Капліна, доклав би значно більше зусиль у передвиборчій кампанії. Але маємо те, що маємо. Після цих виборів поширювались чутки, що за цей негативний результат умови продажу холдинга «Інтер-Агро», який належав Олександру Федоровичу Мамаю, у структуру «Кернел-груп»  були значно переглянуті головним спонсором виборчої кампанії Залужного і Макара Андрієм Михайловичем Веревським.

Мамай під час Майдану.

   Майже рік після виборів 2012 місто та його керівництво жило спокійним розміреним життям, і ні що не передвіщувало «великого шороху». Зв’язка Олександр Мамай – Олександр Удовіченко, який на той момент керував обласною адміністрацією за підтримки державної управлінської машини виглядала більш ніж монолітною. Літній пікет міської ради незначною мірою вплинув на позиції владної вертикалі, але команда «стабільності і порядку» все ж здавалася непереможною.

mamay

Вперше мітингувальники прийшли пікетувати міську раду 2 грудня 2013 року. Тоді депутати намагалися прийняти рішення щодо звернення про «Суспільно-політичну ситуацію в державі» з вимогою відставки Президента та парламенту, але голосування було провалене. В той же час чинний мер заявив, що не підтримує дії “Беркуту”, але спілкуватися із мітингувальниками відмовився. Відтоді події відбувалися переважно біля обласної адміністрації,  відносно не впливаючи на діючого мера. 25 січня після спілкування із губернатором Олександром Удовіченко, мітингувальниками було зайнято Полтавську обласну раду. Намічена на 30 січня запланована сесія міської ради пройшла відносно спокійно, пікетувальники та автомайданівці не намагалися захопити раду, обмежившись лише закликами на кшталт: «Мамай! Зброю складай!». Далі країну чекала низка трагічних подій, яка мала закінченням розстріл демонстрантів у Києві. У ніч на 20 лютого мітингувальники таки захопили приміщення міської ради. Згодом приїхав і сам міський голова, під галас «Ганьба!» публічно засудив дії Януковича, пообіцяв надати допомогу у блокуванні автобусів із «тітушками» та виказав наміри ініціювати позачергове засідання міської ради для висунення недовіри діючому Президенту. Сесія відбулася у суботу 22 лютого. У приміщення ради зайшло близько 200 майданівців, та першою вимогою висунули відставку секретаря міської ради Оксани Деркач.

мамай деркач

Оксана Деркач, Олександр Мамай (фото: poltava.to)

Проте Мамай відмовився ставити питання на голосування, а щоб виразити недовіру чинному секретарю не вистачило голосів. Але згодом Деркач сама написала заяву на звільнення. Потім засідання ради перетворилося на справжнє шоу із штовханиною, обсипанням мера гречкою, намаганням викинути міського голову у вікно та вимогами до Мамая написати заяву на звільнення. Згодом мера закрили у кімнаті, але він навідріз відмовився писати заяву. Далі учасники процесу за участю Андрія Баранова, Петра Ворони, Романа Чабановського та інших перебрали добру дюжину варіантів, що робити із мером, від збору підписів за відставку, арешту і переміщення у СІЗО до скликання у найближчий час позачергової сесії для вираження недовіри. Не один із варіантів не задовольнив усіх присутніх, тому близько 21.00 Мамая відпустили.

Через декілька днів Мамай відмовився звільняти Оксану Деркач, яка пропрацювала секретарем міської ради до кінця каденції мера у 2015 році. Мамай також залишився працювати, незважаючи на подальший тиск та намагання змістити його із посади.

Каплін проти Мамая. Льовочкін, «сперма на роті», Шамота на капоті.

    Взаємна «любов» обраного у 2012 році одіозного нардепа та борця за справедливість Сергія Капліна до Мамая почалася ще до Майдану. У вересні 2013 року Сергій намагався захопити міську раду під приводом боротьби із тарифами. Протистояння тривало і під час Революції Гідності. На засіданні Верховної Ради, яке відбулося після втечі Януковича і на якому вирішувалася доля країни, Сергій Каплін під час виступу за трибуною парламенту намагався звернути увагу всієї України до персони Мамая, тим самим прирівнюючи важливість питання до обрання виконуючого обов’язки президента та звільнення ув’язненої Юлії Тимошенко.

Сергій Каплін проти Олександра Мамая

Сергій Каплін проти Олександра Мамая

Каплін відіграв не останню участь у відкритті кримінальної справи проти мера, попутно «вкидуючи» у простір ЗМІ інформацію, що Мамай втік за кордон або ховається від слідства у туалеті. Згодом він заявив, що Олександр Федорович Мамай з’їхав з глузду. Боротьба набирала обертів, апофеозом якої став похід депутата із своїм прибічником, депутатом міської ради  Олександром Шамотою до кабінету міського голови, вирубавши сокирою двері та засипавши кабінет сіллю. За ці події нардеп отримав прізвисько «Сокира», а ролик процесу набрав безліч переглядів у YouTube, а також був продемонстрований на національних та навіть російських ЗМІ. Із того часу усі походи Капліна на сесії Полтавської міської ради неодмінно перетворювалися у яскраві екшн-шоу.

Особливої уваги потребує сесія 10 липня 2015 року. На сесію традиційно завітав Сергій Каплін та у рамках боротьби за підвищення тарифів на громадський транспорт перетворив сесію на театр трьох акторів: Олександра Мамая, Олександра Шамоти та, звісно, себе. Вистава видалась багатою на словесні перепалки, у рамках шоу Мамай називав Капліна «Льовочкіним» та поцікавився, чи привіз депутат гроші за вирубані двері кабінету міського голови Полтави, а нардеп запропонував замінити штани керівнику міста. Описувати детально взаємні пропозиції учасників конфлікту не дозволяє цензура. Після початку штовханини міський голова намагався на автомобілі із водієм покинути територію ради, попутно збивши помічника Капліна – Шамоту. Але машина була зупинена натовпом на чолі із Капліним, що знову перетворилося на дуель епітетів та припущень. Мамай поцікавився у нардепа,  на предмет наявності у нього на ротовій порожнині певної речовини, а Каплін підставив під сумнів традиційну орієнтацію міського голови. Згодом учасники спектаклю таки розійшлися, а полтавці чекають нові серії цього гостросюжетного серіалу.

Травмований Олександр Шамота

Травмований Олександр Шамота (фото: segodnya.ua)

      Судові тяганини.

Одним із найскандальніших фактів, пов’язаних з мером Полтави, є суд, який тягнувся 2 роки, щодо обвинувачення міського голови у скоєнні корупційного діяння, передбаченого ст.172-7 (Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

30 квітня 2014 року до Октябрського районного суду Полтави надійшов адміністративний акт, складений за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП відносно голови Полтавської міської ради. А саме це стосується падчерки Олександра Мамая – Ірини Климко, яка уклала з Полтавською міськрадою 7 договорів особистого строкового земельного сервітуту на вказані земельні ділянки загальною площею 492,25 кв.м для розміщення торгівельних павільйонів.

Суддя Лариса Гольник (фото: poltava.to)

Суддя Лариса Гольник (фото: poltava.to)

Проте ні перший (міського голову забрала швидка), ні наступний, ні подальші суди не відбулися. На це були різні причини: відпустка мера, зміна судді, прохання обвинуваченого перенести суд, декретна відпустка судді, хвороба захисника Олександра Мамая, перебування мера під час суду на іншому заході та інше. Також неодноразово можна було почути про те, що міський голова підкупив суддю. І, до речі, причиною відмови вести справу мера першої судді Лариси Гольник стало те, що вона подала заяву на обвинуваченого щодо спричинення тиску на неї.

Ну і врешті-решт набігавшись, Олександр Мамай все-таки прийшов на засідання Решетилівського районного суду, де суддя Беркута розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, здійснене міським головою Полтави. Проте суддя вирішив, що за півтора року спливли терміни накладання штрафу, і справу закрили.

суд мамай

Фото: bastion.tv

Вибори міського голови 2015. Від «темної конячки» до тріумфатора.

   Після внесення змін до “Закону про місцеві вибори”, міського голову у містах із населенням більше 90 тисяч було вирішено обирати у два тури. Із огляду на це, маючи великий «антирейтинг», Олександр Мамай мав невеликі шанси бути переобраним на наступний термін. Серед експертів існували думки, що міському голові навіть не ватро висувати свою кандидатуру. Але у політика була своя думка на цей рахунок.

Першим у виборчу кампанію вступив керівник громадської організації «Нова Полтава» Лев Жиденко, який зробив ставку на велику кількість бордів та проведення акцій із благоустрою дворів багатоповерхівок. До останнього залишалося відкритим питання участі у виборах екс-губернатора Удовіченка та народного депутата від ВО Свобода Юрія Бублика. Також декларував наміри балотуватися екс-мер та давній суперник Мамая Андрій Матковський.  На початку кампанії усі перераховані вище політики таки пішли у мери. Взагалі кампанія була найбруднішою за всю історію міста, «чорнуха» переслідувала полтавців на кожному кроці: у поштовій скринці, на ринках міста, у телевізорі та інтернеті, навіть на бордах.

mamai-matkovskiy-vybory

Цукор Мамая, аптечка Матковського (фото: poltava.to)

Олександр Мамай не став відходити від традиційної концепції  ведення передвиборчої кампанії, лише замінивши роздачу гречки на роздачу цукру. І ще дороги. За півроку до голосування у місті дивним чином почали ремонтуватися дороги, були відремонтовані традиційно розбиті вулиці Бірюзова та Шолом-Алейхема. Що ще зробив Мамай до виборів, мабуть, не зможе сказати жоден пересічний мешканець міста.

Перший тур голосування відокремив від кількості бажаючих стати мером тільки двох – Матковського і Мамая. За результатами першого туру Мамай набрав 25% проти 18 % Матковського – кандидата від провладної партії БПП-Солідарність.

Андрій Матковський підійшов до передвиборчої кампанії більш творчо. Кандидат провів масову піар-кампанію, видавав свою газету, зустрічався із мешканцями міста у дворах, роздавав аптечки. Ходили чутки, що у місті існує піраміда із підкупу голосів виборців, організована саме «солідарним» кандидатом. Але все це не допомогло здійснити реванш за програш 2010 року. Навіть повне застосування адміністративного ресурсу із боку обласної влади не переламало ситуацію у другому турі.

mamay_matkovskiy

16 листопада 2015 року результати другого туру стали відомі полтавцям:

Мамай – 63 %;
Матковський – 37 %.

мама победа

Фото: ukrinform.ua

Але теперішня ситуація значно відрізняється від ситуації у міській раді минулої каденції, адже замість 37 депутатів новообраний мер має тільки 7. І тепер прийняття рішень буде залежати, у першу чергу, від здатності політика домовлятися, враховуючи інтереси інших політичних сил. Ну і, звісно, захищати інтереси полтавців, які цього разу точно не дадуть розслабитися міському голові. А ми і надалі будемо пильно стежити за діяльністю Олександра Мамая та його опонентів.

Ната Гостило, Олексій Сердюков спеціально для «Трибуни»

17 липня 2018
16 липня 2018