Лідер Кримських Татар: В Криму зрадники судять патріотів

1

Ця стаття опублікована у рамках проекту “Журналістика толерантності” громадської організації “Фонд Розвитку ЗМІ” та газети Kyiv PostВ рамках проекту висвітлюються проблеми та виклики з якими стикаються представники сексуальних, етнічних та інших меншин в Україні. Проект проходить за підтримки американського народу, що була надана Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через Інтерньюз. Зміст матеріалів необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.

Ільмі Умеров. Фото Олег Петрасюк

Ільмі Умеров. Фото Олег Петрасюк

Ільмі Умеров, 60-річний заступник голови Меджлісу кримських татар, який боровся спочатку проти Радянського Союзу, а тепер і проти диктаторського режиму Росії, виглядає втомленим. Він говорить повільно, так, що здається, ніби кожне наступне речення вартує йому зусиль.

На момент розмови з Умеровим 6 листопада 2017 року минуло 10 днів від того часу, як його та Ахтема Чийгоза, ще одного заступника голови Меджлісу, звільнили з ув’язнення в окупованому Росією Криму.

Умеров та Чийгоз були одними із провідних кримсько-татарських політиків, хто відкрито виступив проти Російської анексії Кримського півострову. Окупанти обох засудили до ув’язнення по сфабрикованих звинуваченнях у зазіханні на територіальну цілісність Російської Федерації та організації нелегальних мітингів.

Знадобилось втручання Туреччини, країни із великою кримсько-татарською діаспорою, для того, аби добитись звільнення Чийгоза та Умерова 25 жовтня.

Їх вислали з Криму до Туреччини, та за два дні обидва прибули до Києва, де Меджліс працює у вигнанні. Адже Кримсько-татарський представницький орган був офіційно заборонений в Криму російською окупаційною владою.

З часу свого звільнення Умеров не має й вільної хвилини – весь час давав інтерв’ю та готувався до закордонних подорожей.

Через день після інтерв’ю з Kyiv Post, Умеров відлетів до Парижу, де йому вручили міжнародну правозахисну премію the Platform of European Memory and Conscience Prize за його здобутки в боротьбі проти тоталітаризму.

Після цього він збирався на лікування до Німеччини за запрошенням німецької канцлерки Ангели Меркель: Умеров страждає від діабету другого типу, хвороби Паркінсона та проблем із серцем.

Та як тільки лікування в Німеччині завершиться, Умеров повернеться до праці. Він братиме участь в переговорах по звільненню 57 політичних в’язнів Кремля, як кримських татар, так і українців, які наразі утримуються в Росії та Криму.

– Ми випробуємо всі методи, – сказав він, – Ми ще раз звернемось по допомогу до (Турецького Президента Реджепа Таїпа) Ердогана. Ми говоритимемо про їхнє звільнення у всіх міжнародних організаціях.

Умеров натякнув, що наступним, задля звільнення кого зроблять все можливе, буде український режисер Олег Сенцов.  Сенцов є найбільш відомим з українських політичних в’язнів в Росії.

Сенцова арештували в 2014, потім за сфабрикованими звинуваченнями засудили до 20 років за гратами «за підготовку терористичних атак». Сенцов наразі утримується в одній із в’язниць Сибіру.

Але основна мета Умерова – повернення в Крим. Він навіть не знав, що покине півострів до того часу, як його посадили у літак до Туреччини.

Але ніхто й не висував вимог щодо його неповернення в Крим.

– Я б не рекомендував їм (Умерову та Чийгозу) повертатись, –  сказав Сергій Аксьонов самопроголошений лідер Кримської влади, у коментарі ria.ru 2 листопада.

– Багато хто не хоче їх тут бачити. Особисто я вийду на протест біля кордону (з Україною), якщо вони надумають перетинати його. Хай собі живуть там (в Україні),-  додав Аксьонов.

Та навіть якщо Умерову й дозволять повернутись на півострів, його життя вже не буде таким, як колись.

Окупована батьківщина

До 2014 року Умеров з дружиною та трьома дітьми жив у Бахчисараї, старовинному центрі кримсько-татарської культури з населенням у 20 000 людей.

Місто було заселене в основному кримськими татарами аж до 1944 року, коли Радянський диктатор Йосип Сталін дав наказ масово депортувати кримських татар з півострова до Центральної Азії.

Це був акт покарання за випадки співпраці кримських татар із нацистами під час їхньої окупації півострова за часів Другої Світової Війни.

Близько 190 000 татар було депортовано до Узбекистану, Казахстану і Таджикистану за два дні. І аж до 1989 року кримським татарам не дозволяли повернутись на батьківщину.

Після депортації великої частини корінного населення Криму багато російських сімей переселились до Криму. Сьогодні кримські татари стали національною меншиною на своїй власній батьківщині. Тільки 245 000 кримських татар проживало у Криму вже на 2001 рік. Росіян на півострові було на той час 1,5 мільйони і 576 000 українців.

Умеров вважає, що саме нащадки тих, переселених до Криму росіян, і вирішили долю сучасного Криму як території, окупованої Росією.

Історія повторюється

З часу, коли Кремль окупував Крим, татар почали переслідувати на півострові. Кримсько-татарські активісти були одними з перших українських громадян, хто відкрито протестував проти російської інтервенції. У відповідь десятки з них були арештовані, решта – викрадені.

Правозахисні організації зафіксували щонайменше 367 випадків порушення прав кримських татар та українців – противників кремлівської окупації в Криму.

Умеров, провідний кримсько-татарський політик, був однією з основних цілей окупантів.

Його арештували в травні 2016 за «заклики до сепаратизму та насилля», які він начебто озвучував в 2015 році, в інтерв’ю на одному з українських телеканалів. Умеров заявив тоді, що санкції проти Росії мають бути посилені аж доки Росія не піде з Криму.

Умеров впевнений, що був покараний не за сепаратизм, а просто за те, що вважає Крим територією України.

Правосуддя зрадників

У вересні суд в Криму засудив Умерова до двох років ув’язнення.  І прокурор, і суддя на його процесі були українцями – коллаборантами, що стали співпрацювати з Російською владою.

А таких судей та прокурорів в окупованому Криму майже 90%, стверджує Умеров.

Коли він відмовився проходити психіатричну експертизу, суд запроторив його до тритижневого перебування у закритому відділенні психіатричної лікарні.

– Я провів більше 20 днів у закритому відділенні, серед психічно нестабільних пацієнтів, в жахливих умовах. Цей досвід я б охарактеризував як довгі тортури. Вони так мене заламати хотіли, але не змогли, – сказав Умеров.

Під час свого фінального слова на суді 20 вересня Умеров заявив про свою невинуватість.

– Сьогодні в Криму зрадники судять патріотів, – сказав він на суді.

Наступного місяця Умерова звільнили в рамках угоди між турецькою і російською владою і посадили в літак до Туреччини.

Врятований, та не вільний

Умеров зізнається, що знав  – Кремль збирається його звільнити, але не знав коли й як це станеться.

– За два тижні до того як нас (Умерова та Чийгоза) вислали з Криму до Туреччини, два ФСБшники приїхали до моєї палати аж з Москви і розказали мені про те, що є угода про наше з Ахтемом звільнення, – розповів Умеров.

– Та спочатку для цього треба виконати формальність – написати Володимиру Путіну листа із проханням про помилування. Я відмовився, а вони стали переконувати, погрожувати. То довелось попросити їх піти.

Умеров каже, що не знає, як саме турецька сторона переконала Путіна відпустити кримських татар.

– Думаю, в Путіна лишилось мало союзників. Ердоган – один із тих небагатьох, кому Путін не може відмовити, –  сказав Умеров.

Навіть у Києві Умеров досі не вважає себе вільним, адже його забрали з Криму проти волі.

– Я не можу уявити, що живу за межами Криму. Тому я повернусь туди, –  каже Умеров.

Не здаватись

Останнім часом з  Європи лунає все більше закликів до світу визнати Крим російською територією.

10 жовтня чеський президент Мілош Земан сказав, що Україна повинна вимагати від Росії платити їй фінансові репарації за Крим, а не намагатись повернути цю територію під свій контроль.

Та Умеров впевнений, що не дивлячись на те, що Крим де-факто вже належить Росії та те, що більшість населення підтримує окупантів, Україна не повинна здаватись.

– За свою територію потрібно боротись не дивлячись ні на що. Не можна просто взяти і продати, або віддати частину батьківщини, – каже Умеров.

– Україна має забути внутрішні політичні конфлікти у Києві, позбутись корупції і почати боротись за те, що дійсно важливо.

Умеров впевнений, якщо український уряд офіційно визнає Крим як Кримсько-Татарську Автономію, новий статус переведе Українську боротьбу за півострів на новий рівень.

Але боротись треба не зброєю, запевняє Умеров, а суворішими санкціями, дипломатичним тиском та ізоляцією Путінського режиму.

Автор: Вероніка Мелкозьорова

Коментувати

1 Коментар
Рустем Аблятіф
• 14:51 | 11 лютого 2018

Ільмі-ака Умєр, за всієї поваги до нього, не є лідером кримців. У народа киримли тільки один національний лідер – Мустафа Джемілєв. І.Умєр – політик, заступник Голови Міллій Меджлісу

Відповіcти
21 лютого 2018
20 лютого 2018