Медична реформа в Україні: старт змін

0

Продовжуємо пояснювати, що зміниться зі стартом медичної реформи в Україні, і розставляти найважливіші акценти. Початок – тут.

Медицина

Медицина

370 грн. на одного пацієнта первинки на рік – сума невелика. Однак у МОЗ впевнені: для початку вистачить. Через рік її планують збільшити до 450 грн. Звісно, це буде можливо, якщо в Україні зростатиме економіка, а відтак – і видатки на медицину. Зараз вони складають всього 3,5% від ВВП держави. У наших найближчих європейських сусідів, які реформувалися зовсім недавно і чий досвід Україна бере за основу, зокрема, в Хорватії, на момент початку глобальних змін видатки на медичину складали майже 7% від ВВП. Про необхідність значного збільшення фінансування на етапі обговорення реформи говорили багато практикуючих лікарів. Утім, депутати обіцяють, що в нашій країні цей показник таки зростатиме. Уже наступного року на програму медичних гарантій для українців планують витратити 5% ВВП.

Автори реформи обіцяють, що безкоштовними для українців будуть:

– екстрена або невідкладна допомога (у т.ч. допомога при невідкладних станах, при інфаркті, інсульті, апендициті (включно з операціями), при переломах, травмах у ДТП та інших критичних ситуаціях і т.д);

– первинна допомога (допомога лікарів первинної ланки – педіатрів, терапевтів, сімейних лікарів, що працюють в поліклініках, амбулаторіях, мають приватну практику);

– паліативна допомога (допомога пацієнтам, що мають смертельні захворювання: оцінка болю, надання консультацій щодо лікування та адекватного знеболювання);

– медична допомога дітям до 16 років;

– медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.

При цьому кількість консультацій у сімейного лікаря (терапевта, педіатра) для пацієнтів не обмежується. Також безкоштовними будуть найнеобхідніші аналізи: крові, сечі, калу, рентгенографічне дослідження грудної клітини, кардіограма у стані спокою і т.д. Точно не оплачуватимуться з держбюджету стоматологічні послуги (окрім невідкладних станів) та естетична медицина. Утім, гарантований перелік медичних послуг Кабмін щороку ухвалюватиме заново. Його обмеження не передбачене, а розширення – цілком можливе, говорять у Міністерстві охорони здоров’я.

Медицина

Медицина

Для пацієнтів та лікарів

– Головне завдання реформи – поставити у центр уваги пацієнта, його потреби та здоров’я. Більше не буде принципу “всім порівну”. Гроші отримуватимуть ті медзаклади, де дійсно хочуть лікуватися люди, – нагадує радник міністра охорони здоров’я Вікторія Лоза.

Після того, як пацієнт підпише угоду з обраним лікарем, він має надати документи – паспортні дані та, за бажанням, ідентифікаційний код. Лікар зареєструє особу в єдиному електронному реєстрі. У перспективі там знаходитиметься інформація щодо стану пацієнта, призначень, відвідувань лікарів, виписаних рецептів і, в разі потреби, завжди  зможе отримати повну історію хворого. Якщо пацієнт змінює сімейного лікаря, то жодної втрати інформації не відбувається, автоматично в системі особа прикріплюється до іншого фахівця.

Для хворих із хронічними захворюваннями зміниться лише те, що у них з’явиться персональний сімейний лікар. Він постійно контролюватиме стан пацієнта, займатиметься профілактикою ускладнень. І виршуватиме коли є потреба у зверненні до “вузького” спеціаліста.

Реформа медицини має стати одним з інструментів подолання корупції, пояснюють експерти ГО “Реанімаційний Пакет Реформ”. Логіка тут проста: у медиків, до яких ходять пацієнти,  буде достатньо коштів, тож «подяки» їм не будуть потрібні. У тих, до кого не ходять, не буде ані грошей, ані пацієнтів. Тому вони або покращуватимуть кваліфікацію, щоб конкурувати на ринку праці, або змінять професію. Працювати мають висококласні фахівці, яким дійсно можна довірити здоров’я українців. Також ініціатори реформи впевнені, що в боротьбі за пацієнта, медзаклади всіляко підвищуватимуть рівень власної комфортності та доступності – починаючи від фельдшерсько-акушерських пунктів у селах і закінчуючи поліклініками та центрами первинної медико-санітарної допомоги. А значить, умови праці для лікарів теж стануть комфортнішими.

Медицина

Медицина

На первинній ланці оплата за кожного пацієнта здійснюватиметься закладу, в якому працює лікар, що уклав декларацію. Інший варіант – це оплата лікарю напряму, якщо він працює як ФОП.

З розрахунку 370 гривень за кожного пацієнта на рік, дохід ФОПа у разі повної завантаженості (2000 підписаних з ним декларацій), оплаті оренди та роботи медсестри може становити до 30-35 тисяч гривень на місяць, порахували у РПР. Лікарня ж буде отримувати близько 740-800 тисяч гривень в рік на одного лікаря та його потреби. Як головний лікар розподілить ці кошти – питання домовленості спеціаліста та керівника закладу. Заощаджувати на пацієнтах навряд чи вдасться: незадоволений рівнем обслуговування чи якістю лікування пацієнт знайде іншого фахівця, а значить, і гроші отримуватиме новий надавач послуг.

Лікувальні заклади набудуть більшої самостійності в питанні розподілу фінансів. За прийнятим законопроектом 6327 «Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема оновлювати матеріально-технічну базу, робити капітальний ремонт закладу, підвищувати оплату праці медичних працівників (програми «місцевих стимулів»), а також забезпечувати місцеві програми надання населенню медичних послуг, яких потребують мешканці».

Медицина

Медицина

Такого не буде

У проголосований депутатами законопроект, на вимогу народних обранців, внесено правки. Три з них – досить суттєві. Дехто навіть вважає, що вони частково нівелюють медичну реформу як таку. Однак експерт Реанімаційного Пакету Реформ Олександр Ябчанка переконаний: навіть в дещо урізаному вигляді медреформа стартує.

  1. Співоплати не буде. Кабмін щороку розраховуватиме гарантований пакет медичних послуг. Затверджуватиме його Верховна Рада України. Якщо вона хоче збільшити пакет, то збільшує й обсяги фінансування. Фактично, існуватиме два списки послуг – перший повністю оплачує держава, другий повністю оплачують громадяни. Розробники медреформи пропонували ввести співоплату. Тобто, конкретну медичну послугу частково оплачує держава, а частково – сам пацієнт. Рівень цієї співоплати мав також бути визначений законодавчо та бути однаковим для всієї країни. Це дозволило б розширити пакет гарантованих державою послуг. Однак, депутати обрали інший варіант, за яким оплата за певний перелік послуг повністю “лягає” на плечі громадянина.
Олександр Ябчанка

Олександр Ябчанка

2. Жодних міжнародних протоколів. Їх використання депутати не підтримали. В.о. мністра охорони здоров’я Уляна Супрун відреагувала на це жорстко:

– Медичні настанови по суті є знанням, вони формуються за результатами наукових досліджень. Вони є знаннями та фактами, використовуються для лікування людей у всьому світі, і не можуть проходити ніяких корупційних “перевірок на якість”. Відмова від визнання міжнародних медичних настанов (протоколів) означає, що українців і далі лікуватимуть не за міжнародними стандартами, а так, як хочуть, продовжать нав’язувати застаріле лікування та ліки, замість нових підходів та практик, які використовують в розвинутих країнах. Коли українець в пошуках кращої медицини їде до Німеччини або Ізраїлю, його там лікують не “як українця”, а як людину. Лікування онкології, чи діабету в українця, американця чи француза нічим не відрізняються.

Супрун Уляна

Супрун Уляна

Утім, інші експерти вважають, що це не має стати проблемою:  є постанова Уряду, яка дозволяє користуватися протоколами, базованими на доказовій медицині.

3. Субвенція залишається. У 2017 р. розмір державної субвенції закладам охорони здоров’я склав 55,5 млрд. грн., або 2,1% ВВП. Третина коштів витрачається неефективно – через місцями “роздутий штат”, утримання непотрібних приміщень, відсутність заходів з енергоефективності і, відповідно, зависокі комунальні платежі, та ін. Передбачалося, що з 2018 року на первинному рівні відбудеться перехід на принцип закупівлі медичних послуг у надавачів цих послуг. І субвенція за принципом “всім однаково” більше буде не потрібна. Та, за словами Ябчанки, депутати засумнівалися, що з 2018 року вдасться перевести всю первинку на контрактні відносини. Тому запровадили перехідні положення. У них закладено норму, що дає можливість фінансувати медичні заклади у перехідний період так, як їх фінансували до того, тобто за допомогою субвенцій.  Яким буде порядок, які заклади і як фінансуватиме держава,  визначатиме Кабмін.

Коментувати

18 листопада 2017
17 листопада 2017