Міськрада погодила проведення земельного аукціону, але без спірних ділянок

Вранці у міській раді полтавці протестували проти забудови «артскладів», а вже через кілька годин депутати перейшли до розгляду питання № 10 «Про проведення земельного аукціону в м. Полтава», на якому повинні були виставити кілька вищезазначених ділянок.

Враховуючи рівень публічного обговорення питання, а також позиції деяких депутатів, під час доповіді головний архітектор міста Микола Шевельов зазначив, що винесення ділянок на аукціон не означає автоматичне отримання дозволів на забудову. Згідно з умовами договору, запропонованого переможцю торгів, забудовник повинен буде отримати пакет документів, що регламентують дотримання містобудівних обмежень. Також у договорі передбачено, що у разі виявлення людських решток забудовник повинен буде повідомити про це міську владу.

Також на захист даного питання виступив перший заступник міського голови Андрій Лямін.

— Вчора на комісії пані Особік (начальник Управління містобудування та архітектури Полтавської ОДА – Авт.) розповідала про організацію, яка проводить розкопки та перепоховання. Також вчора я мав розмову з представницею цієї організації та отримав відповідь, що вона буде у Полтаві наступного місяця, і ми всі матимемо можливість більш детально з нею обговорити це питання. Також представниця організації повідомила, що дослідження 1 гектару знадобиться щонайменше рік. Наразі у нас на аукціоні виставлені 10 гектарів, тож це мінімум 10-15 років досліджень. Ми просто гаємо час. Тоді як вартість дослідження одного гектару складає 2-3 млн грн з бюджету міста. На дослідження всієї території — близько 60 гектарів – піде дуже велика сума з бюджету, і ми втратимо ще років 60, — заявив Андрій Лямін.

Він зазначив: якщо залишити цю територію у тому стані, що зараз, утвориться смітник ледве не у самому центрі Полтави. Тоді як у програмі «Полтава-2030» заплановано покращення міської інфраструктури. Також посадовець повідомив, що підтримує громадськість у необхідності дослідження 3-х місць імовірних поховань.

Відповідне управління розробило карту, на якій поєднано фото 1944-го року з місцями розстрілів та схеми розташування ділянок, винесених на аукціон. Лише 1 лот має ймовірність існування поховання на суміжній території. Тоді як усі інші лоти не розглядаються навіть як ймовірне місцезнаходження поховань. Начальник управління земресурсів та кадастру Юрій Трегубов зазначив, що договір має спеціально передбачені механізми дій у разі виявлення решток під час проведення будівельних робіт.

— у 2007-му році, коли я очолював Полтавську міськраду, коли в Естонії руйнувалось поховання радянських воїнів, і ми дізнались, що серед похованих є старший сержант Степан Хапікало, ми вжили заходів для перевезення та перепоховання його праху у Полтаві. По-друге, чому на цьому місці немає меморіалу, невже радянські керівники та армія не поважали жертв Другої світової? Чому меморіалу там немає, а інший меморіал побудовано у парковій зоні? Якщо ви піднімете роботи Лева Вайнгорта, то у його дослідженнях є план, на якому позначені місця розстрілу та ці протитанкові рови, що знаходились на території колишнього стрільбища червоних казарм (поруч з нинішнім заводом «Лтава»). І саме тому в радянські часи, коли будувався меморіал, масове поховання було перенесено, — говорить екс-мер Андрій Матковський.

Він зазначив, що на всіх 60-ти гектарах території не може знаходитись поховання. Якщо воно і є, то займає значно меншу територію. Підсумовуючи свою доповідь, Матковський нагадав, що в Україні не проводиться масових операцій з проведення пошукових робіт, адже у разі випадкового виявлення решток роботи призупиняються та проводиться відповідна операція розкопок.

— Жоден інвестор не захоче будувати на кістках, — заявив Андрій Матковський.

Він запропонував депутатам утриматись сьогодні від голосування, аби дослідити це питання детальніше до наступної сесії. Аналогічну позицію висловили депутати фракцій «Свобода» та «Самопоміч».

Тож у ході голосування депутати затвердили рішення про проведення земельного аукціону, але з правкою про виключення 8-ми лотів на території артскладів. Їх можуть включити до цього переліку на одній з наступних сесій.

Залишити відповідь
Коментувати

3 Коментарі

Не понятно, треба потратить 2 млн на дослідження та 15 років, щоб потом все ж таки там шось построїть? Не логічно.

2019-04-25
Віктор
Відповіcти
0

Мне кажется, что митинги против застройки артскладов – это простое вымогательство. Просят денег

2019-04-25
Ира
Відповіcти
1

Тобюто продаватимуть просто землі,а строїть не будуть?

2019-04-25
Ніна
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: