Один день з головним лікарем онкологічного диспансеру

Головний лікар обласного онкодиспансеру Орест Вовк пояснив, чому зменшення кількості ліжко-місць підвищує ефективність, чого медики чекають від реформи і як стає реальністю те, що вчора здавалося «космосом».

Орест Вовк

Орест Вовк

У Полтавському онкологічному диспансері лікують всі види пухлин, окрім пухлин головного мозку. Цим займаються нейрохірурги, і така практика вважається нормальною для цілого світу. Все-таки головний мозок – окрема царина.

У диспансері – 420 ліжко-місць. Наразі 409 з них заповнені. Однак скорочувати їхню кількість не тільки можна, а й потрібно, упевнений головний лікар закладу Орест Вовк. Це жодним чином не погіршить якість надання допомоги, навпаки – зробить процеси набагато ефективнішими.

У п’яти операційних виконують по 10-12 операцій на день – залежно від складності втручання.

Глобальна задача найближчого року – ремонт хіміотерапевтичного відділення. Наразі воно розраховане на 40 стаціонарних місць. Однак цю кількість планують значно скоротити. Адже, за словами Ореста Вовка, нормальний європейський досвід такий: 20% хворих отримує хіміотерапію на стаціонарному лікуванні, а 80% – амбулаторно, тобто перебуваючи вдома. В Україні ж поки що інакша картина: фактично, всі 100% пацієнтів, яким потрібна хіміотерапія – стаціонарні хворі. Тобто, на кожного з них заводять історію хвороби, кожному потрібно виділити ліжко-місце, кожен повинен здати необхідні при госпіталізації аналізи. Мало того, що для державного та місцевих бюджетів це – занадто обтяжливо, так ще й стан самих хворих від такої практики мало покращується. Адже лікуватися вдома, маючи підтримку рідних – в рази легше. У першу чергу, психологічно.

Крім того, онкологи співпрацюють з колегами з відділення інтервенційної радіології (там, де роблять коронарографію і стентування). Судинні хірурги вже мають необхідний досвід у встановленні селективного катетера. Так званий порт розташовується на передній частині грудної клітини, через нього вводять необхідні ліки, і пацієнт може бути взагалі не прив’язаний ні до ліжка, ні до відділення. Таких пацієнтів тут уже троє, і саме вони – найперші претенденти на амбулаторне лікування.

Під час ремонту у відділенні хіміотерапії зроблять палату високодозної хіміотерапії. Вона, наприклад, потрібна пацієнтам, яких готують до пересадки кліткового мозку. Зараз отримати її полтавці можуть лише у столичних клініках. Адже для її проведення потрібні особливі умови. Кошти на це вже виділені.

  • Нові технології дають можливість оптимізувати процеси. Це значно більше, ніж просто «скорочення». Наприклад, кількість медичного персоналу при переході на амбулаторну форму лікування, швидше за все, навіть збільшиться. Застосування малоінвазивних технологій, сучасних препаратів, скорочення післяопераційного періоду – усе це швидко переконає нам, що 420 ліжко-місць вже просто не потрібні, – упевнений Орест Вовк.

Онкодиспансер нині переорієнтовується на малоінвазивні втручання за допомогою лапароскопії. Це – нормальна світова тенденція. За словами Ореста Вовка, майже не існує локалізацій, які не можна було б оперувати лапароскопічно. Звісно, є нюанси, деякі види втручань на підшлунковій залозі поки що не доступні у такому виконанні, але це зміниться у найближчому майбутньому. В цілому , ті операції, які раніше виконувалися у відкритому вигляді, зараз виконують лапароскопічно. На жіночих статевих органах, на нирках в обласному онкодиспансері їх почали робити раніше, а нещодавно вперше виконали втручання на прямій кишці.

У світі «відкритих» операцій, максимально травматичних для пацієнта – не більше 5%. Необхідність саме їх іще треба довести, каже лікар-онколог. І то, здебільшого йдеться про пересадку внутрішніх органів. Все інше – малоінвазивні втручання.

Але про таке обладнання диспансеру хіба мріяти – занадто дорого. Навіть про відділення абдомінальної хірургії тут говорять як про ексклюзивне, хоча, за великим рахунком, сьогодні кожна операційна мала б бути обладнана ендоскопічними стінками.

Тим не менше, зміни відбуваються. Уже проведено тендер на ремонт стаціонару радіологічного відділення. А минулого року в онкодиспансері відремонтували відділення променевої терапії – там, де стоять радіологічні установки. І показали підсумок губернатору. Щоправда, він, каже Орест Вовк, лінолеумом та новими вікнами не дуже захопився. Зауважив натомість, що не стіни наразі головне. Бо той факт, що для лікування онкохворих на Полтавщині використовують обладнання, якому вже 30 років – дійсно, сум. Хоч і перезаряджене – з обласного бюджету на цю потребу виділили 8 мільйонів гривень. І запропонував очільнику онкодиспансера підготувати доповідну записку про світові тенденції у променевій терапії.

Однак фінанси на лінійний прискорювач потрібні чималі. І не лише на сам апарат за 200-300 млн. грн.. За стандартами безпеки, прискорювач потребує зведення окремої будівлі. Глибина котловану – близько 5 метрів, товщина захисту від випромінювання – півтора метра.

Найважча ситуація – з ліками, у тому числі, для хіміотерапії. Річна потреба онкологічних пацієнтів Полтавщини у препаратах становить близько 20 млн. грн. Із них у 2016 році за рахунок держбюджету не було забезпечено нічого, а про 2017 поки що навіть не йдеться. Утім, частково птребу стараються «закрити» з бюджету Полтавської області. Інакше для більшості пацієнтів лікування було б непідйомним. 40% витрат і так лягає на їхні плечі. Зараз у диспансері чекають препарати, які начебто все ж були закуплені за рахунок коштів держбюджету 2016 року. Крім того, з обласного бюджету онкодиспансеру виділили 10 млн.грн., половину з яких витрали на закупівлю ліків для хіміотерапії. Надходити вони почнуть вже у червні.

Від медичної реформи в онкологічному диспансері найближчим часом очікують зменшення навантажень. Адже тут не лише оперують. А й діагностують, у тому числі, проводять первинний огляд. Хоча насправді цим повинні займатися лікарі первинної ланки, однак пацієнти довіряють їм далеко не завжди.

  • Ми зараз багато виконуємо роботи, яка, фактично, не є нашою. Сподіваємося, що реформа все таки дозволить вирішити проблему з фахівцями первинної ланки. І ми вже будемо надавати лише більш вузьку допомогу, при складних випадках. Потребі оперативного втручання та ін., як і властиво для закладу третинного рівня, – коментує Орест Вовк.
Залишити відповідь
Коментувати

1 Коментар

Коллектив некомпетентных лекарей. Вчера умер мой родственник, которому вы больше года не могли поставить диагноз, про лечение вообще молчу.

2017-06-09
Андрей
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: