Нова українська школа. Як у Полтаві навчають за новим стандартом?

5

У школу ми приходимо о 10: у першого класу вже середина робочого дня, вони активні та зосереджені. Сьогодні на уроці «Я досліджую світ» тема «Транспорт». Парти в класі розташовані не в ряд, на них конструктор, розмальовки, олівці. Час від часу парти порожніють, і тоді в нагоді стає килим, тиші, щоб було чути, як муха пролетить, тут немає, відбувається обговорення в групах. У 1-А класі школи № 19 працює реформа «нова українська школа».

Нова українська школа. Як у Полтаві навчають за новим стандартом?

Нова українська школа. Як у Полтаві навчають за новим стандартом?

– У 2017 році 37 школа Полтави стала пілотним проектом міста щодо впровадження нової української школи. Зараз в усіх школах Полтави перший клас навчається за цією системою, – розповідає Юрій Матвієнко, голова Управління освіти Полтавської міськради.

Нині триває вже шостий місяць роботи за НУШ. «Трибуна» відвідала полтавську загальноосвітню школу I-III ступенів № 19, щоб побачити реформу зсередини: методики, дієвість, сприйняття інформації дітьми, навчальні плани, робота вчителя і не тільки.

Я з заступницею директора з навчально-виховної роботи Ніною Горяєвою сідаємо за крайню парту, спостерігаємо за уроком та починаємо розмову.

1-А клас Полтавської ЗОШ №19

1-А клас Полтавської ЗОШ №19

Чи обов’язкова шкільна форма за НУШ?

У рамках реформи це вирішує кожна школа окремо: чи буде форма, які її кольори і так далі. Ми порадились з батьками, що однакового зразка форми не буде, але беремо за правило дотримуватись чорно-білої гамми. У свій час у нас була різна форма: зелена, синя, тепер зупинилися на такому варіанті.

Як батьки сприйняли реформу?

В основному добре, адже відбулося багато позитивних змін. Клас обладнаний усім необхідним: є проектор, конструктори, тематичні куточки, підручники, зошити, дошка, де діти «вішають свої роботи», географічні карти тощо. Підручники діти не носять щодня додому, вони залишаються у школі, а беруть їх додому лише на вихідні. Є конструктор Lego, а оскільки в нас інтегроване навчання, то він використовується на різних уроках: можна і рахувати, і складати щось, і кольори вчити тощо.

Батьки хотіли класичного розташування парт у класі, у цьому аспекті їх справді було важко переконати. Та НУШ – це часто робота в групах, тому звичне розташування парт не є зручним. Хоча тут є різні моменти. От світло, наприклад: ми звикли, що має падати зліва, а тепер як уже виходить.

Розвантаження програми для першого класу – міф чи реальність?

Так, розвантаження справді відбулося. Більше того, Міністерство освіти дає школі право обирати, за якою програмою навчати учнів першого класу: є програми Романа Шияна та Олександри Савченко. Ми обрали і працюємо за першою, вона більше спрямована на інтегроване навчання, а програма Савченко – більш класична.

Набір дисциплін та кількість годин для першокласників за програмою Шияна наводимо нижче.

Зображення у повному розмірі відкриється у новому вікні

Зображення у повному розмірі відкриється у новому вікні

Стосовно варіативної складової, то наступного року вже другокласникам, каже Ніна Горяєва, викладатимуть курс «Мій рідний край – моя Полтава». Обидва курси затверджені Міністерством освіти і науки України 0,5 годин на тиждень. Інші ж предмети – як скаже Міністерство.

Також запитуємо про курс «християнська етика», бо релігійне виховання часто є каменем спотикання та привід для суперечок у школі:

– Так, ми вирішували це питання – радились з батьками. Ми прийшли до спільного вирішення дуже просто. «Ми всі різні, – сказали батьки, – не варто нікому нічого нав’язувати, хто захоче, буде навчати дитину цього вдома».  Як на мене, така схема працює, бо запровадження християнської етики може пригнічувати ту частину діток, яка сповідує іншу релігію або не сповідує жодної. Це дуже демократичне рішення батьків, ми їх підтримали».

Урок триває

У рамках реформи НУШ було багато розмов про те, що діти робитимуть усе, що заманеться, не буде дисципліни та порядку. Однак на уроці тихо. Юлія Лавренко час від часу дзвонить у дзвіночок або використовує правило «піднятого пальця». Пізніше вона розповість як працюють ці правила та чому діти навчились їх виконувати.

Поки ми говоримо, школярі вже встигли двічі побувати в колі на килимі. Вони виглядають зацікавлено, інколи із захватом (напевно, щоб було швидше) вигукують хором відповіді на запитання, і тоді Юлії Миколаївні доводиться запитувати, що не так. Тоді вони кажуть: «так, ми мали підняти руку». Від учителя ми не чуємо жодного заперечення у контексті «ні, твоя думка хибна». Навпаки, кожна думка важлива. Близько половини дванадцятої сонце трохи втомлює діток. Видно, що вони вже відчувають завершення робочого дня.

Справа в тому, що школа завантажена: розрахована на 700 школярів, а зараз у ній навчається 1000 учнів, тому навчання відбувається у три зміни. Для найменших учнів навчання завершується о 12 годині.

Також, для ефективного впровадження реформи, вчителі школи пройшли спеціальне онлайн-тестування на платформі ЕdEra  і очне навчання, а саме: 90 годин від тренерів НУШ. Після завершення навчання педагоги писали практичну роботу та захищали її. Це була програма від Міністерства.

Протягом перерви ми встигаємо поспілкуватись із вчителькою цього 1-А класу Юлією Лавренко.

Положення НУШ передбачає автономію школи в складанні навчальних планів. Це працює на практиці?

Є навчальна програма, за якою ми вже створюємо свої навчальні плани. Вчитель може варіювати теми, якщо є потреба на це. Є ще навчальні плани, які створює сам навчальний заклад. Переважно в нашій школі (в нас три перших класи) ми працюємо разом над навчальним планом для перших класів. Бо це перший рік, одному працювати важко, а так обговорюємо моменти щодо планування.

Про розвантаження вчителя щодо «писанини»

Ми, вчителі перших класів, тепер не пишемо виховних планів роботи, тому що моменти виховної роботи є на кожному уроці, тобто виховання йде наскрізне, 5 днів на тиждень.

Як працює система оцінювання?

У початковій школі запроваджене формувальне оцінювання. Тобто важливо не те, яку оцінку дитина зараз заробила, а розвиток її умінь, прогрес, який відбувається крок за кроком. У травні ми готуємо свідоцтво досягнень дитини в двох екземплярах: одне для особової справи учня чи учениці, інше – для її батьків. У жовтні теж робимо такі документи: це оцінка проміжного результату.

Як діти реагують на нову методику?

Про реакцію можна було б говорити, коли б діти навчались рік за одною програмою, рік – за іншою. Вони бачать тільки цю методику. Ви бачите, що учні абсолютно розкуті, відкриті до спілкування, не бояться говорити, спокійно реагують що на зауча, що на директора, що от ви прийшли.

На ваших уроках тихо. Чому?

Є рутина класу. Це – ті повсякденні дії, до яких учитель привчає учнів, починаючи з першого вересня. Все-таки робота в групах передбачає певний гамір, спілкування. Це нормально, бо кожна дитина емоційна, вона ділиться своїми враженнями. Але, тим не менше, правила є.

Дзвоник – правило тиші. Далі – правило «одного пальця» – цим я говорю, що я готова говорити, давати знання, так я сконцентровую увагу учнів на собі і вони теж піднімають пальчик – це означає, що вони готові сприймати ті знання, які я їм даю. Крім цього, є знак «два пальці», коли дитині потрібно вийти до вбиральні. Вона просто тримає два пальчики, я бачу це, киваю головою і при цьому ми не порушуємо навчальний процес.

Про ці правила ми домовились буквально на перших уроках. Діти сприйняли їх, ми домовились, обговорили, чому їх варто виконувати. Дуже важливо саме обговорити, не просто повідомити факт. Треба, щоб школяр розумів, навіщо і для чого він це робить.

Ще є правило «три пальці», коли дитині потрібен олівець чи треба його підтесати, бо ми відповідно до НУШ пишемо олівцями.

Коли починаємо писати ручкою?

Десь до кінця першого класу. А так індивідуально щодо кожної дитини, якщо вчитель бачить, що дитина вже готова, її рука сформована, то можна.

Що змінилося за системою НУШ?

Часто можна почути стереотип, що в школі змінилося лише розташування парт. Це не так. Найперше: вже починаючи з першого класу діти стають самостійними. Я не роздаю їм зошити, не збираю, вони знають, де їх взяти, як підготуватися до уроку, самі розміщують свої роботи на спеціально призначеній для цього дошці.

Також клас розбитий на тематичні осередки – їх від 5 до 8. Це і зона вчителя, і навчальна зона, і природнича, і мистецька, класна бібліотека, центр матеріалів, центр сприйняття, тобто 8 таких осередків.

Найголовніше: ми вчимо діток казати свою думку, не боячись, що вона буде неправильною. А ще хочемо показати, що навчання може і має бути цікавим.

Інклюзія – один з основних принципів НУШ. Інклюзивне навчання у загальноосвітній школі №19 працює з 2012 року. Результат – 25 діток у 14-ти класах.

У 2018 році для забезпечення інклюзивного навчання школа закупила корекційно-розвиткового обладнання на 97 тисяч гривень. Це різні ігри для логіки, розвитку дрібної моторики, уваги тощо.

Кімната для інклюзивного навчання

Кімната для інклюзивного навчання

Кімната для інклюзивного навчання

Кімната для інклюзивного навчання

Для кожного класу є певна кількість годин навчання. Для 10-11 класів – це 16 годин на тиждень, для 5-9 – 14 годин та 10 годин для початкової школи. Відповідно до цих годин школа розробляє навчальний план для дитини, керуючись типовими планами та наказами від Міністерства освіти.

Нормативно-правову базу для інклюзивних діток різних груп теж оновили в 2018 році.

Також у школі працює 10 асистентів, які розподілені за дітками та здійснюють необхідний супровід у класах з інклюзивним навчанням. Асистенти допомагають вчителям і у звичайних класах, хоча норма про асистентів прописана не в рамках НУШ, а спеціальними документами в рамках інклюзії.

Новаторство інклюзії цього року – це команда психолого-педагогічного супроводу. Ніна Горяєва пояснює, як працює цей механізм:

– Коли дитина приходить на інклюзивне навчання, перше, що ми робимо – це пишемо наказ про створення команди, яка вестиме цю дитину. Команда розробляє індивідуальну програму для дитини. До складу входять директор чи заступник директора, обов’язково вчитель, класний керівник, практичний психолог, вчителі-предметники, а також залучаються необхідні працівники, наприклад, логопед. Щодо спеціалістів, які проводять корекційно-розвиткові заняття, то ми виходимо з наших можливостей. Наприклад, практичний психолог у нас є, і ми його залучаємо, соціальний педагог є, ми теж його залучаємо, а от логопеда, тренера з ЛФК у нас немає, тому ми стараємось знайти їх (до прикладу, в інклюзивно-ресурсному центрі). Ми заключаємо з ними договір на календарний рік, оплата їх роботи – це кошти, виділені Міністерством на інклюзію.

Заступниця директора з навчально-виховної роботи Ніна Горяєва

Заступниця директора з навчально-виховної роботи Ніна Горяєва

Домашнє навчання: в Україні з’являються перші практики

Ще одна новація освітнього процесу – це домашня навчання (homeschooling); для українців воно досі незвичне, і причини, щоб перевести дитину на такий графік, теж мають бути зважені батьками і вагомими. Втім новий закон «Про освіту» (прийнятий Верховною Радою у вересні 2017 року), дозволяє домашнє навчання усім. Тобто, це компетенція батьків вирішувати, що краще для їхньої дитини.

Щоб «homeschooling» працював в Україні повноцінно, Верховна Рада ще має прийняти відповідні підзаконні акти. Зокрема, наказ «Про внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах». Поки цей наказ не ухвалений.

Що спонукає українські родини «переходити» на систему домашнього навчання і чому вона має право на життя, можна ознайомитися за посиланням.

2017-й став тестовим роком для НУШ, 2018 – рік повномасштабного запровадження реформи в українських школах. Про результати: чи вдалося в НУШ виховати зацікавлену, вмотивовану та критично думаючу особистість, будемо говорити з часом. Втім сучасність тем та покращення матеріально-технічної бази для першокласників слід відзначити вже зараз.

Обкладинка: Тетяна Домненко

Авторка: Ірина Капуш

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

23 марта 2019
22 марта 2019
21 марта 2019