Медреформа: як змінюється українська медицина

Ми дізналися, які проходить процес підписання декларацій та які лайфхаки придумують головні лікарі, щоб його пришвидшити. А також, чи відчули вже на собі медзаклади зміну принципів фінансування – через місяць після того, як почали підписувати договори з Національною службою здоров’я.

медреформа

медреформа

На ранковій пробіжці мене раптом перепиняє лікарка, що працює в амбулаторії нашого мікрорайону:

– І коли я вас діждуся на підписання декларації?

– Я вже підписала, – кажу, відхекуючись. Я дійсно зробила це ще навесні, обравши не амбулаторію за місцем проживання, а знайому лікарку з центру первинної медико-санітарної допомоги районної лікарні. Поспішала, бо вважала себе зобов’язаною показати приклад, раз вже стільки пишу на тему медреформи.

Лікарка задумується на кілька секунд, “переварюючи” інформацію. Щойно усвідомлює, невдоволено супиться і йде, не прощаючись. Я, навпаки, цілком задоволена: значить, жодного автоматичного — без відома пацієнта підписання декларацій у нашому Центрі первинної медико-санітарної допомоги не відбувається.

Як, наприклад, нещодавно у Калуші: там виявили 44000 заповнених від руки декларацій, які не мали підпису пацієнтів і не були підтверджені через код, що приходить на мобільний телефон пацієнта за допомогою СМС-повідомлення. Тобто, ці пацієнти навіть не знали, що вже начебто вибрали собі лікаря. Прості підрахунки показали, що пацієнтів начебто реєстрували кілька діб безперервно, а на кожну декларацію витрачали до 40 секунд. Звісно, такі декларації Національна служба здоров’я не оплачуватиме. А значить, для цих пацієнтів старт змін викладається. Не хотілося б потрапити в їх число.

Медреформа

Медреформа

34-річна Віра Удовенко з Полтави теж підписала декларацію не з терапевтом за місцем реєстрації. Для себе і півторарічного сина вибрала іншу сімейну лікарку.

– Сестра порадила, каже. Я довго не жила в Полтаві, то нікого тут не знаю. А вона має стосунок до медицини, і я їй довіряю. Малого теж записала до неї. Вже раз були на прийомі, коли син затемпературив. Подзвонили спочатку — лікарка без проблем дає пацієнтам свій мобільний. Вона порадила нам, о котрій краще прийти, щоб не сидіти у черзі. Бо електронного запису у них ще немає. На прийомі була дуже ввічлива, уважна. Більше того: наступного дня сама написала у мессенджер і запитала, як почувається малюк. Що й казати, така увага приємна. Так що вибором я поки що задоволена.

Вибір Віри – сімейна лікарка Вікторія Засядько, що працює у Центрі ПМСД Полтавського району. Ми зустрічаємося у крихітному кабінетику, але ситуація має змінитися: триває ремонт, щоб пацієнти могли обслуговуватися у кращих умовах. На полиці помічаю цілу кіпу ксерокопій паспортів та ідентифікаційних кодів – ще з тих часів, коли копії були потрібні.

– То все люди, які хочуть до мене потрапити. Не встигаю вносити дані, – каже Вікторія. – Для допомоги виділили медсестру, але все одно непросто. На старті підписної кампанії бували збої у системі, доводилося по кілька разів за реєстрацію телефонувати айтішнику з обласного департаменту охорони здоров’я, витрачати по 30 хвилин на одну реєстрацію. Приємно, що подбали, аби нам було в кого спитати поради. Потім система почала працювати краще, та й ми призвичаїлися, прояснили незрозумілі для себе моменти. Тепер справа швидше рухається. Всі, хто звернувся, обов’язково будуть зареєстровані. Дітей з задоволенням теж беру, бо педіатрія мені завжди була цікава, свого часу спеціалізувалася на ній.

В.Засядько

В. Засядько

«Сарафанне радіо» добре працює. Хтось радить лікаря своїм друзям, хтось у «Фейсбуці» похвастався, що з тим чи іншим лікарем підписав декларацію – і люди запитують телефон, дзвонять, приходять.

Юристка Ірина Мягкова теж поки що задоволена, як іде процес:

– Така реформа мені подобається. Потрібно було зробити флюорографію та пройти загальний огляд. Швидко потрапила до лікаря, вона виписала всі необхідні направлення, поговорила зі мною, пожартувала. До речі, декларацію я підписала лише місяць тому. Раніше в цієї лікарки не обслуговувалася. Була закріплена за цим же Центром ПМСД, але мала іншого дільничного. Саме цю лікарку вибрала, бо у мене свого часу захворіла мама, і лише ця лікарка змогла поставити правильний діагноз, підказати, у якому напрямку рухатися. Хоч мама зверталася до багатьох. Тож ми в родині вирішили, що це – свідчення професіоналізму, і підписали декларації з нею. А для дітей – все-таки з педіатром, бо знаємо її давно і вона в нас дуже хороша.

Голова обласного ДОЗ Віктор Лисак вважає: все іде за планом. Вже більше 50% пацієнтів із запланованої кількості підписали декларації. Під запланованою кількістю розуміємо людей з так званого «червоного реєстру» ті, що зареєстровані на території Полтавщини. Насправді, частина з них вже могли виїхати в іншу область або країну. Підписання декларацій, крім всього, дасть можливість скласти «зелений реєстр» список пацієнтів, які дійсно проживають та обслуговуються тут. І виділяти бюджетні гроші не «в повітря», а на реальних людей.

Полтавщина нині – в трійці областей, де перший етап мед реформи відбувається найактивніше (серед таких ще Вінницька та Житомирська). Пояснюється це ретельною попередньою підготовкою і роз’ясненням, підтримкою змін керівництвом Департаменту охорони здоров’я та обласною владою. А також тим, що деякі зміни, які тільки починаються в інших регіонах України, у Полтавській області, в рамках пілотного проекту, запустилися ще кілька років тому. Наприклад, йдеться про створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги з амбулаторіями у селах та мікрорайонах міст, що наблизило медичну допомогу до пацієнтів. Одним з піонерів змін свого часу стало м. Горішні Плавні. Поняття «сімейного лікаря» тут існує вже кілька десятиліть. Тому для 68-річної Валентини Григорівні питання «підписувати чи не підписувати» навіть не стояло:

– Наче ж нічого поганого не відбувається. Ми свого лікаря знаємо вже багато років, він нашу родину – теж. Лікував батьків, дітей змалечку і аж поки вони не поїхали вчитися, тоді онучку. Зараз вже і вона студентка. Знає наші історії хвороб, кабінет його – у нашому ж дворі. Чому не підписати?

Утім, існують і інші думки. На дитячому майданчику сусідка довго розпитує мене про реформу первинної ланки:

– А що, до приватної лікарні заборонять звертатися?

– Ні. Але можна з ними декларацію підписати, якщо вони зацікавлені.

– Та поки що не хочуть. Ну, тоді нам декларацій не треба, бо ми вже кілька років у приватній клініці: лікарі нормальні, аналізи всі швидко, сервіс хороший. А в звичайній все одно ті самі бабки в реєстратурі залишаться і черги на кров, – каже сусідка.

Дехто зі знайомих відмахується: на підписання не вистачає часу. Це ж треба доїхати до лікарні, можливо, посидіти в черзі, почекати, доки дані внесуть в систему. При цьому, звісно, переживають, що всіх притомних лікарів «розберуть». Дехто навіть називає це «відсутністю законного доступу до медичної допомоги». Хоча поки що нічого схожого не відбувається.

– Захворію – тоді і підпишу, – говорить 47-річний Олександр. – А хворію я рідко.

Для більшості ж нагальна проблема – вибрати фахівця. Не надто задоволені дільничним лікарем, його обирати не хочуть. А інших – просто не знають. Навіть в тих Центрах ПМСД Полтавщини, де коротку інформацію про фахівців первинної ланки розмістили у відкритому доступі (наприклад, на сайті Центру), виникає така проблема. Адже дані про освіту і медичний стаж – це не те саме, що особисте спілкування чи хоча б рекомендації. Тому люди й вичікують: або ситуації, у якій вони дізнаються про існування хорошого фахівця і подадуть документи до нього (звісно, якщо залишаться вільні місця), або ж ситуації, коли не підписувати вже буде неможливо. А поки, кажуть, якось так. Про профілактику хвороб і вчасні огляди та обстеження, які має призначати сімейний лікар або дільничний педіатр, схоже, не особливо задумуються.

Послуги сімейного лікаря

Послуги сімейного лікаря

ПЕРША ТА ДРУГА ХВИЛІ РЕФОРМИ

Підписати декларацію з пацієнтом – це лише перший крок для отримання медзакладом фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Нічого не буде, поки медзаклад не укладе договір з Національною службою здоров’я України. Фінансування після цього відбувається саме через неї. У першій хвилі 17 (зі 150 по Україні) закладів первинної ланки Полтавської області уклали договори з НСЗУ. Інші 17 подали документи в другу хвилю. Всього на Полтавщині 34 медзаклади первинного рівня.

медреформа

Медреформа

– Так швидко відбувається, бо ми нічого не саботуємо. Багато разів проводили зустрічі з головними лікарями, з представниками місцевої влади, з мас-медіа. Все роз’яснюємо, показуємо, нічого не приховуємо. Помітили, що в сільській місцевості пацієнти з більшим бажанням підписують декларації і рідко змінюють лікарів. Завдяки співпраці з донорськими міжнародними організаціями, зі Світовим банком, зокрема, покращуємо якість послуг. Так, у нас діє програма боротьби з гіпертонічною хворобою, у рамках якої отримуємо необхідне оснащення – і воно надходить і в найдальші куточки області. Також забезпечили доставку біологічного матеріалу (аналізів) із сільських амбулаторій в лабораторії. Тепер багато де людям не потрібно їхати в райцентр, щоб здати кров, наприклад. Так збільшується кількість пацієнтів, які ці аналізи здають, вчасно отримують діагноз і необхідне лікування. Бо послуга наблизилася до них. Люди бачать, що ситуація змінюється на краще, і виявляють також більшу готовність до співпраці. У містах, очевидно, нам треба активізувати цей процес, більше говорити з людьми, говорить директор Департаменту ОЗ Віктор Лисак.

В. Лисак

В. Лисак

Для того, щоб підписати договір з НСЗУ, медзаклади мають пройти процес автономізації перетворення на комунальні некомерційні підприємства. По-перше, це дасть їм фінансову самостійність: медустанови самі формуватимуть кадрову політику, внутрішню структуру, розпоряджатимуться ресурсами. Фінансування здійснюватиметься за фінансовим планом, а не за постатейним кошторисом. Останній вимагав розподілу наявних коштів за суворо визначеним переліком статей. Фінансовий план часових та статейних обмежень не має. Також при постатейному фінансуванні бюджетна установа зобов’язана у кінці року повернути залишки коштів назад, у бюджет. Проте наступного року вона цілком може отримати менше – якраз в еквіваленті невикористаної суми. На фоні того, що часто кошти й виділяються наприкінці року, коли витратити їх розумно вже просто неможливо, це виглядає несправедливо. Складення фінансового плану не вимагає повернення коштів наприкінці року, а їх невикористання не може бути підставою для зменшення фінансування у майбутньому. Також медзаклад отримує право на відкриття банківського рахунку і прозоре отримання на нього коштів за платні послуги, які лікарня може надавати офіційно. Незрозумілі «благодійні внески» (що? за що? навіщо?) мають зникнути як клас. Лікарня отримує право самостійно визначати розмір зарплати лікарів та персоналу, встановлювати премії та доплати, щоб стимулювати працювати ефективніше.

МІСЦЕВИЙ ДОСВІД

медреформа

Медреформа

Одним із тих, хто підписав договір з НСЗУ ще в першу хвилю, є Решетилівський центр ПМСД. З Наталею Луговою, головним лікарем Решетилівського ЦПМСД, говоримо про те, як їм це вдалося і що було найскладнішим.

– Досить складно йшов процес автономізації. Нам допомагали і в Департаменті, і місцева влада. Але потрібно було пояснити людям, особливо місцевим депутатам, що і навіщо відбувається. Бо в них було багато страхів, типу, що все в Центрі тепер стане платним і люди не зможуть отримати лікування. Хвилювало і питання скорочення мережі. Доводилося проводити багато зустрічей, консультацій. Пояснювала, що розробляємо спроможну мережу району, завдяки якій навіть нові амбулаторії з’являться. Ми гарно розібралися, для чого нам ця автономізація. Вона робить нас самостійнішими, ми тепер можемо розпоряджатися грошима вільніше, а не лише витрачати їх суто постатейно.

Підтримка на цьому етапі важила багато. Наталя Лугова зізнається: до фахівців з Національної служби здоров’я дзвонили по кілька разів на день і навіть мало не вночі – і завжди отримували вичерпну консультацію. З місцевою владою теж вдалося знайти спільну мову:

– Усі довідки, які потрібно було отримувати на рівні владних структур: про фінансування, або дані про кількість мешканців від статуправління – нам давали досить швидко. Заради нас навіть позачергову сесію повели, щоб проголосувати за виділення додаткових коштів. Найбільше вони потрібні на утримання Центрів, облаштування комфортних умов та комунальні платежі. Нам дуже допомогло те, що ми потрапили до проекту USAID щодо медреформи. Слухали їхні вебінари, консультувалися. Це допомогло нам підготувати вчасно і правильно всі документи.

Зараз у Центрі розробляють новий колективний договір. Він потрібен, у тому числі, щоб правильно розраховувати зарплату. Вона буде диференційованою – залежатиме від кількості і віку пацієнтів у кожного лікаря. Адже у медзакладі вже є сімейні лікарі, які набрали повну кількість – 1800 – пацієнтів. Бухгалтерія зараз рахує, хто скільки отримає. Також частина грошей від НСЗУ піде на забезпечення функціонування лікарні. Уже зараз ясно: за перше півріччя 2018 року Решетилівський Центр ПМСД отримав на 1 млн 300 тисяч більше, ніж мав би, аби не уклав договір з НСЗУ у «першій хвилі».

До початку підписання декларацій з пацієнтами тут підішли досить продумано. Мабуть, тому і впоралися так швидко. Вже більше 60% населення району декларації підписали. Більшість залишилися вірними своїм дільничним лікарям.

Інформація про лікарів Решетилівщини

Інформація про лікарів Решетилівщини

– Про медреформу говоримо з людьми давно, пояснюємо, що і як буде. Вже за кілька місяців до старту підписної кампанії пропонували визначитися, заносили прізвища пацієнтів у попередні списки. Дехто сам телефонував, просив про це. А з 1 квітня медсестри сіли на телефони і почали всіх методично прозвонювати, запрошувати на підписання декларації. Старалися якось регулювати кількість, щоб не було черг і не виникала зайва напруга. Придбали комп’ютери, виділили окремі кабінети для довірених осіб, які вносили всі дані пацієнта в декларацію, а сімейний лікар вже здійснював лише електронний підпис. Це прискорило процес. Зараз вже ми вийшли на другий етап: наближаємо послугу до людей. Не всі можуть доїхати до райцентру. Район у нас сільський, багато літніх людей у віддалених куточках. Тому зараз сімейні лікарі виїздять у села. Місцева влада забезпечує нам умови роботи, надає комп’ютер – і ми оформлюємо декларації на місці.

Центр ПМСД працює за принципом групової практики: кожному сімейному лікарю визначили по два дублери. Щоб пацієнт, у випадку хвороби, відпустки чи відрядження свого лікаря, не залишився без допомоги.

– Зараз у Міністерстві охорони здоров’я обговорюється можливість збільшення кількості пацієнтів, з якими лікарям первинної ланки можна підписувати декларації, говорить очільник ДОЗ Віктор Лисак.

Решетилівський головлікар підтверджує, що така потреба існує:

– Ми вивчили чотирьох інтернів, щоб забезпечити потребу району у сімейних лікарях. А з них троє пішли в декретну відпустку – і ми знову без медиків. Що ж, це нормально, це – життя, але проблему браку кадрів треба вирішувати. Я вважаю, навантаження на сімейного лікаря цілком може сягати 2500 пацієнтів. Наші медики раніше мали таке – і нормально справлялися. Зараз, коли велика увага приділятиметься профілактиці, це теж, думаю, можливо.

Комусь бракує лікарів, а комусь – пацієнтів. Така проблема є у віддалених селах. Наталія Лугова наводить приклад:

– На території району є село Плоске, яке вирішило об’єднатися в ОТГ з двома іншими селами з двох інших районів. Потому 800 мешканців Плоского вибрали у якості сімейного лікаря медика з Новосанжарського Центру ПМСД. А наш лікар, звісно, залишився без необхідної кількості пацієнтів. Що ж, ми вирішили так: два дні на тиждень він працюватиме у Плоскому, а в інші дні – вестиме прийом у Решетилівці, бо тут бажаючих багато і лікарів не вистачає.

Попереду ще чимало викликів: як рахувати зарплату лікарів по-новому, як забезпечити усі потреби медзакладів, як покращити рівень обслуговування населення, щоб пацієнти хотіли й надалі співпрацювати з цією медустановою. Не всі вирішуються легко, через деякі доводиться спотикатися, пробувати знову й знову. Але медична реформа просувається, а значить, надія на ґрунтовні зміни у найбільш закостенілій, медичній системі таки є.

Довідка. 1 липня в Україні почав діяти наказ МОЗ №504 від 19 березня 2018 року, який визначає чіткий перелік послуг первинної медичної допомоги.

Залишити відповідь
Коментувати

Останні новини:

Читайте також: