«Об’єднання без об’єднання». Як співпрацюють сільради Полтавщини, які не утворили ОТГ та чому цей досвід став цікавий Донецькій області

0

Сьогодні представники Донеччини навчаються європейським підходам управління розвитку сільських громад, посилення спроможності місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування. Не зайвим у цьому напрямку вони розглядають вже існуючий український досвід, який мають сільради Полтавщини. Таким досвідом вирішила поділитися Ковалівська сільська рада. Аби вивчити це представники Донеччини приїхали до Полтави та Полтавського району.

Дмитро Івін - заступник голови Ковалівської сільради.

Дмитро Івін – заступник голови Ковалівської сільради.

 – Ми хочемо познайомитися з досвідом міжмуніципального співробітництва громад у напрямі розвитку місцевого самоврядування, розвитку сільських територій. Нас цікавить, як ці громади рухаються в напрямку до об’єднання, які приклади співпраці вони мають, – розповідає Олександр Агулов, головний спеціаліст відділу методологічного забезпечення та розвитку територій управління з впровадження реформ та децентралізації Департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА.

Декілька разів Ковалівська сільрада пропонувала об’єднуватися сусіднім громадам і утворити ОТГ. Але інші сільради не виявили бажання єднатися. Але в напрямку об’єднання вже ведеться робота. Є приклади, коли дві сільради працюють разом у напрямку вирішення певної проблеми, яка є спільною для них обох. Саме це досвід приїхали вивчати на Полтавщину представники Донецької області.

IMG_0610

Співробітництво Ковалівської сільради з іншими сільрадами відбувається без реформи об’єднання. Як приклад співробітництва, заступник голови сільради Дмитро Івін, привів такий кейс: села мали проблеми в питанні вивезення сміття, і саме в цьому напрямку розпочалося співробітництво:

 – На сьогодні ми співпрацюємо з Куликівською сільрадою в питанні вивозу сміття. Ми змогли встановити сміттєві баки як у Ковалівці, так і в Куликівці. Перший рік на території Ковалівської сільради навіть не бралася плата за вивіз сміття та користування баками. Ми відпрацювали всі схеми та дорожні карти збору й вивозу сміття. На території сільради було створено комунальне підприємство. Ми придбали необхідну техніку, снігочисники. Потім на обласному конкурсі нам вдалося виграти грант на суму 300 000 гривень, і придбати авто, яке може їздити та міняти ці сміттєві баки, відвозити їх на мийку.

Ще один приклад співпраці сільських рад  – спільне утримання дитячого садку. Ковалівська рада разом з Новоселівською опікуються одним дитячим садком.

Тож ці приклади показують, як сільради можуть співпрацювати без утворення ОТГ. З іншого боку – саме така співпраця може стати фундаментом, на якому відбудеться утворення майбутніх тергромад.

Іншої думки голова Полтавської райради Михайло Кононенко. Він твердить, що у Полтавському районі немає потреб до об’єднання громад:

 – По перспективному плану – Полтава і Полтавський район – тут має бути одна громада. Але поки-що ніяких кроків до цього не робиться. Але ми й так добре розвиваємося. Показники  розвитку нашого району навіть куди більші, ніж показники всіх існуючих громад області, які вже об’єдналися. Кількість населення росте у нашому районі, бо ми біля Полтави, а Полтаві – вже нікуди розвиватися – говорить Кононенко.

Ще одним стимулом до розвитку району має стати вступ у дію закону про обов’язкові рентні платежі:

 – У нас нафтогазовий район. Ми чекаємо доки приймуть закон про обов’язкові рентні платежі від роботи нафтових та газових компаній, аби ці гроші ішли до бюджету Полтавського району, – 5 % від рентної плати йтиме до громад, 2 % – в обласний бюджет, 2 % – у районний, – каже голова Полтавської райради.

Також Кононенко додав, що у минулому році в Полтавському району було відремонтовано 80 % доріг.

Михайло Кононенко (праворуч)

Михайло Кононенко (праворуч)

Представники Донеччини також привезли свій досвід реформ села, і децентралізації зокрема. На сьогодні область має 273 сільські, селищні та міські ради. Серед них – 6 ОТГ.

Першими у 2015 році об’єдналися Лиманська, Черкаська та Шахівська громади. У 2016 році це зробили Соледарська, Іллінівська та Миколаївська громади.

Протягом 2016 року у Лиманській, Черкаській та Шахівських громадах було реалізовано 10 проектів капремонту доріг, 5 проектів капремонтів водопровідних мереж.

Державну субвенцію на розвиток інфраструктури Лиманська громада використала для розвитку закладів освіти (3 %), удосконалення системи водопостачання (12 %) придбання техніки для комунального підприємства (31 %), модернізацію об’єктів соціальної сфери (16 %), розвиток транспорту (38 %).

Коментувати

19 вересня 2017