«На фронті Грушевського без…». Учасник майдану розповів про «Криваве водохреща»

Роман Грицун
19:01 | 20 січня 2017
0

«Криваве водохреща» розпочалося 19 січня і тривало до 22 січня 2014 року. Це була реакція українців на «Диктаторські закони», прийняті Верховною Радою. Ці закони прирівнювали учасників майдану до кримінальних злочинців.

Про революцію, якій немає дороги назад, перші жертви на вулиці Грушевського, коктейлі молотова та бійки з «Беркутом» пригадував та розповідав учасник тих подій, полтавець Юліан Матвійчук.

«На фронті Грушевського без…». Учасник майдану розповів про «Криваве водохреща». Фото: Петр Шеломовский

«На фронті Грушевського без…». Учасник майдану розповів про «Криваве водохреща». Фото: Петр Шеломовский

Майданівці висловили своє обурення ухваленням «Законів про диктатуру». Частина активістів Євромайдану розпочала ходу до будинку Верховної Ради, аби висловити свій протест на адресу депутатів. Звісно, що на шляху мітингарів стояв «Беркут», обгороджений автобусами та вантажівками біля входу на стадіон «Динамо» імені Лобановського.

Десь о 15 годині найбільш радикальні активісти Майдану спробували штурмувати ряди силовиків. Унаслідок сутичок було підпалено автобус «Беркуту», а самих бійців закидали камінням і петардами.

Розпочалося «Криваве водохреща». Ці події закінчилися першими жертвами на Майдані.

– Тоді всі шукали «Ахіллесову п’яту». Ніхто не знав як та не вмів робити революцію. З чого все почалося? Євромайдан переріс в барикадний Майдан, що був єдиним оплотом свободи в Україні. Коли тодішня влада переслідувала людину з політичних мотивів, то вона, ця людина, могла знайти прихисток лишень на Майдані, – розповідає Матвійчук.

Юліан зазначив, що після блокування урядових кварталів, беркут взявся штурмувати інститутську, і майже зачистив Майдан. Були прорвані барикади на Хрещатику.

Однак, барикади на вулиці Інститутській встояли. Тоді й розпочалися перші сутички на вулиці Грушевського.

– Полетіли перші коктейлі молотова. Це було саме на Грушевського. Ці коктейлі, умовно кажучи, дали сигнал, що назад шляху немає. Ми не знали, якими будуть задачі, цілі. Радикально-налаштовані хлопці були готові битися з «Беркутом» та солдатами внутрішніх військ. Тітушки вже почали використовувати зброю, стріляли гумовими кулями.

Певний час конфронтація на вулиці Грушевського зводилася до ремарківського роману «На Західному фронті без змін». Протистояння відбувалося чітко в районі входу на стадіон Динамо імені Лобановського. Ситуація для євромайданівців ускладювали снайпери, які за словами Юліана, розташувалися у недобудованій багатоповерхівці, з вікон якої лінія протистояння легко прострілювалася.

Груша

Спочатку снайпери стріляли гумовими кулями. Майданівці могли нейтралізувати діяльність снайперів, за допомогою лазерних ліхтариків.

19 січня ніщо не віщувало біди. Але ті, хто нападав на активістів Майдану, почали використовувати вогнепальну зброю.

Рознеслися чутки, що застрелили Сергія Нігояна. Ми навіть не знали хто, це. Зараз говорять, що його вбив снайпер із недобудованої будівлі, – розповідає Матвійчук.

Юліан зазначив, що певною мірою це протистояння на Грушевського нагадувало війну Середніх Віків проти ХХІ століття. Майданівці були «озброєні» палицями, щитами, коктейлями, захисними касками, у той час, як «Беркут» мав при собі вогнепальну зброю.

– Поблизу палацу свободи у нас був такий собі загін «прачників». Ми зробили пращу, і тренувалися метати з неї каміння. Можна було запустити коктейль або камінь на відстань 60 метрів.

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: