Трибуна

Незалежна преса Полтави
+2°

Луцький досвід: самоорганізація та енергоефективність

авторський матеріал 

Уже четверта частина багатоквартирних будинків у Луцьку утворили ОСББ. Це, щонайменше, 340 багатоповерхівок. Одночасно з організацією об’єднань співвласників здійснюються глобальні заходи з енергоефективності: утеплення, встановлення індивідуальних теплових пунктів та ін.. Тобто значна частина городян має унікальну можливість економити на вартості комунальних послуг і жити при цьому у комфортних умовах. У порівнянні з полтавськими реаліями контраст — разючий.

Луцьк, вид на старе місто

Луцьк, вид на старе місто

На прес-тур до одного з найенергоефективніших міст Україні Луцька (і, певно, найбільш енергоефективного обласного центру) журналістів зі всієї України запросили у грудні. Якраз вдалий час, аби переконатися: заощадливе використання енергоресурсів не дорівнює холоду у помешканнях чи вимкненим вуличним ліхтарям у ранні зимові вечори. Волинян бажання зекономити “довело” до підвищення комфортності побутових умов і помітного зменшення цифр у платіжках.

Позитивний шок — візит до першого в Україні Центру енергоефективності та енергозбереження. Тут лучанам розказують, як взяти кредит на термомодернізацію будинків, як підготувати дім до утеплення, які заходи з енергоефективності і в якій послідовності слід провести у кожному конкретному випадку, а також консультують городян з питань створення ОСББ. Тобто ламати голову, за що взятися передусім, плутатися у технічній документації та блукати по сотнях тематичних сайтів лучанам не доводиться. Ясно, що відбувається все абсолютно безкоштовно. Звертаються до центру не лише голови ОСББ, а й пересічні городяни, власники приватних будівель.

Приміщення Центру енергоефективності у Луцьку

Приміщення Центру енергоефективності у Луцьку

– Такі центри дуже потрібні, адже люди рахують гроші у зв’язку з підняттям цін на енергоносії. Кожну людину зараз цікавить, як зберегти кошти, – пояснив необхідність діяльності закладу міський голова Луцька Микола Романюк.

На його думку, місто повинно допомагати мешканцям, але не робити всю роботу замість них. Тому будь-які ініціативи городян — особливо зі створення ОСББ чи енергоефективності — у Луцьку вітаються і підтримуються. Що більша самостійність лучан у прийнятті рішень про своє життя, то відповідальніше вони ставляться до інших аспектів життя рідного міста.

Центр енергоефективності та енергозбереження знаходиться на першому поверсі знакового будинку. Мешканці півстолітньої п’ятиповерхівки, утворивши ОСББ, взяли поки що найбільший у Луцьку кредит на термомодернізацію — 3 млн. грн..

– Ці кошти будуть витрачені на повну модернізацію будинку: від заміни вікон, покрівлі, інженерної мережі до встановлення ІТП та утеплення будинку, – розказав голова ради голів ОСББ Луцька Роман Бондарук.

Вхід до Центру енергоефективності, Луцьк

Вхід до Центру енергоефективності, Луцьк

На час прес-туру роботи з повної реконструкції даху щойно закінчилися і ремонтники активно займалися утепленням стін.

Мовою цифр

Житловий сектор в Україні споживає вдвічі більше енергії, ніж у Європі. Втрати при цьому доходять до 60%, розказав представник Фонду держенергоефективності Андрій Шиян. При такому “обігріванні повітря за вікном” вартість комунальних послуг для українців завжди буде захмарною.

Андрій Шиян (фото - "Волинь 24")

Андрій Шиян (фото – “Волинь 24”)

Якщо говорити про даремні витрати газу, то з 18,6 млрд. кубометрів газу, який наразі використовується для опалення багатоквартнирних будинків по всій Україні, понад 11 млрд. кубів іде “в нікуди”: через застарілу систему центрального теплопостачання, через стіни будинків, старі вікна і двері, системи вентиляції і т.ін..

– На рівні держави необхідність енергоефективності та енергозбереження постійно озвучується. Але, на нашу думку, робиться для цього недостатньо. На субсидії у 2017 році з держбюджету виділено майже 50 млрд. грн.. А на компенсації громадянам, які за державною програмою отримуватимуть “теплі кредити” для термомодернізації житла — всього 800 млн. гривень. І то, половина з цих коштів — під потужним тиском експертів та громадськості. Загалом же, за приблизними підрахунками, у термомодернізацію усього багатоквартирного житлового фонду України потрібно вкласти 1 триліон гривень. Для нашої держави ця сума — нереальна. Тому ініціативність у цьому напрямку, подібну луцькій, треба всіляко вітати і популяризувати, – вважає аналітик ГО “Український центр європейської політики” Дмитро Науменко.

З огляду на це досвід Луцька — ще більш показовий. Тут вже кілька років беруть значні кредити для реконструкції міської системи теплопостачання та поступової енергомодернізації бюджетних закладів, у тому числі дитсадків, шкіл, лікарень та ін.. Завдяки грамотному енергоменеджменту скорочення видатків на енергоносії вже складає 12% на рік, а це 5 млн. грн. і лише у бюджетних установах. Причому здебільшого кошти витрачаються саме на заходи з термомодернізації. Адже фахівці порахували: використання альтернативних видів енергії (зокрема, вітрової чи сонячної) у Луцьку недостатньо ефективне або дуже обмежене.

Помітні зрушення у місті почалися із затвердження муніципального енергетичного плану кілька років тому та запровадження системи енергомонторінгу. Місто отримало загальне уявлення: хто, де і скільки споживає ресурсів.

“В одному садочку побачили, що йде велике споживання гарячої води. Виявилося, що там перепади тиску в системі, і запорна апаратура не завжди спрацьовує. Тепла вода була навіть у зливних бачках. Встановили зворотний клапан. Він обійшовся у 1 тис.грн.. Економічний ефект за рік склав 50 тис грн економії”, — розказали фахівці з енергоменеджменту луцької мерії.

Питанню про те, де міська влада Луцька бере на це кошти, мер міста Микола Романюк навіть дещо дивується.

– Ми залучаємо мільйонні кредити та гранти — як від державних установ, так і від відомих міжнародних інституцій. Зокрема, три роки співпрацюємо з Європейським банком реконструкції та розвитку. Маємо спільний проект, за яким в модернізацію системи опалення вклали 10 млн. євро кредитних коштів та 4 млн. євро — грантових. Виконали заміна всього котельного господарства: бойлерних, мереж, котлів, масово встановлюємо ІТП у будинках. Кредитуватися не боїмося. Я майже 15 років пропрацював у банківській сфері, цей досвід дається взнаки. При правильних розрахунках, і якщо брати кошти на розвиток, а не на проїдання, проблем не виникає, – пояснює мер.

Микола Романюк, фото - Волинський інформаційний портал

Микола Романюк, фото – Волинський інформаційний портал

На енергоефективні технології в Луцьку цього року залучать 750 мільйонів гривень.

Полтава на цьому фоні виглядає зовсім не вражаюче. І це не значить, що подібних програм з енергоефективності та енергозбереження у нашому місті немає. Однак існують — не значить, реалізуються. Місцева влада, схоже, у зменшенні витрат на комуналку зовсім не зацікавлена. Ті нечисленні заходи, що здійснюються, наприклад, у дитячих садках, поки що не мають системного характеру.

Будинок-вишиванка, будинок-розмальовка та всі-всі-всі

Наочність – кращий аргумент. Тому наступного дня журналістам показали будинки, чиї досягнення у питаннях енергомодернізації — найвагоміші.

Перший об’єкт — так звана “Вишиванка”. Занедбану п’ятиповерхівку 1963 року будівництва тепер не впізнати. Утворювати чи не утворювати ОСББ — такого вибору мешканці цього гуртожитку навіть не мали. Колись він належав управлінню ЖКГ міста. Десятиліттями без ремонту, з багатотисячними боргами за опалення і протягами з вибитих вікон — умови життя тут були жахливими. Тож об’єднатися навколо спільної проблеми було неважко. Так само, як і наважитися на перший кредит — для реконструкція дірявого, мов сито, даху. 80% його було компенсовано з міського бюджету, і лише 20% довелося виплачувати мешканцям. Різниця у комфортності життя була такою відчутною, що члени ОСББ швидко вирішили брати наступний. На сьогодні на кредитні кошти у гуртожитку замінено на енергозберігаючі всі двері та вікна, утеплено стіни, замінено внутрішньобудинкові мережі спільного користування і встановлено ІТП — індивідуальний тепловий пункт, який здатен автоматично регулювати температуру теплоносія відповідно до температури повітря на вулиці, разом з лічильником тепла. Загалом вже витратили більше 1,8 млн. грн.. Частину коштів відповідно до державної програми енергоефективності відшкодовує держава, частину — знову ж таки, компенсують з місцевого бюджету. За опалення у сезон мешканці гуртожитку платять рівно вдвічі менше, ніж лучани, які живуть в аналогічних, але не модернізованих будинках. Навіть при тому, що частину коштів “вишиванці” віддають у рахунок кредиту. А якість життя навіть і порівнювати не можна.

Гуртожиток "Вишиванка", Луцьк, фото - "Волинь 24"

Гуртожиток “Вишиванка”, Луцьк, фото – “Волинь 24”

Однак компенсацією відсотків по кредиту мерія Луцька не обмежується.

– Ініціатива громади заслуговує всебічної підтримки. Коли ми бачимо, що ОСББ дійсно дієве, то проводимо повний благоустрій території біля будинку: асфальтуємо дороги і тротуари, облаштовуємо освітлення, вирубуємо чагарники і старі дерева, встановлюємо дитячий майданчик. І все — за кошти міського бюджету та з допомогою зацікавлених місцевих підприємців. Упевнені, що мешканці ставитимуться до зробленого так само бережно, як і до свого будинку, – поділився Романюк.

Наступний об’єкт – також колишній гуртожиток, але вже 9-поверховий і з секційною, а не коридорною системою. Утім, “общагою” тут навіть не пахне. Особливо вражають розмальовані квітами стіни.

ОСББ "Лучани"

ОСББ “Лучани”

Саме у цьому будинку на залучені від проекту USAID кошти встановили перший у Луцьку ІТП.

– Надзвичайно ефективна і надійна річ. Налагоджування і перевірка системи відбувається раз на рік. Запрошуємо для цього сертифіковану фірму. Раніше довелося викликати спеціалістів з Києва, але тепер фахівці з’явилися і в сусідньому місті Рівне. Регулювання температури теплоносія у мережі будинку відбувається автоматично. Вже тільки встановивши ІТП, мешканці будинку почали економити на опалені 30%, – розказує представниця Асоціації ОСББ “Лучани”, до якої належить цей будинок.

Індивідуальний тепловий пункт

Індивідуальний тепловий пункт

Не дивно, що потім мешканці вирішили повністю утеплити будинок та встановити нові вікна. Після запровадження всіх енергозберігальних заходів економія сягнула 50%. Того року тариф у будинку був 2,88 гривень за кв.метр. І навіть попри те, що цієї зими опалення вдвічі подорожчало, для полтавців, наприклад, сума, яку платять мешканці луцького гуртожитку, виглядає казковою. У будинку поміняна електропроводка, зроблена модернізація щитових. У 2017 мешканці планують профінансувати встановлення нового ліфту. Знову ж таки, компенсація з міського бюджету за деякими позиціями доходить до 70%.

Полтавці на таку всебічну підтримку від місцевої влади поки що розраховувати не можуть. Хоча 15% річних, якщо ОСББ бере гроші на термомодернізацію за державною програмою “теплих кредитів”, мерія таки компенсує. Хоч і не всім. Однак комплексного підходу у нашому місті поки що не існує.

Тож із Луцька я їхала із змішаними почуттями. З одного боку, суттєво економити на комунальних платежах та жити при цьому комфортно — цілком можливо. З іншого — шкода, що для Полтави це наразі залишається лише теорією. Міська влада у цих питаннях “страшно далека от народа” і його потреб.

Написати коментар

ПоказатиСховати 1 Коментар

Останнi новини:

дс2
26 Березень 2017
25 березня місто Полтава відправило до міста Балаклії Харьківської області вантажний автомобіль з гуманітарною допомогою, повідомляє ГУ ДСНС України в…
мас
26 Березень 2017
Сьогодні 26 березня о 18:00 у Полтавському театрі ім. Гоголя відбудеться показ вистави “Майстер і Маргарита”. “Майстер і Маргарита” —…
BPb5fswRV8M
25 Березень 2017
Увечері 24 березня в ході мирної акції протесту група активістів знесла огорожу за адресою Івана Мазепи, 45/4 (зупинка 23 вересня),…
5
25 Березень 2017
25 березня на Театральній площі у Полтаві організували роботу пересувного флюорографу. Акцію провели до Всесвітнього дня боротьби із туберкульозом. Організували…