Львівський капелан презентував у Полтаві книгу про загиблих героїв війни

18 березня в Полтавській обласній науковій бібліотеці імені Котляревського відбулася презентація книги військового капелана Української Греко-Католицької Церкви Андрія Зелінського «Соняхи. Духовність на час війни», яку 2015-го року випустило видавництво «Старого Лева».

1 zelinskiy

Військовий капелан Андрій Зелінський

Капелан – це військовий, який відповідає за виховання солдатів та проводить богослужіння серед військовослужбовців, контролює їх моральний стан, є духовним наставником в армії.

Андрій Зелінський – священик УГКЦ, військовий капелан. Має три вищі освіти. Він філософ, богослов і політолог. Військовим священником став у 2006 р., коли розпочав служіння в Академії сухопутних військ (м.Львів) З червня 2014 р. – у підрозділах ЗСУ під Слов’янськом, Краматорськом, у Пісках, Дебальцевому та під Маріуполем Донецької області.

Свій досвід, пережитий на війні, отець Андрій виклав на папір. Так і з’явилася книга, яку львів’янин презентував полтавцям.

Книга не писалася з метою бути книгою, ця книга – це пережите, це справжня. Тут немає, документалістики і жодного домислу. Усі її герої – справжні.

За словами автора, у книзі прози не йдеться про події у зоні бойових дій. Там зібрано тексти про глибоке і про глибоко людське, про духовний вимір людського досвіду війни та про справжню любов, здатну перемінити людину на сонце. Хлопці, про яких ідеться, – молоді офіцери Збройних Сил України, – втілення відданої та жертовної служби своєму народу, щирої, щедрої та до кінця вірної любові. Тож книга є даниною світлій пам’яті тим, хто в час, «коли Україну огорнула непроглядна темрява, соняхами запалали на полях української журби».

Священник розповів, що на фронті він в першу чергу пропагував любов, бо вона долає смерть. На його думку потрібно любити «щиро, щедро і до кінця», бо ненависть – виснажує і веде в нікуди.

Головна місія військового капелана в сучасних умовах – допомогти українському воїну не втомитися любити. Тільки любов може дати українському захиснику силу стояти до кінця. Любов – це один з головних меседжів моєї книги.

Автор метафорично закликав глядачів «наближати світанок у цій темряві, люблячи» За його словами, нову Україну поштою ніхто не пришле, тож ми самі повинні зробити з неї простір свободи та гідності, бо це моральний обов’язок перед пам’яттю тих, хто віддав за неї життя.

Роман Грицун

Фото: Олег Журавльов

Залишити відповідь
Коментувати

1 Коментар

«У моторошні часи, коли страх і хаос довкола нас можуть затьмарити спокій у нашому серці, притупити гостроту та витонченість багатої палітри людських почуттів, коли смуток і розпач можуть спотворити наше сприйняття дійсності та позбавити нас можливості належним чином оцінювати ситуацію й ефективно відповідати на усі її виклики, тільки світло надії здатне розсіяти непроглядну, здавалося б, темряву людського відчаю.»

Андрій Зелінський, «Соняхи. Духовність на час війни» http://starylev.com.ua/sonyahy

2016-03-23
Віра
Відповіcти
0

Останні новини:

Читайте також: